Рішення № 18109926, 07.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.11р.Справа № 17/5005/8596/2011 За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Житлово-будівельного кооперативу № 391, м. Дніпропетровськ

про стягнення 74300,70 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від прокурора: Закопаєв П.П., посв. № 85 від 18.04.11р.;

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 108 від 02.02.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. б/н від 29.08.11р.;

ОСОБА_3, довір. б/н від 29.08.11р.

Суть спору:

Прокурор м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - позивач) з позовом, у якому просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 391 (далі - відповідач) суму 69755,95 грн. основного боргу зі сплати теплової енергії, 4544,75 грн. пені, а всього 74300,70 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору № 020442 про постачання теплової енергії від 07.10.05р.

Відповідач позов визнає частково. У відзиві вказує на проведення часткових оплат як до подачі позову до суду, так і в ході розгляду спору, тому визнає борг у розмірі 59643,60 грн. та просить розстрочити виконання рішення суду.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

07.10.2005 року між позивачем (енергопостачальною організацією) та відповідачем (споживачем) був укладений договір № 020442 про постачання теплової енергії (далі - Договір), у відповідності з умовами якого енергопостачальна організація зобовязалася постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах через свої магістралі, а відповідач зі своєї сторони зобов'язався сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором, а саме: сплатити не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду вартість теплової енергії згідно із її кількістю, визначеною в додатку № 1 до цього договору по власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує, із остаточним розрахунком в продовж 5 діб після одержання рахунку позивача, який останній зобовязаний направити його відповідачу не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим (п.п. 1.1, 7.3, 7.4 Договору).

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п. 7.2 Договору обсяг постачання теплової енергії підтверджується двостороннім актом на відпуск-отримання теплової енергії, який складається за кожний місяць поставки теплової енергії окремо.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що позивач взяті на себе Договірні зобовязання виконує належним чином, тоді як відповідач на протязі опалювального періоду 2010-2011 р.р. порушував свої зобовязання в частині своєчасної та повної оплати спожитої теплової енергії, внаслідок чого у останнього утворилась основна заборгованість в розмірі 69755,95 грн., яка підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми актами прийому-передачі теплової енергії за спірний період.

Однак, вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що сума 1599,14 грн. частини основного боргу оплачена відповідачем до подачі заявником позову до суду, у звязку із чим суд відмовляє в цій частині позовних вимог за безпідставності.

Тоді як, сума 8513,21 грн. основного боргу оплачена відповідачем в ході розгляду спору, отже після звернення позивача з позовом до господарського суду, тому ці грошові зобовязання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, оскільки між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

У звязку із чим у відповідача утворилась основна заборгованість в розмірі 59643,60 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписам ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основного боргу, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

У відповідності із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З огляду на положення ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі вищенаведених положень господарського законодавства та, як стверджує позивач, внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем спірного розміру спожитої теплової енергії енергопостачальною організацією, на підставі умов п. 8.2.3 Договору та вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", було нараховано споживачу на основну заборгованість пеню, розмір якої згідно наданого позивачем розрахунку за період з 15.11.10р. по 30.05.11р. становить суму 4544,75 грн.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

В силу положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Разом з тим, господарський суд вказує на те, що враховуючи встановлені причин виникнення заборгованості відповідача перед позивачем, із яких вбачається, що у відповідача відсутня на теперішній час реальна можливість для повного виконання судового рішення і які визнаються судом поважними, суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання прийнятого у даній справі рішення строком на чотири місяці з вересня по грудень 2011 року з оплатою суми боргу рівними частинами у сумі 16047,08 грн. щомісячних платежів, де останній платіж становить суму 16047,11 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 391 (49129, м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, 29, корп.7; ЄДРПОУ 23928972) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37; ЄДРПОУ 32082770) суму 59643,60 грн. (пятдесят девять тисяч шістсот сорок три грн. 60 коп.) основного боргу, 4544,75 грн. (чотири тисячі пятсот сорок чотири грн. 75 коп.) пені.

У частині стягнення суми 8513,21 грн. основної заборгованості провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог - відмовити.

Розстрочити виконання рішення строком на чотири місяці з вересня по грудень 2011 року з оплатою суми боргу рівними частинами у сумі 16047,08 грн. щомісячних платежів, де останній платіж становить суму 16047,11 грн.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 391 (49129, м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, 29, корп.7; ЄДРПОУ 23928972) в дохід держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, р/р 31118095700005) державне мито у сумі 727,01 грн. (сімсот двадцять сім грн. 01 коп.).

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 391 (49129, м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, 29, корп.7; ЄДРПОУ 23928972) в дохід держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31217264700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786, КБКД 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230,92 грн. (двісті тридцять грн. 92 коп.).

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___.