Рішення № 18109726, 06.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.11р.Справа № 17/5005/9328/2011 За позовом Дочірнього підприємства "Газель" Комунального підприємства "Дніпродзержинського житлового обєднання", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Біос", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 35964,29 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 0069 від 29.08.11р.;

від відповідача: не зявився.

Суть спору:

Дочірнє підприємство "Газель" Комунального підприємства "Дніпродзержинського житлового обєднання" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біос" (далі відповідач) суму 31240,73 грн. основного боргу, 4723,56 грн. пені, а всього 35964,29 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору № 24/09 від 23.04.09р. та № 8/10 від 25.03.10р.

Відповідач не забезпечив присутність повноважного представника в призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином свідченням чого є документи долучені до матеріалів справи.

Разом з тим, клопотання ж відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки до клопотання не долучено процесуальних документів які б свідчили про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі.

Суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті за відсутності представника відповідача, згідно ст. 75 ГПК України, оскільки останній про слухання справи повідомлений належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено договір № 24/09 від 23.04.09р. та № 8/10 від 25.03.10р. (далі - Договори), згідно з умовами яких виконавець зобовязався надати послуги зі збирання відходів з ТОВ "Біос", а замовник, в свою чергу, сплачує вартість наданих послуг протягом 14-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначених договорів, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Проведений господарським судом аналіз матеріалів справи відображає, що позивачем належним чином виконувались умови Договору, а відповідач взяті на себе зобовязання в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг здійснив частково у звязку із чим у останнього за період листопад 2010 року по січень 2011 року включно утворилась заборгованість в розмірі 31240,73 грн., яка підтверджується документами долученими до матеріалів справи.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи відповідачем не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основного боргу, а обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

Згідно п.п. 4.3 Договорів позивач нарахував відповідачу розмір пені із розрахунку 0,1% вартості послуг по яким допущена прострочка виконання зобовязання на суму 4723,56 грн.

Згідно з ч.6 ст. 231 ГПК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань врегульовано Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, згідно з пунктами 1,3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на вищевикладене та перевіривши здійснені позивачем нарахування суд вважає їх обґрунтованими частково, а тому задовольняє розмір пені за період з 19.11.10р. по 31.05.11р. на суму 2183,49 грн., тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Біос" (51931, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Дзержинського, 62; ЄДРПОУ 32815845) на користь Дочірнього підприємства "Газель" Комунального підприємства "Дніпродзержинського житлового обєднання" (51900, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Скаліка, 7а; ЄДРПОУ 32293063) суму 31240,73 грн. (тридцять одна тисяча двісті сорок грн. 73 коп.) основного боргу, 2183,49 грн. (дві тисячі сто вісімдесят три грн. 49 коп.) пені, 334,24 грн. (триста тридцять чотири грн. 24 коп.) державного мита, 219,33 грн. (двісті девятнадцять грн. 33 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ______