Рішення № 18108756, 29.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.11р.Справа № 17/5005/8798/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства "Теплотехніка", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 14674,72 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довір. № 149 від 23.06.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2., довір. № 10 від 04.01.11р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство "Теплотехніка" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - відповідач) суму 11970,00 грн. основного боргу, 1137,15 грн. інфляційних, 502,74 грн. 3% річних, 334,50 грн. пені, а всього 13944,39 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору № 10-0024-02 від 12.01.10р.

Відповідач позовні вимоги визнає частково. У відзиві на позов заперечення щодо заявленого розміру пені вмотивовує посиланнями на те, що 07.04.10р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, насамперед який був припинений ухвалою від 04.11.10р. у справі № Б38/59-10.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

12.01.2010 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір № 10-0024-02 (далі - Договір), згідно з умовами якого продавець виготовив та поставив, згідно специфікації № 1 до Договору, 12.01.10р. на адресу покупця продукцію на загальну суму 23940,00 грн., що насамперед підтверджується наявною в матеріалах справи двохсторонньою видатковою накладною № РН-0000236 від 02.03.10р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей повноважним представником відповідача за № 77/04 від 26.02.10р., за яку останній розрахувався частково в сумі 11970,00 грн. (50% вартості), тоді як відповідно умовам цієї угоди граничний строк сплати решти вартості поставленої продукції 12.03.2010 р.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі названого договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що позивачем належним чином виконанні взяті на себе зобовязання, а відповідачем, до моменту звернення з позовом до суду, оплата вартості спірного товару в розмірі 11970,00 грн. не проведена, у звязку із чим утворилась спірна сума заборгованості.

В силу положень статті 11 і 509 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, із зазначених дій сторін у відповідача виникло зобовязання по оплаті позивачу поставленої вартості спірного товару.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та тотожних умов ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Також, статтею 610 цього ж кодексу передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

На час розгляду справи відповідачем не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основної заборгованості, а обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

Між тим, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України).

Суд вважає за необхідне та вірне також частково задовольнити вимоги позивача, які розраховані, в силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за порушення виконання відповідачем грошових зобовязань, а саме після проведеного перерахунку за період з серпня 2010 року по червень 2011 року суму 1137,15 грн. інфляційних та за період з 13.03.10р. по 24.06.11р. суму 461,41 грн. 3% річних, а в решті нарахувань розміру 3% річних відмовити за безпідставністю.

В той же час, проведений господарським судом детальний аналіз документів долучених до матеріалів справи дає достатньо підстав вважати за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині примусового стягнення суми 334,50 грн. пені за період з 11.07.10р. по 13.09.10р., з огляду на наступне.

Згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.10р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Враховуючи положення ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону та відповідно до п. 8.13 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.04р. за № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі подання позову до особи відносно якої порушено справу про банкрутство, суд має приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.

Таким чином, оскільки на час розгляду спору оголошення не опубліковане, а заявлений позивачем розмір пені хоча і нарахований вірно та за встановленою методикою, проте в силу положень Закону та введення мораторію, зокрема, у період нарахування позивачем спірного розміру пені, вказує на необхідність відмови в цій частині позовних вимог.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Кірова, 18-б; ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства "Теплотехніка" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 93/237; ЄДРПОУ 31402141) суму 11970,00 грн. (одинадцять тисяч девятсот сімдесят грн. 00 коп.) основного боргу, 461,41 грн. (чотириста шістдесят одна грн. 41 коп.) 3% річних, 1137,15 грн. (одна тисяча сто тридцять сім грн. 15 коп.) інфляційних, 135,68 грн. (сто тридцять пять грн. 68 коп.) державного мита, 229,63 грн. (двісті двадцять девять грн. 63 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ______