Рішення № 18108466, 25.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.11р.Справа № 30/5005/9372/2011 За позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Севастополь

до товариства з обмеженою відповідальністю "Солара Дніпро", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору поставки №24/01-1 від 24.01.2011 року, стягнення 138 002,79 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1343 від 16.06.2011 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (м. Севастополь) звернулася до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Солара Дніпро", (м. Дніпропетровськ), яким просить:

- розірвати договір поставки посуду №24/01-1 від 34.01.2011 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Солара Дніпро";

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Солара Дніпро" грошові кошти, сплачені за товар на підставі договору №24/01-1 від 24.01.2011 року у розмірі 10 979,71 грн., неустойку у розмірі 48 188,74 грн., пеню за невиконання договірного зобов'язання у розмірі 61 486,39 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 17 347,95 грн., а всього 138 002,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані не належним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за укладеним між позивачем та відповідачем договором поставки посуду від 24.01.2011 року №24/01-1 щодо поставки товару у передбачені строки та у відповідній кількості. За доводами позивача, з урахуванням умов договору, поставка товару мала відбутися на 21 календарний день від моменту попередньої оплати. У зв'язку з не виконанням відповідачем умов договору, позивач нарахував та просить стягнути неустойку, пеню, та проценти за користування чужими грошовими коштами.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Солара Дніпро" у судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся господарським судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відзиву на позов товариство з обмеженою відповідальністю "Солара Дніпро" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 10.08.2011р. на 25.08.2011р.

В судовому засіданні 25.08.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

24.01.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Солара Дніпро" (м. Дніпропетровськ), постачальник, та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м. Севастополь), покупець, укладено договір поставки посуду №24/01-1, відповідно до умов якого (п.1.1) постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця скляний посуд (далі - товар), на підставі замовлення покупця на поставку, за формою, визначеною в додатку №2 до Договору, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Договір набирає сили з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р. (п. 11.1. Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору умови постачання товару по асортименту і кількості зазначаються в Специфікаціях на поставку до Договору.

Згідно Специфікації №1 на поставку товару (а.с.12) відповідач зобовязався поставити келихи для вина, кольорове скло в кількості 312 штук за ціною 17грн. 80коп. на суму 5 553,6грн. та келихи для віскі, кольорове скло у кількості 336 штук за ціною 19,78грн. на суму 6 646,08грн. на загальну суму 12 199,68грн., строк постачання 21 календарний день з моменту попередньої оплати товару (пункт 3 Специфікації).

Згідно п.2 Специфікації проводиться передплата в розмірі 90% від вартості замовленого товару, 10% - сплачується по факту поставки товару.

Загальна сума Договору відповідає вартості Товару, вказаній в Специфікації та загальній сумі всіх підписаних сторонами накладних на підставі яких здійснюється поставка товару (п.4.1 договору).

У січні 2011р. відповідачем було виставлено рахунок на оплату товару №29 від 24.01.2011р. На підставі цього рахунку за квитанцією №1 до прибуткового касового ордеру від 25.01.2011р. позивач здійснила попередню оплату у розмірі 90% від загальної суми товару 10 979,71грн.

В порушення умов договору, в строки, встановлені Специфікацією до договору (на 21 календарний день від моменту попередньої оплати) відповідач не поставив позивачеві товар.

Причиною спору є не поставка відповідачем товару в передбачений Договором строк.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 662 ЦК України встановлює обовязок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач одержав попередню оплату, але не виконав належним чином зобов'язання щодо поставки товару.

Отже, вимога позивача про повернення попередньої оплати в сумі 10 979,71грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач просить розірвати договір поставки посуду №24/01-1 від 24.01.2011р. укладений з відповідачем, у звязку з порушенням умов договору щодо поставки товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Істотне порушення Договору позивач вбачає в невиконанні відповідачем зобовязань щодо поставки товару.

За умовами договору поставка товару здійснюється на 21 календарний день з моменту попередньої оплати товару (пункт 3 Специфікації).

З вимогою про поставку товару за договором та сплату штрафних санкцій позивач неодноразово звертався до відповідача: претензія від 25.03.2011р. та від 13.04.2011р. Претензії залишились без розгляду.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд вбачає підстави для задоволення вимоги позивача про розірвання договору поставки товару.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Позивач заявив до стягнення неустойку в розмірі 48 188,74грн. (5%) за період з 15.02.2011 р. по 04.05.2011р. відповідно до п.8.1 договору та в розмірі 61 486,39грн. (7%) за період з 22.02.2011р. по 04.05.2011р.

Пунктом п.8.1 договору передбачено нарахування та сплата постачальником у разі несвоєчасної поставки товару неустойки у розмірі 5% від вартості товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п.8.3 договору у випадку порушення постачальником строків поставки товару більше ніж на сім календарних днів, останній сплачує покупцю пеню в розмірі 7 (семи) відсотків від вартості непоставленого товару за кожний день прострочки.

Оскільки попередня оплата відбулася за квитанцією №1 до прибуткового касового ордеру від 25.01.2011р., а строк поставки товару за договором визначено на 21 календарний день з моменту попередньої оплати товару, відповідач вважається таким, що прострочив з 16.02.2011р.

Відповідно до приведених умов договору пеня має бути нарахована за невиконання зобовязання (не грошового) за період з 16.02.2011р. по 22.02.2011р. включно в сумі 4 269,89грн. (12 199,68грн. х 5% х 7дн) (за ставкою 5%), за період з 23.02.2011р. по 04.05.2011р. в сумі 60 632,41грн. (12 199,68грн. х 7% х 71дн) (за ставкою 7%), всього 64 902,3грн.

Частина перша статті 550 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Також, пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на те, що позивачем не надано доказів в підтвердження того, що такі збитки йому спричинені невиконанням відповідачем зобовязань щодо поставки товару, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної згідно п.п.8.1, 8.3 договору неустойки та стягнути неустойку (пеню) в розмірі що дорівнює 100% суми попередньої оплати за договором, а саме - 10 979,71грн.

Також позивач заявляє вимогу про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами відповідно до п.8.6 договору в розмірі 17 347,95 за період з 15.02.2011р. по 04.05.2011р.

Відповідно до п.8.6 договору за умови порушення термінів постачання товару постачальник зобовязаний за кожен день сплатити покупцеві 2% за користування грошовим кредитом, нарахованих на сплачену суму від дати, коли товар мав бути поставлений до дня фактичної передачі товару покупцеві.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки прострочення виконання зобовязання має місце з 16.02.2011р. вимога про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами підлягає задоволенню частково. Стягненню підлягає сума 17 128,35грн. за період з 16.02.2011р. по 04.05.2011р. (10 979,71 х2%х78дн).

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Стягненню підлягає 39 087,77грн. (сума попередньої оплати - 10 979,71грн., неустойка (пеня) згідно п.п.8.1, 8.3 договору в розмірі 10 979,71грн., 2% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 17 128,35грн.). В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 1015,10грн. (за розгляд немайнової вимоги 85,00грн., за розгляд майнової вимоги 930,10грн.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 159,06 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір поставки посуду №24/01-1 від 34.01.2011 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Солара Дніпро".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Солара Дніпро" (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд.9, ЄДРПОУ 37148689) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) суму попередньої оплати - 10 979,71грн., неустойку (пеню) в розмірі 10 979,71грн., 2% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 17 128,35грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1015,10грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 159,06, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено 26.08.2011 року