ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" серпня 2011 р.
Справа № 5004/1608/11 за позовом Рожищенської районної спілки споживчих товариств
до відповідача: підприємця ОСОБА_1
про стягнення 5 614 грн. 60 коп.
Суддя: Кравчук А. М.
за участю представників сторін: <Текст >
від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 11.07.2011 року №179
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач Рожищенська районна спілка споживчих товариств звернулась до господарського суду з позовом до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 614 грн. 60 коп., в тому числі 4 181 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті орендних платежів згідно договору оренди торговельного місця НОМЕР_2 від 27.12.2010 року, 1 433 грн. 60 коп. штрафних санкцій, та судові витрати по справі: 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, додатково пояснив, що хоч в договорі зазначено, що він підписаний з протоколом розбіжностей, такі протоколи в розумінні статті 181 Господарського кодексу підприємець ОСОБА_1 райспоживспілці не направляв.
Відповідач у клопотанні від 26.08.2011 року повідомив, що з 10.03.2011 року він щомісячно вносить орендну плату в касу КП Рожищенський міський ринок», з яким 10.03.2011 року було укладено договори оренди тих же торгових місць, у звязку з чим просить залучити як відповідача КП «Міський ринок». Крім того, просить провадження у справі зупинити до вирішення справ, які розглядаються:
-господарським судом Волинської області: за позовом Рожищенської міської ради до Рожищенської РСС про розірвання договору оренди земельної ділянки, на якій розташований ринок;
-апеляційним судом Рівненської області за позовом Рожищенської РСС до КП «Ринок» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою;
-Верховним Судом України про визнання недійсним рішення Рожищенської міської ради від 22.02.2011 року про розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
1 квітня 2005 року між Рожищенською міською радою та Рожищенською райспоживспілкою укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування ринку, що знаходиться на території Рожищенської міської ради по вул. Героїв УПА,2.
27 грудня 2010 року між позивачем Рожищенською районною спілкою споживчих товариств та відповідачем підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди торговельного місця НОМЕР_2 (далі договір, а. с. 9).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору НОМЕР_2 від 27.12.2010 року.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).
Згідно п. п. 1.1 3.1, 3.2, 6.3 договору позивач зобовязувався надати відповідачу у строкове платне користування (оренду) торговельне місце площею 32 кв. м. для розміщення обєкту торгівлі (малої архітектурної форми) по АДРЕСА_1, а відповідач - вносити орендну плату, що складає 896 грн. 00 коп. на місяць - щомісячно в касу позивача або на поточний рахунок райспоживспілки не пізніше 10-го числа поточного місяця. У випадку несплати орендної плати до закінчення розрахункового місяця, з 1 числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим, відповідачу нараховується штраф в розмірі 20% від суми боргу, а з першого числа другого місяця, який слідує за розрахунковим місяцем, - штраф у розмірі 50% від суми боргу.
Суд не приймає до уваги зазначення на договорі про підписання його з протоколом розбіжностей, оскільки докази направлення протоколу розбіжностей в розумінні статті 181 Господарського кодексу підприємцем ОСОБА_1 райспоживспілці відсутні. Додані відповідачем заперечення щодо окремих умов укладення господарських договорів не можуть бути таким доказом, оскільки адресовані голові Рожищенської РСС від імені підприємців, які орендують торгівельні місця та території Рожищенського ринку, 06.01.2011 року після підписання договору НОМЕР_2 від 27.12.2010 року.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань.
Пунктами 2.1 зазначеного договору сторонами визначено, що вступ орендаря у користування орендованими торговельними місцями настає одночасно з підписанням між сторонами відповідної угоди.
Відповідач протягом січня - липня 2011 року користувався орендованим торговельним місцем, проте свої зобовязання щодо сплати нарахованої за вказаний період орендної плати в сумі 6 272 грн. 00 коп. виконав частково, в сумі 2 091 грн. 00 коп. (довідка від 25.08.2011 року №312).
Заборгованість відповідача по орендній платі станом на 31.07.2011 року становить 4 181 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.
Такого ж висновку дійшов Рівненський апеляційний господарський суд у постановах, зокрема, від 06.07.2011 року №5004/919/11, від 12.07.2011 року №5004/903/11.
Заперечення відповідача з посиланням на внесення орендної плати з 10.03.2011 року в касу КП Рожищенський міський ринок» не заслуговують на увагу суду, а клопотання відповідача про залучення КП Рожищенський міський ринок» як відповідача у справі судом відхилено з наступних підстав. Договір НОМЕР_2 від 27.12.2010 року предметом судових розглядів не був, недійсним в судовому порядку не визнавався, не розірваний. Укладення відповідачем 10.03.2011 року з КП Рожищенський міський ринок» договору на оренду торгівельного місця під час дії договору НОМЕР_2 від 27.12.2010 року на оренду того ж торговельного місця відповідачем не обгрунтовано та не звільняє останнього від належного виконання зобовязань згідно договору НОМЕР_2 від 27.12.2010 року.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Сторони у п.6.3 договору домовились, що у випадку несплати орендної плати до закінчення розрахункового місяця, з 1 числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим, відповідачу нараховується штраф в розмірі 20% від суми боргу, а з першого числа другого місяця, який слідує за розрахунковим місяцем, - штраф у розмірі 50% від суми боргу.
Відповідно до п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (постанова ВСУ від 22.11.2010 N 14/80-09-2056).
Договір НОМЕР_2 від 27.12.2010 року не був предметом судового розгляду, недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 6.3, не визнавався. Відповідач орендну плату не сплачував своєчасно, тому сплата штрафу є його договірним зобовязанням.
Нараховані позивачем 1 433 грн. 60 коп. штрафу підставні і підлягають до стягнення згідно п. 6.3 договору.
Такого ж висновку дійшов Львівський апеляційний господарський суд у постанові від 29.09.2009 року №9/77-42.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом відхилено як необгрунтоване, оскільки розірвання договору оренди земельної ділянки, на якій розташований ринок, не вплине на прийняття рішення у даній справі, так як договір є розірваним з моменту набрання рішенням законної сили, а не з моменту укладення. Спір між Рожищенської РСС та КП «Міський ринок» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою не має відношення до даної справи.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Рожищенської районної спілки споживчих товариств, м. Рожище, вул. Незалежності, 25, код ЄДРПОУ 01744257
- 4 181 грн. 00 коп. основного боргу, 1 433 грн. 60 коп. штрафу, 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 5 952 грн. 60 коп. (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн. 60коп.).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А. М. Кравчук
Повний текст рішення
складено та підписано
31.08.11
Судове рішення № 18108313, Господарський суд Волинської області було прийнято 31.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5004/1608/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: