Вирок № 18088719, 08.09.2011, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-227/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарях Рудавін Є.В. та Землюк А.П., з участю прокурора Улізко В.М., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоселівка Ленінського району АРК Крим, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, мешкаючого: Сумський район АДРЕСА_1, не судимий

у скоєнні злочину, передбаченого ст. ст. 15 ч. 3 185 ч. 2, 304 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочини за слідуючих обставин.

02.07.2011 року близько 20:00 ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в домоволодінні за місцем свого мешкання, розташованому за адресою АДРЕСА_1, достовірно знаючи, що на неогородженій земельній ділянці поблизу с. Любачево Сумського району, приватний підприємець ОСОБА_3 вирощує картоплю і на даному етапі вирощування вона придатна для вживання, вирішив вчинити таємне викрадання частини зазначеної картоплі.

Також, ОСОБА_2 знаючи, що сам він не зможе перенести достатню кількість картоплі, вирішив втягнути в злочинну діяльність свого неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно якого застосований акт амністії. З цією метою, ОСОБА_2 достовірно знаючи, що його син є неповнолітнім, діючи за допомогою уговорів, тобто психічного впливу викликав в даної особи бажання вчинити злочин.

Вступивши таким чином в злочинну змову з неповнолітнім сином, ОСОБА_2 здійснюючи намір на викрадання картоплі ОСОБА_3 узяв з дома лопату та 4 господарчих мішки. Після чого вони направились на ділянку, де вирощується картопля.

Продовжуючи здійснення злочинного наміру, ОСОБА_2 приблизно о 23.00 год. 02.07.2011, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій діючи за попередньою змовою із своїм неповнолітнім сином шляхом вільного доступу таємно, з корисливих спонукань почав безпосередні дії на викрадання майна потерпілого ОСОБА_3 А саме, згідно розподілених ролей він викопував картоплю, а син збирав її та складав у мішок.

В ході здійснення крадіжки, наповнивши один мішок картоплею, вони віднесли його на обніжок (як встановлено, вага картоплі в одному мішку склала 11,75 кг) та приступили до наповнення другого мішку. Однак злочинні дії їм до кінця довести не вдалося за обставин які від їх волі не залежали, а саме: вони були затримані на місці вчинення злочину потерпілим ОСОБА_3

Слідством встановлено, що ОСОБА_2 мав намір на викрадання чотирьох мішків картоплі наповнених однаково, тобто вага зазначеної картоплі складала б 47 кг. Вартість картоплі, яку намагались викрасти ОСОБА_2 та його син згідно висновку товарознавчої експертизи №1847 від 22.07.2011 року складає 406,55 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 3, 185 ч. 2, 304 ч. 2 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 02.07.2011 року зранку він пішов косити траву до ярку, поблизу нього побачив велике поле, на якому посаджена картопля. Він не знав, кому належить саме це поле, вважав, що скоріше за все воно належить якійсь агрофірмі, звичайно розумів, картопля, яка росте на цьому полі, також комусь належить, її хтось садив. Ніякої участі в посадці цієї картоплі він не приймав, вона йому не належала, дозволу брати цю картоплю йому ніхто не надавав. Ввечері 02.07.2011 року близько 20:00 години він повернувся додому, де були дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 Перед цим по дорозі вжив спиртне, перебував в стані алкогольного спяніння. Так як він на власному городі він потравив жуків, то вирішив викрасти картоплі з того поля, яке він бачив. Він запропонував сину ОСОБА_6 скоїти крадіжку картоплі з поля. Останній спочатку відмовлявся, але він його дуже сильно прохав та син погодився. Вони взяли з домоволодіння 4 порожніх мішки, в які планував покласти викрадену ними картоплю, також взяв з собою штикову лопату, щоб викопувати нею картоплю. Після чого разом з сином ОСОБА_6 вони вийшли з двору та пішли до поля. Коли підійшли до поля, він нікого не побачив, лише якусь велику машину, але особливої уваги він цьому не придав, подумав, що то відпочиває молодь. На початку одинадцятої години вечора, підійшовши до поля з картоплею, після чого повідомив йому, що він буде копати картоплю, а син буде вибирати її, також сказав, що вони будуть класти в кожен мішок близько 10-15 кг. Він почав копати картоплю, син вибирав картоплю, та складав в мішок. Коли наскладали в мішок близько 10-15 кг, віднесли мішок з картоплею та поставили його на обніжок. КВ подальшому до них підійшов ОСОБА_3, який сказав, щоб він та син поїхали з ним до міліції. Він відразу погодився йти з ОСОБА_3 до міліції, лише попрохав, щоб відпустили додому сина, що ОСОБА_3 і зробив. В подальшому мішок з картоплею, який вони лише почали наповнювати, де було близько 3-5 кг картоплі та лопату він видав працівникам міліції.

Щиро кається в скоєному, розуміє, що вони з сином намагалися скоїти крадіжку, картопля, яку вони копали, їм не належала і дозволу брати її власник не надавав, також розумів, що за це можуть покарати, але сподівалися, що їх не викриють. Також він добре розуміє, що він втягнув неповнолітнього, а саме свого сина ОСОБА_6, в злочинну діяльність.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним його вина в інкримінованому йому злочині доведена добутими та вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що проживає разом з дружиною ОСОБА_7 та сином ОСОБА_8 Близько 2 років тому вони родиною орендували земельну ділянку площею 6 гектарів поблизу с. Любачево Сумського району, де вже другий рік поспіль саджають картоплю.

Навесні 2011 року вони посадили на вищезазначеному полі 5 гектарів картоплі сорту “Скарб”. 29.06.2011 року він разом з сином поїхав на поле, був цілий день, ввечері поїхав з поля, все було в порядку, вся картопля була на місці, викопаних кущів не було. 30.06.2011 року він знову разом з сином зранку приїхали на поле і побачили, що викопано 5 соток картоплі верхня частина залишилася на полі, а клубні були відсутні. Ввечері 29.06.2011 року все було в порядку, викопаних кущів картоплі не було. Наступного дня 01.07.2011 року вони з сином також приїхали зранку, побачили, що викопано ще 5 соток картоплі. Наступного дня 02.07.2011 року зранку він з сином знову вранці приїхав на поле та побачив, що викопано ще 8 соток картоплі. Після чого вони з сином вирішили, що будуть охороняти картоплю. Син залишився 02.07.2011 року в полі, а він поїхав додому, щоб разом з дружиною ввечері заступити на охорону поля. Близько 19:00 години він разом з дружиною приїхав на власному мікроавтобусі до поля. Спочатку вони нікого не бачили, потім, коли вже стемніло, близько 23:00, вони з жінкою побачили, що на полі з боку лісосмуги хтось є. Дружина залишилася біля машини, а він пішов в те місце, де вони когось побачили. Коли він підійшов ближче до вказаного місця, то побачив двох чоловіків, які копали та вибирали картоплю. Цих чоловіків він раніше не знав. Він запропонував їм пройти до міліції, на що старший чоловік погодився, лише попрохав, щоб він відпустив молодшого, пояснивши, що це його син. Старший чоловік взяв штикову лопату, яка була при ньому, з коротким держаком, білий поліпропіленовий мішок, в якому було близько 4 кг картоплі та вони разом поїхали до міліції.

В подальшому від працівників міліції він довідався, що ці чоловіки ОСОБА_2 та його син ОСОБА_6. Після міліції він повернувся на поле, близько 5:00 ранку зробив обхід поля та виявив на обніжку біля поля один мішок з картоплею, в якому приблизно було 10 кг картоплі.

Крім того вина підсудного стверджується:

-протоколом огляду місця події поля, орендованого ОСОБА_3, де ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_6 вчинили незакінчений замах на скоєння крадіжки майна, в ході якого було вилучено 11,75 кг картоплі (а. с. 27-33);

- висновком товарознавчої експертизи №1847 від 22.07.2011 року, згідно якої вартість картоплі, належної ОСОБА_3, яку планував викрасти ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_6, складає 406,55 грн. (а.с. 62-64);

-протоколом відтворення обставин та обстановки події з ОСОБА_2, в ході якого він вказав, де саме і яким чином він за попередньою змовою з ОСОБА_6 вчинив незакінчений замах на крадіжку майна ОСОБА_3 (а. с. 106-110);

-явкою з повинною ОСОБА_2 від 03.07.2011 року, згідно якої він самостійно зявилася із зізнанням в скоєнні ним незакінченого замаху на крадіжку майна ОСОБА_3 (а. с. 38-39);

-протоколом добровільної видачі від 03.07.2011 року, згідно якої ОСОБА_2 добровільно видав працівникам міліції один мішок з картоплею вагою 4,25 кг, на викрадення якої він вчинив замах, та знаряддя злочину лопату (а.с. 51).

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованих йому злочинах доказана повністю.

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. ст. 15 ч. 3 - 185 ч. 2 КК України, так як він, за попередньою змовою групою осіб, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, але не довів свій умисел до кінця з причини, що не залежали від його волі та за ст. 304 ч. 2 КК України, так як він втягнув свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 у злочинну діяльність.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристику на нього, визнання ним своєї вини те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше.

Те, що підсудний щиросердечно розкаявся, має на утриманні неповнолітнього сина, суд визнає помякшуючими його покарання обставинами.

А те, що він вчинив злочин в стані алкогольного спяніння, суд визнає обтяжуючою його покарання обставиною.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і до нього можливо застосувати положення ст. 75 КК України.

По справі потерпілим ОСОБА_3 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 3200,00 гривень та відшкодування моральних збитків у розмірі 800,00 гривень.

Суд вважає, що позов в частині матеріальної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки підсудний разом з особою, відносно якої застосовано акт амністії майном ОСОБА_3 фактично не заволоділи, картопля, яку викопали останні потерпілому була повернута.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то виходячи з вимог розумності та справедливості, суд визначає до стягнення суму в 400,00 гривень.

Судові витрати підлягають стягнення з підсудного, питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 3 185 ч. 2, 304 ч. 2 КК України і призначити йому покарання:

за ст. ст. 15 ч. 185 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ст. 304 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнити від призначеного покарання, встановивши йому іспитовий строк терміном на 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 400,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 168 гривень 84 копійки, з зарахування на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.

Речові докази: 4 шт. пропіленових мішки та штикову лопату, що знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 повернути власнику ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

СуддяБ.М. Клочко