Постанова № 1808687, 26.03.2008, Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1911/08

“26”березня 2008 року                        м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – Судді Данилової М.В.,

при секретарі – Ланцевич Я.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Харківського державного авіаційного підприємства, Конотопського механічного  завод про стягнення коштів,

встановив :

     Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою та вказав, що відповідно до ч.1 ст. 19 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ та організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 зазначеного закону передбачено сплату штрафних санкцій тими організаціями, підприємствами та установами, де чисельність працевлаштованих інвалідів менша ніж норматив, встановлений законом.  Також позивач вказав, що адміністративно – господарські санкції за не створення робочих місць для інвалідів сплачуються юридичною особою. Конотопський механічний завод не є юридичною особою, а входить до складу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

Згідно форми № 10ПІ Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2006 рік, наданого Конотопським механічним заводом  середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 373 особи. Таким чином норматив для працевлаштування інвалідів складає 15 робочих місць, однак цього нормативу другий відповідач не виконав, оскільки фактично, згідно поданих дин даних було створено лише 9 робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позивач в судове засідання не прибув, подавши заяву про розгляд справи за відсутності свого представника.

Відповідач позов не визнав, подавши до суду відзив , згідно якого зазначив, що позивач, на його думку, помилково робить висновок про не створення належної кількості робочих місць для інвалідів, посилаючись на дані звіту. Також зазначив, що обов’язок відповідача в частині створення робочих місць не супроводжується його обов’язком щодо підбору та працевлаштування інвалідів, який фактично покладено на відповідні органи. Вважає , що орган державної служби зайнятості, а також інші уповноважені органи не виконали своїх обов’язків з підбору та працевлаштуванню інвалідів.

Представник відповідача позов також не визнала та просила в його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача,  суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”  для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Частиною четвертою статті 43 Конституції України проголошено, що кожний має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов’язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов’язку працевлаштування інвалідів.

Крім того, згідно з пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі – Положення), працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. Разом з тим, згідно з пунктом 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. А пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до вимог пункту 3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70, порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення.

Таким чином заборгованість зі сплати санкції складає 57582,30 грн., пеня станом на 07.12.2007р. – 4058,45 грн.

Посилання відповідача на листи, направлені ним до Конотопського районного центру зайнятості про направлення на підприємство робітників-інвалідів для можливого працевлаштування та надіслання звітів про наявність вакантних посад не можуть розцінюватися як підстава для звільнення від сплати відповідних санкцій за недотримання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів. Тобто надіслання згаданих листів може свідчити про виконання відповідачем вимоги ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», але не вимог ст. , ст. 19,20 цього Закону, які встановлюють норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та обов’язок особи, яка використовує найману працю, забезпечувати працевлаштування інвалідів і сплачувати адміністративно-господарські санкції якщо на підприємстві чисельність працюючих інвалідів менша ніж встановлено нормативами, передбаченими ст. 19 зазначеного Закону.

Крім того, згідно наданого в матеріали справи листа Конотопського міськрайцентру зайнятості від 12.01.2008р. № 72/02 вбачається, що на Конотопський механічний завод направлялося 5 осіб – інвалідів для працевлаштування і трьом з них підприємством було відмовлено у працевлаштуванні.

  На підставі викладеного, ст., ст. 19, 20 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. № 70, Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженого наказом Держкомстату України від 28.09.05р. № 286  та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

     Адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Харківського державного авіаційного підприємства, Конотопського механічного  завод про стягнення коштів– задовольнити повністю.

     Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (м. Харків, вул. Сумська, 134, код 14308894) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів санкції за невиконання нормативу робочих місць на  працевлаштування інвалідів у 2006 році в сумі 61640,75 грн. на р/р 31212230700002 відділення Державного казначейства у Сумській області в банку ГУДКУ м. Суми, МФО 837013, код ЄРДПОУ 23636315, код. бюдж. класифікації 50070000.

     Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

     Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

     Повний текст постанови складено та підписано 28 березня 2008 року.

Головуючий суддя                М.В. Данилова