Ухвала суду № 1808603, 08.04.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          Справа: № 22а-514/08                                             Головуючий у І інстанції: Дорошенко М.В.

                                                                                                                                  Суддя-доповідач Межевич М.В.

  У  Х  В  А  Л  А

    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

8  квітня  2008 року                                                                                                   м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Саприкіній І.В., при секретарі Кірієнко І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Звенигородському районі на постанову Господарського суду Черкаської області від 19 березня 2007 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Звенигородський сироробний комбінат» до Державної податкової інспекції у Звенигородському районі про скасування рішення, -

    В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2007 року ЗАТ «Звенигородський сироробний комбінат» (далі - позивач) звернулося до Державної податкової інспекції у Звенигородському районі (далі – відповідач, ДПІ) про скасування рішення від 09.01.2007 року №0000012331/0 про застосування до позивача 575570 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п.п. 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин .

Постановою Господарського суду Черкаської області від 19.03.2007 року позов у справі задоволений. Рішення суду вмотивовано тим, що при винесенні рішення відповідач діяв в супереч норм податкового законодавства, які розповсюджуються на спірні правовідносини.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на її незаконність, а також на порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, а також перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

            Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

      Як вірно встановлено місцевим судом, фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 575570 грн. є порушення пунктів 1 та 2                      ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).

      Як вбачається з матеріалів справи з 19 по 21 грудня 2006 року на                                       ВАТ «Звенигородський сироробний комбінат» ревізорами-інспекторами у встановленому законодавством порядку було здійснено виїзду документальну перевірку, за результатами якої складений акт від 21.12.2006 року №442/23-017/00447818, який став передумовою прийняття спірного рішення від 09.01.2007 року №000012331 про застосування відносно  позивача фінансових санкцій на суму  575570 грн.

     Зазначеним подіям слугувала така обставина, як здійснення позивачем розрахункових операцій за: березень 2006 року на суму - 579467 грн. 52 коп., квітень 2006 року - 835605 грн., травень 2006 року – 451833 грн. 72 коп., червень 2006 року – 475139 грн. 14 коп. на загальну суму 115114 грн. при продажу продукції через засоби пересувної торговельної мережі – автолавку з використанням книг обліку розрахункових операції та розрахункових квитанцій.

     Як слідує з акту перевірки, позивач діяв в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" від 07.02.2001 N 121, перевищивши граничний річний обсяг розрахункових операцій (200 тис. грн.).

     Колегія суддів з таким висновком не погоджується виходячи з наступного.

     Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

 Постановою № 1336 Кабінету Міністрів України затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Також встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у відповідних пунктах затвердженого переліку і зокрема у пункті 2 - роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень, 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності.

 Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 суб'єкти підприємницької діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким згідно з Постановою №1336 дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, і розмір річного обсягу розрахункових операцій яких не перевищує граничного розміру, у разі перевищення останнього протягом місяця зобов'язані перейти на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

         Встановлений Постановою №1336 у відповідності з вимогами ст. 10 Закону граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при не перевищення якого дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, стосується лише окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг згідно з переліком, затвердженим цією ж Постановою №1336.

   Тобто при підрахунку фактичної суми річного обсягу розрахункових операцій суб'єкта підприємницької діяльності з продажу товарів (надання послуг) для визначення суми перевищення ним встановленого Постановою №1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій, слід враховувати лише суми розрахункових операціях за окремими формами та умовами проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, згідно із переліком, затвердженим Постановою №1336, а не усі розрахункові операції здійснені таким суб'єктом підприємницької діяльності.

  Отже, як вірно встановлено місцевим судом, відповідач неправомірно врахував у складі фактичного обсягу розрахункових операцій позивача з продажу товарів за березень 2006р. для визначення суми перевищення ним встановленого Постановою № 1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з роздрібної торгівлі товарами через засоби пересувної торговельної мережі (автолавку), розрахункові операції, які були проведені із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та через касу підприємства із застосуванням прибуткових касових ордерів. Без урахування цих розрахункових операцій граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій позивача через засоби пересувної торговельної мережі (автолавку) за березень-червень 2006р. не перевищив 200 тис. грн.

    На підставі вище викладеного та враховуючи те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було порушено норми матеріального права, то місцевий суд правомірно задовольнив позовні вимоги та скасував податкове повідомлення-рішення від 09.01.2007 року про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 575570 грн.

   Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим постановлене у справі судове рішення підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.

         Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

         Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Звенигородському районі  залишити без задоволення, а  постанову Господарського суду Черкаської області від 19 березня 2007 року -  без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий:

            Судді: