Вирок № 18070822, 06.09.2011, Ставищенський районний суд Київської області

Справа № 441-74/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2011 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

при секретарі: Шевченко Т. А.,

за участю прокурора:Чугаєва В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище Київської області справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця та жителя АДРЕСА_1 Київської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, військовозобовязаного, раніше судимого Ставищенським районним судом Київської області 11.04.2005 року за ст.ст. 309. ч. 1, 185 ч. 3, 186 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, судимість в силу ст. 89 КК України погашена, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст. 122 ч. 1 КК України за слідуючих обставин.

19 квітня 2011 року, близько 20 години 30 хвилин, знаходячись по вул. Радянській в смт. Ставище Київської області ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Так, ОСОБА_1 19 квітня 2011 року, близько 20 години 30 хвилин, знаходячись в магазині “Едем”, що розташований по вул. Радянській в смт. Ставище Київської області, помітив, як через дорогу навпроти вище вказаного магазину проходить ОСОБА_2. Він наздогнав його, щоб зясувати стосунки. В ході розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла суперечка, під час якої ОСОБА_1, на грунті неприязних стосунків штовхнув ОСОБА_2 обома руками в груди від чого той впав на землю. Коли ОСОБА_2 почав підійматися, то ОСОБА_1 умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс ОСОБА_2 один удар ногою в нижню щелепу.

В результаті нанесення удару ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді двостороннього відкритого перелому нижньої щелепи із зміщенням відламків, яке, згідно висновку судово-медичної експертизи №103 Д від 17.06.2011 року, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя більше 21 дня.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України визнав повністю, суду показав, що 15.04.2011 року, близько 11 години, він зустрів свого дядька ОСОБА_3, жителя смт. Ставище, який йому розповів, що при спілкуванні з ОСОБА_2, жителем смт. Ставище той пояснив, що він постійно в жителів смт. Ставище бере гроші в борг і не повертає та при цьому ображав цього нецензурними словами, але в дійсності боргів в нього взагалі не має. 19.04.2011 року, близько 20 години, він знаходився в магазині “Едем”, що розташований по вул. Радянській в смт. Ставище пив квас із товаришем ОСОБА_4. В той час коли його товариш пішов в магазин він помітив, як через дорогу навпроти магазину йде ОСОБА_2 і він згадав, що той його ображав перед його дядьком ОСОБА_3 нецензурними словами та говорив, що він постійно бере в борг гроші і він вирішив розібратися в цьому. Перейшовши дорогу, він наздогнав навпроти магазину “Едем” ОСОБА_2, в якого запитав, чого той його обзивав нецензурними словами перед ОСОБА_3 і говорив, що він постійно в усіх бере гроші в борг, але ОСОБА_2 йому не надав на це ніякої відповіді, тобто проігнорував його і він вирішив того вдарити, щоб той більше такого не говорив. Він штовхнув ОСОБА_2 обома руками в груди і той упав сідницею на землю, та коли ОСОБА_2 почав підійматис, він правою ногою наніс тому удар в обличчя, а саме в підборіддя. В той час до них підійшов ОСОБА_5, який забрав його від ОСОБА_2 і вони пішли додому, а ОСОБА_2 пішов далі по вул. Радянській, куди саме йому не відомо. У вчиненому підсудний щиро кається.

Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена повністю і його дії кваліфікує за ст. 122 ч. 1 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Обставини, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного та, беручи до уваги, що підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у виді обмеження волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти про зміну місця проживання кримінально-виконавчу інспекцію, з'являтись періодично для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст. ст. 69, 691 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

Вирішуючи питання цивільного позову прокурора Ставищенського району в інтересах Білоцерківської міської лікарні №1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 2910 грн. 66 коп., суд бере до уваги, що потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в стоматологічному відділенні Білоцерківської міської лікарні №1 в період з 26.04.2011 р. по 12.05.2011 р., в результаті чого лікарня понесла вищевказані витрати, а тому суд вважає, що вказані суми витрат необхідно стягнути з підсудного на користь зазначеної лікарні відповідно до ст. 1206 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_1 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов прокурора Ставищенського району Київської області задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Білоцерківської міської лікарні №1 витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у розмірі 2910 (дві тисячі девятсот десять) гривні 66 копійок, завданих злочином. Вказані кошти перерахувати на р/р 35417004002033 в ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, Код 24880520.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко