Рішення № 18068172, 08.08.2011, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа №: 2/0306/910/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 08.08.2011

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Лесика В.О.

за участю секретаря Федорук Г.Б.

представника позивача Голярчук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ ”Приватбанк" звернувся до ОСОБА_2 з позовом про звернення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VOKVGК00001599 від 14.09.2007 року в сумі 94288,05 дол. США стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 100,8 кв.м. по АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк»з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також банк ставить вимогу про виселення з будинку усіх мешканців.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що між сторонами 14 вересня 2007 року укладено кредитний договір, на підставі якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 78000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% річних з кінцевим терміном повернення 14.09.2037 року. Повернення кредиту мало відбуватись за встановленим графіком, однак, ОСОБА_2 належним чином свої зобовязання не виконує, внаслідок чого станом на 25 травня 2011 року утворилась заборгованість в розмірі 94288,05 дол. США, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 77619,63 дол. США, заборгованості по процентах за користування кредитом 10670,83 дол. США, заборгованості по комісії 774,43 дол. США, пені за несвоєчасне виконання зобовязання 703,42 дол. США. Враховуючи, що кредитний договір забезпечено іпотекою банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру та земельну ділянку та виселити з будинку усіх мешканців.

Представник позивача Голярчук А.А. позов підтримала повністю з підстав визначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Враховуючи згоду представника позивача суд вважає необхідним постановити заочне рішення по справі та проаналізувавши докази приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами 14 вересня 2007 року укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит для придбання житла та сплату страхових платежів в сумі 78000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% річних з кінцевим терміном за встановленим графіком до 14.09.2037 року.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Розрахунком боргу по кредитному договору підтверджено факт порушення відповідачем строків повернення чергових платежів.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

Визначена позивачем сума заборгованості станом на 25.05.2011 року становить 94288,05 дол. США.

Розрахунок боргу відповідає вимогам законодавства та умовам договору і складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 77619,63 дол. США, заборгованості по процентах за користування кредитом 10670,83 дол. США, заборгованості по комісії 774,43 дол. США, пені за несвоєчасне виконання зобовязання 703,42 дол. США.

Як вбачається з договору від 03.10.2007 року кредитні зобовязання відповідача забезпечені іпотекою житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями АДРЕСА_1 загальною площею 100,8 кв.м., житловою 60,3 кв.м., що на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу належить ОСОБА_2. Право власності на житловий будинок зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно, також до реєстру включено запис по іпотеку нерухомості.

Одночасно в договорі зазначено про відсутність у відповідачки права власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, зокрема вказано, що дана земельна ділянка не приватизована, і вона не являється предметом іпотеки.

Відповідно до ст. 589 ЦК України та ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

З положень ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»випливає, що звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки можливе тільки за умови дотримання її положень, яка передбачає: 1) пред'явлення боржникові та у відповідних випадках майновому поручителю письмової вимоги про усунення порушення забезпечення іпотекою зобов'язання, в якому встановлюється не менше як тридцятиденний строк для усунення порушення та містить попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; 2) незадоволення вимоги іпотекодержателя протягом установленого ним строку, який не може бути меншим за тридцять днів.

Як вбачається з матеріалів справи банк дотримався визначеної Законом процедури та 17 травня 2011 року звертався до відповідача з вимогою виконати кредитне зобовязання.

Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

При цьому суд звертає увагу, що предметом іпотеки є лише житловий будинок з господарськими та надвірними будівлями по АДРЕСА_1, земельна ділянка, на якій він розташований, не являється предметом іпотеки і стягнення на неї не може бути звернено.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Відповідно до процедури продажу, визначеної ст. 38 зазначеного Закону, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Визначаючи спосіб реалізації іпотечного майна суд враховує вимоги позивача і вважає необхідним визначити спосіб реалізації передбачений ст.38 ЗУ «Про іпотеку».

Що стосується вимог позивача про виселення мешканців іпотечного житла, то така вимога є передчасною виходячи з наступного:

Звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення здійснюється у встановленому ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку»та ч.3 ст. 109 ЖК України порядку. Зокрема, після прийняття судом рішення про звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити помешкання протягом одного місяця з дня отримання вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок у встановлений строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Тобто, вимога про виселення мешканців може мати місце після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, на час постановлення даного рішення вимога про виселення мешканців задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.83, ст. 88 ЦПК України з відповідача також слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі в сумі сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212 215, 218,224 ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 589, 590 ЦК України, ст. ст.33,35,40 Закону України ”Про іпотеку”, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VOKVGК00001599 від 14.09.2007 року в сумі 94288,05 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок по АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_2, шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»( м.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги,50, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 64993919400001) судові витрати по справі в сумі 1808,50 грн. ( одну тисячу вісімсот вісім гривень пятдесят копійок).

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення може бути подана заява про перегляд рішення.

Головуючий:В. О. Лесик