Рішення № 18009227, 23.05.2011, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 2-909/11

Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.05.2011 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючого судді Лободенка О.С,

при секретарі Євтушенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуціцивільну справузапозовом ОСОБА_1до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про скасування рішення про відмову у розділі облікової квартирної справи і зняття з квартирного обліку та зобовязання поновити на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов зі збереженням попереднього часу перебування в черзі на отримання житла, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробит», -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про скасування рішення від 21.12.2009 року № 910 про відмову у розділі облікової квартирної справи і зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та зобовязання поновлення ОСОБА_1 на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення життлових умов зі збереженням попереднього часу перебування позивача в черзі на отримання житла.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат ОСОБА_3, позов підтримали в повному обсязі, просили скасувати рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21.12.2009 року № 910 про відмову у розділі облікової квартирної справи і зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку; зобов'язати Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення життлових умов зі збереженням попереднього часу перебування в черзі на отримання житла.

Представник відповідача - Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Н.М.Черкова в судовому засіданні позовні вимоги не визнала; надала до суду письмові заперечення зазначаючи, що ОСОБА_1 здійснив поліпшення житлових умов як член сімї власника квартири, внаслідок якого відпали підстави для надання йому іншого жилого приміщення, тому права на отримання житла за рахунок жилих приміщень житлового фонду комунальної власності ОСОБА_1 немає.

Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та вважала їх такими, що підлягають задоволенню; зазначаючи, що позивач забезпечений жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок та немає належного йому на праві власності або користування житла.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробит» Сошнін М.М. просив розглянути позовні вимоги по суті та при ухваленні рішення покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Позивач та третя особа ОСОБА_2 відповідно до довідки відділу обліку та розподілу житлової площі від 07.12.2009 року № 93 з 18 грудня 1979 року перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у Виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради Полтавської області і станом на 01.01.2009 року перебували у списку загальної черги під порядковим № 57.

14.02.2001 року третя особа - ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, посвідченого другою Кременчуцькою нотаріальною конторою придбала на праві особистої приватної власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 жилою площею 27, 9 м2 та загальною площею 54, 0 м2, що також підтверджується довідкою КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 23.11.2009 р. № 918.

Позивачем відповідно до свідоцтва про шлюб 17.09.2005 року було зареєстровано укладення шлюбу із гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно довідок про склад сімї № 4704 від 23.11.2009 р., № 4705 від 23.11.2009 р. виданих ТОВ «Добробит», карток прописки (форма «А») та поквартирної картки (форма «Б») квартири АДРЕСА_1 позивач та його мати третя особа ОСОБА_2 з 23.02.2001 року зареєстрували місце проживання у вказаній квартирі як син власника квартири та власник квартири відповідно, а дружина позивача ОСОБА_6 з 24.10.2006 року зареєструвала місце проживання у вищевказаній квартирі як невістка.

За позивачем та його дружиною ОСОБА_6 на праві власності не зареєстровано будинку (квартири) в місті Кременчуці, що підтверджується довідкою КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 23.11.2009 р. № 917.

В звязку з набуттям у приватну власність двокімнатної квартири АДРЕСА_1 третя особа - ОСОБА_2 звернулась до Відділу обліку та розподілу житлової площі Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з заявою про розподіл облікової справи із залишенням перебування її сина ОСОБА_1 на квартирному обліку зі збереженням попереднього часу перебування в черзі на отримання житла.

Відповідач листом від 11.01.2010 року № 01-34/13 письмово повідомив позивача та ОСОБА_2 про те, що рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21.12.2009 року № 910 їм було відмовлено у розділі облікової справи та їх було знято з квартирного обліку на підставі п.п. 1 п. 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською республіканської радою професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 (зі змінами та доповненнями) згідно якого громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

Згідно положень ч. 1 ст. 47 Коституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

На підставі ст.32 Житлового кодексу України громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку, а такі, що одружилися або влаштовувалися на роботу у передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.

Як вбачається з матеріалів справи на даний час позивач є повнолітньою особою та має можливість самостійно здійснювати право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 Житлового кодексу України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 64 Житлового кодексу України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

В силу положень ч. 1 ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що позивач маючи статус члена сім'ї власника квартири третьої особи ОСОБА_2 та в звязку з придбанням нею у приватну власність квартири АДРЕСА_1 поліпшив свої житлові умови, такі як необґрунтовані та помилкові, оскільки позивач разом зі своєю дружиною ОСОБА_6 з 17.09.2005 року перебуває у шлюбі та проживає в одній з кімнат жилою площею 11, 3 кв.м. в двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 окремо від третьої особи-ОСОБА_2 та не пов'язаний з нею спільним побутом, що підтверджується укладеними між позивачем та ОСОБА_2 договорами позички від 24.10.2006 р., від 23.09.2007 р., від 23.09.2009 р. предметом яких є безоплатне користування жилою кімнатою площею 11, 3 м2 в квартирі АДРЕСА_1.

За таких обставин суд вважає, що позивач немає правового статусу дитини і відповідно не є членом сім'ї власника квартири ОСОБА_2 у розумінні ч. 2 ст. 64 Житлового кодексу України, що виключає факт поліпшення житлових умов позивачем в звязку з придбанням його матір. ОСОБА_2 у приватну власність квартири АДРЕСА_1.

П. 1 ч. 1 ст. 34 Житлового кодексу України передбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Згідно пп.1 п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською республіканської радою професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 (зі змінами та доповненнями) потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами.

Пунктом 6 Постанови виконавчого комітету обласної ради народних депутатів і президії обласної ради № 510 від 25 грудня 1984 року встановлено мінімальний розмір жилої площі в області, в тому числі і для міста Кременчука, який складає 6 кв.м. на кожного члена сімї для кожного члена сімї для прийняття потребуючих в поліпшенні житлових умов громадян на квартирний облік.

При цьому рівень забезпеченості жилою площею визначається шляхом розподілу розміру житлової площі, що займає особа або сім'я на число членів сім'ї (у тому числі колишніх членів сім'ї), що спільно проживають. Якщо отриманий результат виявиться нижче облікової норми, то особа визнаються такою, що потребує поліпшення житлових умов на підставі п. 1 ст. 34 ЖК УРСР.

Як вбачається з обставин справи між позивачем та ОСОБА_2 в письмовій формі були укладені договори позички від 24.10.2006 р., від 23.09.2007 р., від 23.09.2009 р. умовами яких передбачена передача позивачу та його дружині ОСОБА_6 в безоплатне користування однієї з кімнат жилою площею 11, 3 м2 в квартирі № АДРЕСА_1, що підтверджує забезпеченість позивача та його дружини жилою площею нижче за рівень встановлений п. 6 Постанови виконавчого комітету обласної ради народних депутатів і президії обласної ради № 510 від 25 грудня 1984 р. для міста Кременчука, який складає 6 кв.м., оскільки фактично замість12 кв.м. жилої площі на подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 приходиться лише 11,3 м2, тобто нижче за встановлений рівень забезпеченості жилою площею.

Відповідно до ч. 3 ст. 828 Цивільного кодексу України договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

В силу положень ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 3. ст. 810 Цивільного кодексу України до договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладені положення Цивільного кодексу України суд приходить до висновку, що укладені в письмовій формі між позивачем та ОСОБА_2 договори позички від 24.10.2006 р., від 23.09.2007 р., від 23.09.2009 р. є дійсними, вчиненні в передбаченій Законом формі та є належними доказами, що підтверджують забезпеченість позивача та членів його сімї жилою площею нижче за встановлений для міста Кременчука рівень, тобто 6 кв.м. жилої площі на кожну особу та свідчать про неправомірність рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21.12.2009 року № 910, оскільки на час його прийняття відповідачем фактично була відсутня така підстава передбачена п.п. 1 п. 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською республіканської радою професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 (зі змінами та доповненнями) як зняття особи з квартирного обліку у випадках поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

За викладених обставин суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21.12.2009 року № 910 про відмову у розділі облікової квартирної справи і зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та зобов'язання Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення життлових умов зі збереженням попереднього часу перебування в черзі на отримання житла.

Статтею 191 Житлового кодексу України передбачено, що житлові спори вирішуються відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Виходячи зі змісту позовних вимог предметом спору у цій справі є захист права позивача на отримання житла, в звязку даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладених обставин, керуючись Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською республіканської радою професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 (зі змінами та доповненнями) ст.ст. 32, 34, ч. 2 ст. 64, ч. 1 ст. 156, ст. 191 Житлового кодексу України, ч. 1 ст. 6 Сімейного кодексу України, ст. 810 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10,11,60,169,212,213,214,215 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21.12.2009 року № 910 в частині відмови у розділі облікової квартирної справи і щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Зобовязати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 04057287) поновити ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, зі збереженням попереднього часу перебування в черзі на отримання житла.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: