Вирок № 18001815, 15.08.2011, Любешівський районний суд Волинської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №1-63/11

15 серпня 2011 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням:

судді Хомича В.І.,

за участю секретаряСмаль Т.П.,

прокурора Комзюк Н.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любешів кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого 11.12.2009 року Луцьким міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, який будучи раніше судимий 11 грудня 2009 року Луцьким міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України під час іспитового строку на шлях виправлення не став, вчинив повторно умисний злочин, а саме за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_1 01 травня 2011 року біля 24-ї години, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу проникли на територію домогосподарства ОСОБА_4, що розташоване по АДРЕСА_3 де зпід навісу біля господарського хліва таємно, викрали дев»ять мішків картоплі загальною вагою 336 кг, внаслідок чого заподіяли потерпілій матеріальні збитки на загальну суму 1344 гривень

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винність у вчиненому визнав повністю та дав детальні показання щодо обставин скоєного злочину. Не заперечував, що саме він запропонував ОСОБА_2. викрасти картоплю з території домогосподарства ОСОБА_4. В скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винність у вчиненому визнав повністю та підтвердив показання ОСОБА_1 та не заперечував про те, що 01 травня 2011 року, попередньо домовившись з ОСОБА_1, з території домогосподарства ОСОБА_4 викрали дев»ять мішків картоплі. В скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

У звязку з тим, що підсудні визнали свою винуватість повністю, показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи і не оспорюються ними, суд визнав за можливе розглядати справу в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України та визначеному статтею 301-1 КПК України і не досліджувати ці фактичні обставини справи. Учасникам судового розгляду розяснено положення ч.3 ст.299 КПК України, а саме, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Обставинами, що помякшують покарання підсудним є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудним є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Разом з тим, слід виключити з обвинувачення ОСОБА_2. таку обтяжуючу покарання обставину як вчинення злочину повторно, оскільки вона є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і не може інкримінуватися як обтяжуюча обставина.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину; дані про особу підсудного, який за місцем проживання характеризуються позитивно; раніше не притягався до кримінальної відповідальності; потерпіла, згідно поданої заяви, не наполягає на його суворому покаранні, оскільки збитки підсудні повністю відшкодували, тому претензій до них немає, тому приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і обирає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він притягуються до кримінальної відповідальності, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2., суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину; дані про особу підсудного, який за місцем проживання характеризуються позитивно, однак, будучи засудженим 11 грудня 2009 року Луцьким міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, на шлях виправлення не став і під час іспитового строку вчинив новий умисний злочин; потерпіла, згідно поданої заяви, не наполягає на його суворому покаранні, оскільки збитки підсудні повністю відшкодували, тому претензій до них немає. Тому суд вважає, що за вчинений злочин підсудному ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду. З врахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2. можливе в умовах ізоляції його від суспільства.

Міру запобіжного заходу підсудним до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати слід стягнути з підсудних.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три ) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцією.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три ) роки.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2009 року один місяць позбавлення волі і остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 за проведення трасологічної експертизи №37 від 24.05.2011 року судові витрати в розмірі 140 (сто сорок) гривень 70 коп. в користь держави (НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області на р/р 31256272210012 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ідент. код 25574908, призначення платежу: «За проведення трасологічної експертизи №37 від 24.05.2011»).

Стягнути з ОСОБА_2 за проведення трасологічної експертизи №37 від 24.05.2011 року судові витрати в розмірі 140 (сто сорок) гривень 70 коп. в користь держави (НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області на р/р 31256272210012 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ідент. код 25574908, призначення платежу: «За проведення трасологічної експертизи №37 від 24.05.2011»).

Речові докази: мішки білого кольору в кількості 9 шт. з картоплею, загальною вагою 336 кг. повернути потерпілій ОСОБА_4.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: / підпис/ В.І.Хомич

З оригіналом вірно.

Суддя Любешівського

районного суду В.І.Хомич