Рішення № 17969826, 21.06.2011, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 2-50/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої судді Хоминець М.М.

з участю секретаряПавликівської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк»про розірвання кредитної угоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач за первісним позовом 19.05.2009 р. звернувся з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави. Після зміни і уточнення своїх позовних вимог 31.03.2010 р. просив передати в заклад банку шляхом вилучення у відповідача належний йому на праві власності предмет застави, а саме екскаватор, та у рахунок погашення заборгованості у сумі 22166,96 доларів США, що за курсом 7,925 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/118 від 29.03.2010 р. становить 175673,08 грн., за кредитною угодою № 18К від 18 січня 2008 р., укладеною між Івано-Франківською філією ЗАТ КБ „ПриватБанк”, правонаступником якого є ПАТ КБ „ПриватБанк”, та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет застави екскаватор марки МН-4, р.н. НОМЕР_1, заводський № НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_2, маса 14500 кг, 1990 року випуску, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцеві з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 21.12.2010 р. подав зустрічний позов до банку про розірвання кредитної угоди. Ухвалою суду від 21.12.2010 р. обидва позови обєднані в одне провадження.

Свої позовні вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовував тим, що відповідно до укладеної з відповідачем кредитної угоди від 18.01.2008 р. останній отримав кредит у розмірі 24000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення 17.01.2013 р. У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором станом на 30.03.2010 р. утворилась заборгованість в сумі 22166,96 доларів США, що за курсом 7,925 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/118 від 29.03.2010 р. становить 175673,08 грн. Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором з відповідачем укладено договір застави рухомого майна від 21.01.2008 р., згідно якого відповідач передав у заставу банку належний йому екскаватор марки МН-4, р.н. НОМЕР_1, заводський № НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_2, маса 14500 кг, 1990 року випуску. Вказаним договором передбачено, що у випадку порушення заставодавцем (позичальником) зобовязань за кредитним договором або за договором застави заставодавець зобовязаний передати предмет застави заставодержателю в заклад, однак, цього обовязку відповідач не виконав.

Зустрічний позов ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що звернення стягнення на предмет застави екскаватор позбавить його можливості заробляти та повертати кошти банку; банк буде продовжувати нарахування заборгованості за кредитним договором; крім того, відповідачем з 01.02.2009 р. збільшена процентна ставка за користування кредитом з 14% до 19%, чим грубо порушено вимоги ч.2 ст.1056-1 ЦК України. Тому просив розірвати кредитну угоду № 18К від 18 січня 2008 р. та зобовязати відповідача провести перерахунок заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом з 19% до 14% за період з 01.02.2009 р. до 30.03.2010 р.

Представник позивача за первісним позовом цей позов підтримав і просив його задовольнити; зустрічний позов не визнав і просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач за первісним позовом у судовому засіданні цей позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, зустрічний позов підтримав і просив його задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до укладеної між сторонами кредитної угоди від 18.01.2008 р. відповідач отримав кредит у розмірі 24000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення 17.01.2013 р. У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором станом на 30.03.2010 р. утворилась заборгованість в сумі 22166,96 доларів США, що за курсом 7,925 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/118 від 29.03.2010 р. становить 175673,08 грн. Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між сторонами укладено договір застави рухомого майна від 21.01.2008 р., згідно якого відповідач передав у заставу банку належний йому на праві приватної власності екскаватор марки МН-4, р.н. НОМЕР_1, заводський № НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_2, маса 14500 кг, 1990 року випуску.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.589 ЦК України позивач заставодержатель набув права звернення стягнення на предмет застави, оскільки відповідач не виконує зобовязання за кредитним договором, забезпеченим заставою.

Згідно вимог ст.ст. 590, 591 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, реалізація предмету застави, на який звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів. За таких обставин суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а саме у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 22166,96 доларів США, що за курсом 7,925 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/118 від 29.03.2010 р. становить 175673,08 грн., слід звернути стягнення на предмет застави, а саме належний відповідачу екскаватор марки МН-4, р.н. НОМЕР_1, шляхом продажу його з публічних торгів.

З відповідача слід стягнути у користь позивача судові витрати у розмірі 1543 грн., що складаються з 1513 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, також з відповідача слід стягнути у користь держави 187 грн. судового збору.

Відповідно до вимог ст.651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; договір вважається розірваним у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

Звернення банку до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобовязань. Згідно ст.599 ЦК України зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Суд вважає, що посилання позивача за зустрічним позовом на збільшення банком в односторонньому порядку з 01.02.2009 р. процентної ставки за користування кредитом не є підставою для розірвання кредитного договору. Позивач за зустрічним позовом вправі звернутися до суду з позовом про визнання недійсним такого пункту договору, який суперечить вимогам ч.2 ст.1056-1 ЦК України.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобовязання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про безпідставність зустрічного позову.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 526, 530, 589, 590, 591, 599, 610, 625, 629, 651 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк»задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості у сумі 22166,96 доларів США, що за курсом 7,925 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/118 від 29.03.2010 р. становить 175673,08 грн., за кредитною угодою № 18К від 18 січня 2008 року, укладеною між Івано-Франківською філією ЗАТ КБ „ПриватБанк”, правонаступником якого є ПАТ КБ „ПриватБанк”, та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет застави екскаватор марки МН-4, р.н. НОМЕР_1, заводський № НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_2, маса 14500 кг, 1990 року випуску, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом продажу з публічних торгів.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь ПАТ КБ „ПриватБанк”, рахунок № 64993919400001, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570, 1543 (одну тисячу пятсот сорок три) грн. судових витрат та у користь держави 187 (сто вісімдесят сім) судового збору.

Відмовити у позові ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк»про розірвання кредитної угоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча М.М.Хоминець