Постанова № 1794140, 19.06.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19.06.2008 р. № 9/288

17:38

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія»

ДоДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000802309/0 від 11.04.2007 р., № 0000802309/1 від 16.06.2007 р., № 0000802309/2 від 03.09.2007 р., № 0000802309/3 від 03.09.2007 р. Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Гончаренко С.В. Представники:

від позивачаПокровський Д.О. (довіреність б/н від 16.01.2008 р.)

Від відповідачаБудений Р.О. (довіреність № 227/9/10-017 від 23.01.2008 р.)

Петровська-Іванченко О.С. (довіреність № 6247/9/10-012 від 28.12.2007р.) Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва з вимогами про визнання нечинними податкових повідомленнь-рішень № 0000802309/0 від 11.04.2007 р., № 0000802309/1 від 16.06.2007 р., № 0000802309/2 від 03.09.2007 р., № 0000802309/3 від 03.09.2007 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, оскільки у позивача відсутнє право користування земельною ділянкою.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, зазначивши, що оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень, у спосіб та порядку встановлених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки позивачем порушено норми Закону України «Про плату за землю»та Земельного кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія»відповідно до договору купівлі-продажу нежилого будинку від 29.01.2003 р. № 435 придбано нежилий будинок загальною площею 125,30 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ. вул. Саксаганського, 44-В (літера В).

Відповідно до Акту прийому-передачі нежилого будинку по вул. Саксаганського, 44-В (літера В) від 29.01.2003р. ТОВ "ТД "Євразія" передано нежилий будинок по вул. Саксаганського, 44-В (літера В), а також земельну ділянку (код 76063005) площею 0,0706 га в границях технічної документації.

Після купівлі нежилого будинку, позивач 27.02.2003 р. (вих.№60/02\03) звернувся до Голови Київської міської ради (вх.№6010 від 28.02.03р.) із клопотанням про оформлення права користування земельною ділянкою (на умовах оренди), але договір оренди земельної ділянки не оформлений, довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не видана, а документи з 2003 р. на розгляді в Київській міській раді.

Актом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про результати виїзної планової перевірки ТОВ «ТД «Євразія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2004 р. по 30.09.2006 р. № 170/1/1-23-04-31863919 від 29.03.2007 р. встановлено порушення статті 2 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого донараховано земельний податок у розмірі 26244,27 грн., в тому числі по періодам: 2005 р. 14775,12 грн. та за 9 місяців 2006 р. 11469,15 грн.

На підставі акта перевірки № 170/1/1-23-04-31863919 від 29.03.2007 р. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000802309/0 від 11.04.2007 р., яким визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «ТД «Євразія»за платежем: земельний податок з юридичних осіб 39366,41 грн., з яких: 26244,27 грн. сума податкового зобовязання за основним платежем, 13122,14 грн. сума податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийняти рішенням № 0000802309/0 від 11.04.2007 р., позивач його оскаржив в адміністративному порядку до Начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, за результатом розгляду якого рішенням про результати розгляду первинної скарги № 10105/10/25-11 від 16.06.2007 р. податкове повідомлення-рішення № 0000802309/0 від 11.04.2007 р. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі акта перевірки № 170/1/1-23-04-31863919 від 29.03.2007 р. та рішення про результати розгляду первинної скарги № 10105/10/25-11 від 16.06.2007 р. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000802309/1 від 16.06.2007 р., яким визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «ТД «Євразія»за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 39366,41 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями № 0000802309/0 від 11.04.2007 р. та № 0000802309/1 від 16.06.2007 р., позивач їх оскаржив в адміністративному порядку до Голови Державної податкової адміністрації у місті Києві, за результатом розгляду якого рішенням про результати розгляду скарги № 3183/10/25-214 від 03.09.2007 р. податкові повідомлення-рішення № 0000802309/0 від 11.04.2007 р. та № 0000802309/1 від 16.06.2007 р. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі акта перевірки № 170/1/1-23-04-31863919 від 29.03.2007 р. та рішення про результати розгляду скарги № 3183/10/25-214 від 03.09.2007 р. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000802309/2 від 03.09.2007 р., яким визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «ТД «Євразія»за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 39366,41 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями № 0000802309/0 від 11.04.2007 р., № 0000802309/1 від 16.06.2007 р. та № 0000802309/2 від 03.09.2007 р. позивач їх оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації України, за результатом розгляду якого рішенням про результати розгляду повторної скарги № 11121/6/25-0215 від 06.11.2007 р. податкові повідомлення-рішення № 0000802309/0 від 11.04.2007 р., № 0000802309/1 від 16.06.2007 р., № 0000802309/2 від 03.09.2007 р. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі акта перевірки № 170/1/1-23-04-31863919 від 29.03.2007 р. та рішення про результати розгляду повторної скарги № 11121/6/25-0215 від 06.11.2007 р. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000802309/3 від 06.11.2007 р., яким визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «ТД «Євразія»за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 39366,41 грн.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, на підставі наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Пунктом «в»частини першої статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Положеннями статті 116 Земельного кодексу України визначено, що юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації,в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Положеннями статті 120 Земельного кодексу визначено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Частина перша статті 124 Земельного кодексу України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Закон України «Про плату за землю»визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

У відповідності до положень статті 1 Закону України «Про плату за землю»оренда - засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»встановлено: використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

У відповідності до статті 5 Закону України “Про плату за землю” субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно з положеннями статті 15 Закону “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У відповідності до положень статті 13 Закону “Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно відомостей Головного управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), наданих на запит суду за № 07-387/18630 від 17.05.2008 р., рішенням Київської міської ради від 02.10.2001 р. № 41/1475 проектно-технологічному інституту "Укроргводбуд" (код ЄДРПОУ 01035495) надана земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,07 га на вул. Саксаганського, 44-в у Печерському (на даний час Голосіївському) районі м. Києва в оренду на 10 років для експлуатації та обслуговування будівлі бюро множення. В Головному управлінні земельних ресурсів зареєстрований договір оренди зазначеної земельної ділянки від 21.01.03 № 79-6-00082.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем безпідставно та упереджено, без дотримання принципів, визначених статтею 2 КАС України, прийнято оскаржувані рішення. Відповідачем порушено норми матеріального права при визначення статусу позивача та земельної ділянки, за користування якою позивачеві визначено земельний податок з юридичних осіб із застосуванням штрафних санкцій, оскільки фактично позивач не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки, на якій знаходиться нежилий будинок (за договором купівлі-продажу нежилого будинку від 29.01.2003 р. № 435 придбано нежилий будинок загальною площею 125,30 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ. вул. Саксаганського, 44-В (літера В)).

Враховуючи те, що рішенням Київської міської ради від 02.10.2001 р. № 41/1475 проектно-технологічному інституту "Укроргводбуд" (попередньому власнику нежилого будинку, продавцю за договором купівлі-продажу) надана земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,07 га на вул. Саксаганського, 44-в у Печерському (на даний час Голосіївському) районі м. Києва в оренду на 10 років для експлуатації та обслуговування будівлі бюро множення, на підставі якого зареєстровано договір оренди у Головному управлінні земельних ресурсів від 21.01.03 № 79-6-00082, а рішення Київською міською радою щодо надання земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія»не приймалось, у відповідача відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобовязання по земельному податку з юридичних осіб, оскільки землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, в той час як юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Як встановлено матеріалами справи рішення зазначеного органу про передачу земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія»не приймалось.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0000802309/0 від 11.04.2007 р.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0000802309/1 від 16.06.2007 р.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0000802309/2 від 03.09.2007 р.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0000802309/3 від 03.09.2007 р.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Кротюк