Вирок № 17931177, 15.08.2011, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-48/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2011 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Чир П. В.

суддів Зушман Г.І.,

Денисової Т.С.

за участі: секретаря Олещук Г. В.

прокурора Маржана В.І.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Борщеві справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сапогів Борщівського району, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, розлученого, на утриманні неповнолітня дитина, не працюючого, не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2

ст.15 - п.1 ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_5 вчинив замах на умисне вбивство ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за наступних обставин.

30 грудня 2010 року зранку ОСОБА_5 знаходився в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись в місці свого проживання, у помешканні ОСОБА_6, матері своєї співжительки ОСОБА_2 в с. Олексинці Борщівського району Тернопільської області розпочав словесний конфлікт з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з приводу пропажі його цукру, в ході якого вони ображали один одного нецензурними словами.

Біля 15 год. цього ж дня ОСОБА_5, будучи роздратованим внаслідок конфлікту між ним та співжителькою ОСОБА_2 і її матір'ю, знаходячись в стані алкогольного спяніння, переслідуючи намір позбавити їх життя з мотивів помсти за образу, вийшов з кімнати, у якій відбувався конфлікт, та пішов у сарай, де взяв сокиру і реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне протиправне позбавлення життя двох осіб, ОСОБА_5 зайшов з сокирою у жилу кімнату будинку і діючи умисно, підійшов до ОСОБА_6, яка наприсядки на підлозі прала одяг, усвідомлюючи, що в результаті його дій потерпіла отримає ушкодження, не сумісні з життям, наніс ОСОБА_6 один удар лезом сокири в голову, та здолавши опір ОСОБА_2, яка стала захищати свою матір, схопивши підсудного за руку, наніс ще один удар лезом сокири по голові ОСОБА_6 та один удар лезом сокири по голові ОСОБА_2 Потерпілі впали на підлогу і з їх ран текла кров, а тому підсудний, вважаючи, що спричинив смерть потерпілих, вийшов з будинку, викинув сокиру в сарай та покинув господарство

У результаті умисних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_6 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді двох рубаних ран лобно-тім'яної ділянки з розрубом кісток склепіння черепа, увігнутими його переломами, ушкодженням твердої мозкової оболонки і частково речовини головного мозку, його забоєм, розвитком лівобічного геміпарезу (тобто однобічного неповного паралічу м'язів), постгеморагічної анемії середнього ступеня, які належать до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні в момент їх спричинення, а потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді рубаної рани лівої лобно-тім'яної ділянки розмірами 8x2 см. з розрубом кісток склепіння черепа та частковим заглибленням зламаних її країв у порожнину черепа, ушкодженням твердої мозкової оболонки в місці розрубу та забоєм головного мозку (деякою його руйнацією), постгеморагічної анемії середнього ступеня, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності в момент заподіяння.

Незважаючи на те, що ОСОБА_5 виконав усі дії для доведення злочину до кінця з метою заподіяння смерті ОСОБА_6 і ОСОБА_2, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як потерпілим своєчасно була надана медична дпомога.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у скоєнні злочину визнав частково і дав показання, що з 1995 року проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 в с.Олексинці Борщівського району, в господарстві яке налажить її матері ОСОБА_6 Від спільного проживання мають сина ОСОБА_12, якому зараз 12 років. 30 грудня 2010 року зранку займався справами по господарству і біля 12 год. зайшов до будинку, щоб пообідати. В кімнаті ОСОБА_6 та ОСОБА_2 почали докоряти, що він ніде не працює, не заробляє грошей, а лише розпиває горілку і ОСОБА_6 хотіла вдарити його якоюсь тряпкою по обличчю, однак він ухилився і при цьому штовхнув її від себе, від чого ОСОБА_6 сіла на ліжко. В цей час у кімнату зайшов ОСОБА_8, син його співжительки, схопив його руками за одяг та два рази вдарив кулаком у обличчя та в груди і сказав йти з їхньої хати. Він зайшов в іншу кімнату житлового будинку, де випив біля 300 грам горілки і ліг на ліжко. Після цього він не памятає, що відбувалося, а вже памятає, що побачив в кімнаті на підлозі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розбитими головами і в крові, а в нього в руках була сокира. Зрозумів, що це він їх побив, вийшов з будинку і вкинув сокиру в сарай, де вона завжди зберігалася, а сам пішов до сусіда ОСОБА_9, якому сказав, щоб викликав міліцію і “швидку”, бо він порубав жінку і тещу. На той час у будинку ОСОБА_9 був також ОСОБА_10, який відразу побіг до його господарства. Крім того він ще пішов до ОСОБА_11, і також розповів їй про те, що зробив, а потім повернувся в своє господарство і знаходився там до приїзду працівників міліції та медиків. В тому, що скоїв щиро розкаявся, наміру вбивати тещу те дружину не мав і не знає, як це сталося.

Незважаючи на те, що ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - п.1 ч.2 ст.115 КК України, визнав частково, його вина у вчинені інкримінованого злочину доведена іншими зібраними у кримінальній справі доказами, а саме:

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні дала показання, що з серпня 1995 року проживала у с. Олексинці Борщівського району спільно зі своїм співжителем ОСОБА_5 і мають сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2. Останнім часом в них виникали словесні суперечки через те, що він зловживав алкоголем. 29 грудня 2010 року між ними знову виникла сварка, яка продовжилася і 30 грудня 2010 року з самого ранку. ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного спяніння, почавши вживати спиртне 29 грудня, і продовжуючи наступного дня він випив біля двох літрів самогону. Він кудись ходив в село, а біля 12 год. повернувся і став вияснювати в неї та ОСОБА_6 де подівся його цукор. Вони відповідали, що їм не відомо і ОСОБА_5 вийшов, сильно хлопнувши вхідними дверми кімнати. Повернувся біля 14 год. сильно пяний і коли зайшов в кімнату, де вона перебувала з мамою, побачила в руках сокиру. ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_6 і сказавши “Зараз ти скажеш де цукор дівся”, наніс удар сокирою, робочою гострою частиною у ділянку голови. Вона підбігла та намагалася схопити ОСОБА_5 за обидві руки, у яких була сокира, однак йому вдалося ще раз вдарити сокирою ОСОБА_6 в ділянку голови. ОСОБА_5 вирвався від неї і робочою гострою частиною сокири наніс їй удар в голову, а саме в область чола, від чого вона втратила свідомість і прийшла до себе, коли вже були сусіди та надавали допомогу їй та ОСОБА_6

Потерпіла ОСОБА_6 на досудовому слідстві 10 лютого 2011 року дала показання ( т. 1 а.с. 195 - 196), що з 1995 року її дочка ОСОБА_2 проживала в с. Олексинці Борщівського району в її господарстві спільно зі своїм співжителем ОСОБА_5, який зловживав алкоголем і в них часто виникали сварки. 30 грудня 2010 року біля 12 год. ОСОБА_5 влаштував сварку з приводу пропажі його цукру і пішов з дому. Повернувся біля 14 год. пяний і зайшов в кімнату з сокирою в руках та з словами “Зараз ти скажеш де цукор дівся”, наніс їй удар сокирою, робочою гострою частиною у ділянку голови. Дочка намагалася схопити ОСОБА_5 за руки, однак йому вдалося ще раз вдарити сокирою її в ділянку голови, а потім і ОСОБА_2 Вона втратила свідомість, а прийшла до себе коли їй надали допомогу.

Потерпілий ОСОБА_3, дав суду показання, що 30 грудня 2010 року біля 16 год. на його мобільний телефон зателефонував звідний рідний брат ОСОБА_8, який повідомив, що ОСОБА_5 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Того ж дня він поїхав у с. Олексинці, а згодом у м.Борщів, куди було госпіталізовано потерпілих.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання, що 30 грудня 2010 року біля 15 год. зайшов у приміщення літньої кухні і почув сварку між вітчимом ОСОБА_5 та бабусею ОСОБА_6 і мамою ОСОБА_2 ОСОБА_6 сказала, що ОСОБА_5 вдарив її рукою і він почав заспокоювати вітчима, однак той, будучи в стані спяніння почав кричати до нього. Наніс несильний удар рукою в область грудної клітки ОСОБА_5 і той присів на диван та перестав кричати. Він пішов до свого товариша ОСОБА_13, а через короткий відрізок часу сусідка ОСОБА_14 крикнула, щоб він скоріше йшов додому, оскільки ОСОБА_5 порубав сокирою його маму та бабусю. Коли прибіг додому, то побачив, що у кімнаті літної кухні, на підлозі, сидять його матір ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_6 У них обох на голові була кров. ОСОБА_6 сказала, що ОСОБА_5 вдарив їх сокирою по голові. Побіг за ОСОБА_5 і на одній з вулиць наздогнав його, вдарив один раз кулаком в обличчя та привів в своє господарство.

Свідок ОСОБА_10, допитаний на досудовому слідстві (Т.1 а.с.204-205) дав показання що: 30 грудня 2010 року біля 14.30 год. прийшов в господарство ОСОБА_9 в с. Олексинці. Біля 15.30 год. зайшов ОСОБА_5, який був випивший і сказав, що порубав сокирою тещу ОСОБА_6 та свою співжительку ОСОБА_2 Сказав ОСОБА_9 притримати ОСОБА_5, а сам пішов у господарство, де проживає ОСОБА_5 Побачив через вікно, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 сидять на підлозі в кімнаті літної кухні, а коли зайшов побачив на головах у них кров і ОСОБА_6 просила спасти її дочку. Він побив долонею руки по обличчі і ОСОБА_2 прийшла до свідомості.

Свідок ОСОБА_9 дав показання в судовому засіданні, що 30 грудня 2010 року знаходився в своєму господарстві в с. Олексинці і в нього був ОСОБА_10 Біля 15.30 год. зайшов ОСОБА_5, який був випивший і сказав, що порубав сокирою тещу ОСОБА_6 та свою співжительку ОСОБА_2 ОСОБА_10 пішов у господарство ОСОБА_6, а він мав притримати ОСОБА_5, однак той через декілька хвилин кудись пішов.

Свідок ОСОБА_15, дала показання що, проживає по сусідству з господарством ОСОБА_6 30 грудня 2010 року біля 15.30 год. почула крик сусідки ОСОБА_14, що ОСОБА_5 порубав сокирою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Прибігши в господарство ОСОБА_6, побачила, що в кімнаті літної кухні на підлозі біля дивану, сиділи ОСОБА_6 та ОСОБА_2, голова та обличчя у них були в крові. ОСОБА_6 сказала, що ОСОБА_5 сокирою розрубав їй та ОСОБА_2 голову. Прийшли ОСОБА_14 та ОСОБА_11 і вони усі почали надавати першу медичну допомогу ОСОБА_6 та ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_16 дав показання що він працює сільським головою с. Олексинці Борщівського району. 30 грудня 2010 року перебував на роботі у приміщенні сільської ради і біля 15.30 год. до нього зателефонувала бухгалтер сільської ради ОСОБА_14, яка повідомила, що до неї в господарство прийшов ОСОБА_5 та сказав, що вбив свою тещу ОСОБА_6 Відразу приїхав до господарства ОСОБА_6 і в кімнаті літної кухні побачив на підлозі спертих до дивана ОСОБА_6 та ОСОБА_2, на головах яких була кров. Подзвонив з мобільного телефону в міліцію та на швидку медичну допомогу. ОСОБА_5 показав сокиру, якою він наносив удари, вона лежала на землі в деревяному сараї.

Свідок ОСОБА_11 дала показання, що 30 грудня 2010 року біля 16 год. до неї до хати зайшов сусід ОСОБА_5, який сказав “Дзвоніть в міліцію. Я зарубав стару”. Далі ОСОБА_5 пішов з господарства ОСОБА_11, а вона зателефонувала ОСОБА_14 і повідомила про те, що почула від ОСОБА_5, після чого сама пішла у господарство ОСОБА_6 і побачила, що ОСОБА_6 сиділа на підлозі спершись до дивана, а ОСОБА_2 лежала на ліжку .У кожної з них була розбита голова і їм надавали допомогу.

Свідок ОСОБА_14 дала показання, що 30 грудня 2010 року вона перебувала вдома в с. Олексинці. До неї на стаціонарний телефон подзвонила ОСОБА_11 та сказала, щоб вона передзвонила в міліцію, тому що ОСОБА_5 зарубав свою тещу ОСОБА_6. Подзвонила до сільського голови с.Олексинці ОСОБА_16 та повідомила його про те, що сталося. Прибігла в господарство ОСОБА_6 і побачила, що в кімнаті літної кухні на підлозі біля дивану лежали ОСОБА_6 та ОСОБА_2, голова та обличчя у кожної з них були в крові. Надали їм першу медичну допомогу .

Аналогічні показання показанням свідка ОСОБА_14 в частині того, що вони в кімнаті літної кухні на підлозі біля дивану застали лежачих ОСОБА_6 та ОСОБА_2, голова та обличчя яких були в крові дала на досудовому слідстві свідок ОСОБА_18 (Т.1 а.с.227-231) та в судовому засіданні свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21

Свідок ОСОБА_22 дала показання, що 30 грудня 2010 року біля 16 год. разом з ОСОБА_14 зайшли у господарство ОСОБА_6 і в кімнаті літної кухні виявили ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у яких були розбиті голови і текла кров.

З протоколу огляду місця події від 30 грудня 2010 року (Т.1 а.с.19-32). з додатками до нього, слідує, що у процесі проведення огляду у помешканні ОСОБА_6, зафіксовано стан предметів та об'єктів у її будинку, а також вилучено предмети та речі, які зберегли на собі слідову інформацію, в тому числі сокиру, якою заподіяно тілесні ушкодження потерпілим.

Висновком судово-медичного експерта №37 від 9 березня 2011 року(т.1 а.с.150-155) стверджується, що ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді рубаної рани лівої лобно-тім'яної ділянки розмірами 8x2 см. з розрубом кісток склепіння черепа та частковим заглибленням зламаних її країв у порожнину черепа, ушкодженням твердої мозкової оболонки в місці розрубу та забоєм головного мозку (деякою його руйнацією), постгеморагічної анемії середнього ступеня, які, належать до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності в момент заподіяння.

Крім того з висновку судово-медичного експерта № 53 від 25 березня 2011 року ( т. 1 а.с. 170-173) слідує, що у ОСОБА_2 виявлено рубець (слід загоєння рани) лівої половини лобної ділянки волосяної частини голови, що поширюється на ліву половину чола , який зважаючи на встановлені його морфологічні властивості, є невиправним, тобто усунення його виразності можливе шляхом оперативного втручання (косметичної операції).

Згідно висновку судово-медичного експерта №36 від 10 березня 2011 року(т.1 а.с.160-166) ОСОБА_6 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді двох рубаних ран лобно-тім'яної ділянки з розрубом кісток склепіння черепа, увігнутими його переломами, ушкодженням твердої мозкової оболонки і частково речовини головного мозку, його забоєм, розвитком лівобічного геміпарезу (тобто - однобічного неповного паралічу м'язів), постгеморагічної анемії середнього ступеня, які належать до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні в момент їх спричинення.

З копії лікарського свідоцтва про смерть № 20 від 17.03.2011 року ( т. 1а.с. 175) слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла.

Згідно висновку експерта № 28 від 11 квітня 2011 року (а.с. 178 - 181) смерть ОСОБА_6 настала від захворювання - хронічної ішемічної хвороби серця. Травма голови, яка була заподіяна 30.12.2010 року у прямому причинно - наслідковому звязку з настанням смерті не стоїть. Разом з тим вказана травма мала негативний вплив на перебіг хронічного захворювання серця, та без сумніву явилась одним із факторів, що спряв настанню смерті ОСОБА_6

Висновком судово-медичного експерта № 427 від 10 березня 2011 року (т.1 а.с. 72-73) встановлено, що при газохромографічному дослідженні взірця крові ОСОБА_5 знайдено етиловий спирт в кількості - 1,3%.

З висновку судово-медичного експерта № 27 від 23 лютого 2011 року ( т.1 а.с. 102 - 108), слідує, що при судово-медичній експертизі накладань, розташованих на правій та лівій щоках робочої частини сокири, знайдено кров особи жіночої генетичної статі, яка може походити від потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Висновком експерта № 2-215/11 від 20 лютого 2011 року (т. 1 а.с. 121 - 126) підтверджено, що при дослідження одягу ОСОБА_6 знайдено кров людини, яка може походити від неї самої або від потерпілої ОСОБА_2

Згідно висновку експерта № 2-217/11 від 20 лютого 2011 року(Т.1 а.с.131-135), при дослідження одягу ОСОБА_2 знайдено кров людини, яка може походити від неї самої або від потерпілої ОСОБА_6

При експертному дослідженні наволочок та змивів з килиму, вилучених під час огляду місця події,знайдено кров людини, яка може походити від потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_2, що підтверджується висновком експерта № 2-216/11 від 20 лютого 2011 року(т.1 а.с. 140 - 145).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №104 від 15 лютого 2011 року (т. 2 а.с. 11-12), ОСОБА_5 в період інкримінованого йому діяння психічним захворюванням чи тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в даний час психічними хворобами не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними, не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, під час вчинення злочину в стані фізіологічного афекту не перебував.

Висновки всіх експертиз проведених у даній справі науково обґрунтовані, переконливі, зроблені висококваліфікованими спеціалістами і сумнівів у колегії суддів не викликають.

В судовому засіданні оглянуто речовий доказ сокиру і підсудний підтвердив, що саме ця сокира була в користуванні в їх господарстві і саме ця сокира була в його руках, коли він побачив в кімнаті побитих ОСОБА_6 і ОСОБА_2 і він відніс її в сарай.

В своїх показаннях при допиті в якості підозрюваного ( протокол від 31 грудня 2011 року а.с. 29-30), в якості обвинуваченого (протокол від 6 січня 2011 року (а.с. 56 - 58) при відтворенні обстановки і обставин події ( протокол від 1 січня 2011 року (а.с. 32 - 41) підсудний ОСОБА_5 фактично повністю підтвердив показання які давали потерпілі та підтверджуються зібраними у справі доказами і тільки деякі обставини не співпадають, а саме знаходження потерпілих в момент заподіяння ударів. Суд вважає, що показання підсудного в цих процесуальних документах відповідають тим обставинам, які мали місце, оскільки він про них розказував на наступний день після подій і протягом першого тижня і не зміг відтворити всіх обставин, так як перебував в стані алкогольного спяніння і деталі не запамятав.

Спосіб та знаряддя злочину, послідовність дій свідчить про наявність у підсудного прямого умислу на заподіяння смерті обом потерпілим.

Аналізуючи здобуті докази у їх сукупності, враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень колегія суддів приходить до переконання про доведеність вчиненого ОСОБА_5 злочину, а саме закінченого замаху на умисне вбивство двох осіб і такі його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст.65 КК України колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, тяжкість наслідків, що наступила, обставину що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного спяніння і вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим колегія суддів враховує, що ОСОБА_5 сприяв розкриттю злочину, щиро кається в наслідках, які сталися від його дій, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на утриманні неповнолітня дитина і вважає що його виправлення можливе без застосування довічного позбавлення волі.

Прокурором Борщівського району заявлено цивільний позов в інтересах фінансового управління Тернопільської обласної держаної адміністрації до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на лікування потерпілих від злочину.

Згідно довідки та листа комунального закладу Тернопільської обласної ради "Тернопільська університетська лікарня" вартість затрат на лікування потерпілої ОСОБА_6 становить 6585 грн. та потерпілої ОСОБА_2 - 4681 грн.

Підсудний ОСОБА_5 позов визнав.

Суд вважає, що витрати на лікування потерпілих від злочину слід стягнути з ОСОБА_5 в повному обсязі.

По справі проведено судово - імунологічні експертизи, загальна вартість яких 1162 грн.80 коп. Ці витрати слід покласти на підсудного.

Речові докази, які зберігаються в камері речових доказів Борщівського РВ УМВС України в Тернопільській області: сокира лісорубська, відрізок медичного бинту - слід знищити; хустина жіноча, спідниця, кофта, колготи жіночі, халат, три наволочки слід повернути потерпілій ОСОБА_2

Керуючись ст.ст 323, 324 КПК України суд,

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст.15 - п.1 ч.2 ст.115 КК України та призначити покарання 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою і строк відбування покарання рахувати йому з 31 грудня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь фінансового управління Тернопільської обласної держаної адміністрації (обласний бюджет Тернопільської області р/р 31414544700001 код ЄДРПОУ 23587539 МФО 838012) витрати на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в сумі 11266 (одинадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області ( код: 24524727 банк одержувача УДК в Тернопільській області МФО 838012 р/р 31256272210463) за проведення судово - імунологічних експертиз № 2- 215/11, № 2- 216/11, № 2- 217/11 від 20 лютого 2011 року в сумі 1162(одна тисяча сто шістдесят дві) грн.80 коп.

Речові докази, які зберігаються в камері речових доказів Борщівського РВУ МВС України в Тернопільській області: сокира лісорубська, відрізок медичного бинту - знищити; хустина жіноча, спідниця, кофта, колготи жіночі, халат, три наволочки повернути потерпілій ОСОБА_2

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд протягом 15 діб, а засудженим ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий:

Судді: