Постанова № 17920025, 10.08.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2011 року Справа № 5005/4636/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Павловського П.П., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 20.04.2011

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 18.05.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Дніпро" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011р. у справі №5005/4636/2011

за позовом приватного підприємства "АВАНТІ-ДНІПРО", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 784206,32грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011р. у справі №5005/4636/2011 (суддя Коваленко О.О.) позов приватного підприємства "АВАНТІ-ДНІПРО" до товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Дніпро" про стягнення 784206,32грн. задоволено.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати повністю, посилаючись на наступне:

- відповідачем було надано доказів того, що наступного ж дня після одержання претензії, ним було перераховано на розрахунковий рахунок позивача кошти в сумі 5000грн., але ці кошти повернулися у звязку з тим, що розрахунковий рахунок позивача закрито. Цю обставину суд зовсім не взяв до уваги і не врахував при вирішення спору. Замість цього вказав, що відповідач на підтвердження своїх заперечень не надав суду доказів сплати всієї суми боргу, тобто 784206,32грн. але згідно домовленості позивач приймав оплату за товар частинами, тощо.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі усної домовленості між позивачем та відповідачем позивач на підставі довіреностей відповідача в період з 15 березня 2010року по 18 серпня 2010року по видаткових накладних разом з рахунками-фактурами та податковими накладними передав відповідачеві обумовлений сторонами по кількості, якості та вартості товар загальною вартістю 6 017 506,32грн., який відповідач отримав без жодних зауважень.

Відповідно до отриманих рахунків-фактур відповідач частково оплатив у сумі 5233300,00грн., тому позивач 24.12.2010 та 09.03.2011р. надіслав на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості у сумі 784 206,32грн.

Відповідач вимогу позивача про погашення заборгованості залишив без розгляду, що стало підставою звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від для предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не заперечив щодо наявності заборгованості, але доказів погашення боргу в установлений законом строк не надав.

За таких обставин суд правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 784 206,32 грн.

Посилання в апеляційній скарзі та те, що розрахунковий рахунок позивача був закритий і це перешкоджало відповідачу перераховувати кошти за отриманий товар не приймається до уваги, оскільки не впливає на вирішення справи по суті та не звільняє його від обовязку щодо погашення заборгованості.

Більш того, позивачем під час розгляду справи надана довідка з банку “Фінанси та Кредит” про наявність рахунку №260012468802 в філії “Дніпропетровське РУ” АТ “Банк “Фінанси та Кредит”.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011р. у справі №5005/4636/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий В.Г.Головко

Судді Т.Г. Стрелець

П.П.Павловський