Рішення № 17919613, 25.08.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.11 Справа № 5021/1605/2011. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація», м. Суми

до відповідачів: 1. Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Суми

2. Фізичної особи підприємця ОСОБА_2,

смт. Гоща, Рівненська область

про стягнення 264 674 грн. 00 коп.

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача Мітрофанський В.С.

від відповідачів не прибули

Суть спору: Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за непоставлений товар та неправомірне користування грошовими коштами згідно умов договору № 27/04-ш від 27.04.2010р. та договору поруки № 22 від 27.04.2010р. в сумі 264 674 грн. 00 коп., з яких: 96315 грн. 00 коп. основна заборгованість та 168359 грн. 00 коп. відсотки за неправомірне користування грошовими коштами, а також стягнути витрати, пов`язані з судовим розглядом справи.

У дане судове засідання представник позивача подав копію аркушу 2 договору № 27/04-ш від 27.04.2010р.

Представник першого відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення в матеріалах справи № 2985 від 21.07.2011р., № 1878 від 09.08.2011р., № 3360 від 17.08.2011р., про причини неявки суд не повідомив.

Представник другого відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав. Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження по справі від 14.07.2011р., яка направлялась на адресу другого відповідача, повернулась до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Ухвали господарського суду Сумської області про відкладення розгляду справи від 01.08.2011р. та від 11.08.2011р., які направлялись на адресу другого відповідача, до суду не повернулись.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір № 27/04-ш від 27.04.2010р., відповідно до п. 1.1 якого Постачальник (ФОП ОСОБА_2) зобов`язувався поставити та передати у власність Покупця (позивача) лікувально-рослинну сировину (товар), а Покупець (позивач) зобов`язувався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

У відповідності до п. 1.2 вищевказаного договору назва, ціна та кількість товару вказана в специфікаціях до даного договору і є його невід`ємною частиною.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 8.4 договору № 27/04-ш від 27.04.2010р. встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 01.10.2010р. У разі, якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, до даний договір вважається пролонгованим строком на один рік.

З матеріалів справи вбачається, що вимога позивача до ФОП ОСОБА_2 про відмову від подальшої поставки товару та необхідності повернення 96315 грн. 00 коп., сплачених позивачем в якості передоплати, була 09.03.2011р. Тобто жодна зі сторін за один місяць до 01.10.2010р. не заявляла про розірвання договору поставки № 27/04-ш від 27.04.2010р., а отже даний договір вважається пролонгованим строком на один рік (до 01.10.2011р.)

Зі специфікації № 1 від 27.04.2010р. до договору поставки № 27/04-ш від 27.04.2010р. слідує, що строк поставки товару був встановлений до 30.09.2010р. на загальну суму 262600 грн. 00 коп.

На виконання умов договору поставки, позивач здійснив на користь ФОП ОСОБА_2 передоплату товару на суму 112000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с. 19-12).

В порушення умов договору поставки № 27/04-ш від 27.04.2010р., ФОП ОСОБА_2 здійснив лише часткову поставку товару на суму 15685 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними № 2-02/10 від 02.02.2010р. та № 01/07 від 01.07.2010р., які підписані ФОП ОСОБА_2 та представником позивача, скріплені печатками, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 18). Позивач включає поставку товару ФОП ОСОБА_2 згідно накладної № 2-02/10 від 02.02.2010р. на суму 10024 грн. 00 коп. в суму зменшення заборгованості відповідачів, хоча зазначена поставка була здійснена перед укладенням договору поставки № 27/04-ш від 27.04.2010р. та договору поруки № 22 від 27.04.2010р.

Позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_2 не поставив продукцію в повному обсязі згідно умов договору поставки і не повернув грошові кошти в сумі 96 315 грн. 00 коп., які були перераховані йому в якості попередньої передоплати.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Частина 2, 3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 27/04-ш від 27.04.2010р., а саме допустив прострочення виконання зобовязання щодо поставки продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов`язань ФОП ОСОБА_2, між позивачем та ФОП ОСОБА_1 27.04.2010р. було укладено договір поруки № 22, згідно умов якого поручитель (ФОП ОСОБА_1) зобов`язався перед Кредитором (позивачем) за виконання всіх зобов`язань, які виникли згідно договору № 27/04-ш від 27.04.2010р., який був укладений між Кредитором (позивачем) та Боржником (ФОП ОСОБА_2).

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно п. 3.1 договору поруки, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність перед позивачем за належне виконання ФОП ОСОБА_2 забезпеченого зобов`язання. В будь-якому випадку розмір відповідальності ФОП ОСОБА_1 не може бути вищим розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п. 4 даного договору. ФОП ОСОБА_1 забезпечує виконання зобов`язання по основному договору (договору поставки № 27/04-ш від 27.04.2010р.) в повному обсязі.

У відповідності до п. 4.1 договору поруки, ФОП ОСОБА_1 відповідає перед позивачем за виконання зобов`язання ФОП ОСОБА_2 по договору поставки № 27/04-ш від 27.04.2010р. в сумі, що дорівнює фактичній заборгованості ФОП ОСОБА_2 на момент пред`явлення вимог, а також за сплату неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 5.1 договору поруки встановлено, що при порушенні ФОП ОСОБА_2 зобов`язань перед позивачем по договору поставки № 27/04-ш від 27.04.2010р., ФОП ОСОБА_1 зобов`язаний виконати за ФОП ОСОБА_2 зобов`язання в три денний строк з дня отримання вимоги від позивача.

З матеріалів справи вбачається, що така вимога позивача № 613/1 від 11.10.2010р. була отримана ФОП ОСОБА_1 12.10.2010р. (а.с.24). При цьому, заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед позивачем ФОП ОСОБА_1 сплачена не була.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення солідарно з відповідачів основної заборгованості за непоставлений товар (повернення передоплати за непоставлений товар) визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню солідарно з відповідачів 168359 грн. 00 коп. відсотків за неправомірне користування грошовими коштами.

Відповідальність відповідачів за прострочення поставки товару ФОП ОСОБА_2, а також за неправомірне користування ним грошовими коштами позивача передбачена п. 5.4 договору № 27/04-ш від 27.04.2010р., за яким за неправомірне користування грошовими коштами позивача, в результаті ухилення від їх повернення, іншого прострочення другий відповідач зобов`язаний сплатити за кожен день неправомірного користування грошовими коштами позивача, іншого прострочення 2% на суму зазначених грошових коштів, якими він неправомірно користувався, крім того, другий відповідач зобов`язаний сплатити позивачу 0,3% добових від грошових коштів, якими неправомірно користувався. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення.

У відповідності до п. 4.1 договору поруки, ФОП ОСОБА_1 відповідає перед позивачем за виконання зобов`язання ФОП ОСОБА_2 по договору поставки № 27/04-ш від 27.04.2010р. в сумі, що дорівнює фактичній заборгованості ФОП ОСОБА_2 на момент пред`явлення вимог, а також за сплату неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідачів солідарно процентів за користування чужими грошовими коштами передбачені умовами договору № 27/04-ш від 27.04.2010р. та договору № 22 від 27.04.2010р., проценти нараховані в межах строку позовної давності, тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України.

Представники відповідачів в судові засідання не з`являлись, доказів сплати заборгованості чи аргументованих заперечень вимогам позивача не подали. Таким чином, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу покладаються на відповідачів солідарно.

Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 82, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, іден. код НОМЕР_2) солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація» (40035, м. Суми, вул. Заливна, буд. 11, код 31397624) 96315 грн. 00 коп. заборгованості, 168 359 грн. 00 коп. процентів за неправомірне користування грошовими коштами 2 646 грн. 74 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 29.08.2011р.