Ухвала суду № 17919357, 18.08.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.08.11 Справа №12/106-10. Господарський суд Сумської області у складі судді Рунової В.В. при секретарі судового засідання Таран С.А.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про вчинення дій у справі № 12/106-10

за заявою кредитора - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський»

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Антей і Ко» (м. Суми, вул. Курська, 135, ід. код 14009884),

про банкрутство,

за участю:

від кредиторів::

ОСОБА_4 не зявився.;

ПАТ «КБ «Володимирський» - ОСОБА_3, довіреність від 01.08.2011 року № П/310811/77;

ОСОБА_1 - ОСОБА_2;

ДПІ в м. Суми не зявився;

від банкрута - не зявився;

ліквідатор - Роговенко О.В. (ліцензія серії НОМЕР_1 від 30.11.2006 року)

встановив:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.12.2010 року було порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Антей і Ко» за заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський», призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Роговенко Олега Володимировича (ліцензія НОМЕР_1 від 30.11.2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 28.04.2011 року у попередньому засіданні господарський суд Сумської області розглянув та затвердив реєстр вимог кредиторів, зазначив склад кредиторів та розмір кредиторських вимог, в якому вимоги ОСОБА_1 віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів та складають 312901 грн. 00 коп.

Отже, згідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні вимоги, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника а також документи, що їх підтверджують.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідне оголошення було опубліковане в газеті "Голос України" № 112 від 22.06.2011 року.

Після публікації оголошення та у строк, встановлений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до суду надійшли заяви кредиторів, а саме: ДПІ в м. Суми, ПАТ "КБ "Володимирський", ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_1

В ході попереднього засідання розпорядником майна боржника було подано до суду на затвердження реєстр вимог кредиторів: ДПІ в м. Суми, ПАТ "КБ "Володимирський", ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_1

З поданих документів судом встановлено, що до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Антей і Ко" розпорядником майна включено грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 в сумі 312901 грн. 00 коп.

27.05.2011 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить суд зобовязати розпорядника майна Роговенко Олега Володимировича внести зміни до Реєстру кредиторів та віднести вимоги ОСОБА_1 до другої черги задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстр кредиторів ТОВ "Антей і Ко" був поданий до суду для його затвердження 24.02.2011 року, в подальшому реєстр уточнювався розпорядником майна 31.03.2011 року, 21.04.2011 року та 28.04.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею:

1) у першу чергу задовольняються: а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону. Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги. Обґрунтовуючи подану заяву щодо внесення змін до реєстру вимог кредиторів щодо черговості заявник посилається на те, що вимоги до боржника у нього виникли з трудових відносин та зазначає, що з остаточним варіантом реєстру вимог кредиторів ознайомився 25.05.2011 року. Проте, в судовому засіданні, яке відбулось 28.04.2011 року, представник кредитора ОСОБА_1 наголосив на тому, що вимоги ОСОБА_1 є договірними та наполягав на визнанні вимог у розмірі 312901 грн. 00 коп. як договірних. Крім того, посилання представника кредитора ОСОБА_1 на те, що йому було невідомо щодо черги задоволення його вимог є необґрунтованим, оскільки з пояснень самого представника ОСОБА_1 вбачається що він був присутній на засіданнях комітету кредиторів, на яких вирішувалось питання щодо включення до реєстру вимог кредиторів, їх розміру та черговості (крім першого). Також в судових засіданнях при розгляді звіту до його затвердження неодноразово обговорювався перелік кредиторів, розмір їх вимог та черговість задоволення вимог.

В заяві про вчинення дій заявник сам посилається на норми цивільного права, оскільки Кодекс законів про працю України не містить положень, що регулюють правові відносини працівника з підприємством у разі придбання працівником підприємства за власні кошти товари (послуги) для потреб підприємства з подальшим звітуванням за витрачені кошти згідно чинного законодавства. Здійснюючи розрахунки від імені боржника ОСОБА_1 діяв на підставі положень ст. 1158 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Отже з дня сплати грошових коштів за ТОВ "Антей і Ко" на користь ФОП ОСОБА_4 і ОСОБА_1 набув прав кредитора щодо ТОВ "Антей і Ко" за нормами, встановленими розділом 79 Цивільного кодексу України. Авансові звіти були подані ОСОБА_1 та прийняті ним як директором даного підприємства.

Договірні ж відносини ОСОБА_1 в даному випадку відсутні, оскільки він діяв як директор товариства на підставі наказу про призначення його директором, договір доручення на виконання дій від імені ТОВ "Антей і Ко" не укладався.

Крім того, чинним законодавством не передбачено розгляду заяв про зобовязання внесення змін до затвердженого реєстру вимог кредиторів та ліквідаційного балансу.

Таким чином, враховуючи викладене, суд відмовляє кредитору ОСОБА_1 в задоволенні заяви про вчинення дій.

Керуючись ст.ст. 14, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив :

1. В задоволенні заяви кредитора ОСОБА_1 про вчинення дій ВІДМОВИТИ.

2. Копію ухвали направити кредиторам, банкруту, ліквідатору.

Суддя (підпис) В.В. РУНОВА