Рішення № 17919087, 18.08.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.11 Справа № 5021/264/2011. За позовом: Фізичної особи-підприємця Мельник Ніни Миколаївни, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське», Краснопільський район

про стягнення: 107237 грн. 56 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., ОСОБА_2.;

Від відповідача: ОСОБА_3., довіреність № 263 від 16.08.2011 року;

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача по справі суму боргу 84181 грн. 78 коп., інфляційні збитки в сумі 18014 грн. 89 коп. та 3% річних в сумі 5040 грн. 89 коп., які виникли за договором № 3 про надання інформаційних (консультаційних) послуг з додатковою угодою до нього від 31.01.2008 року, договором № 3 від 19.01.2007 року, договором № 1 від 09.01.2007 року та договором № 6 від 11.09.2006 року, які були укладені між ТОВ «Ряснянське» та ФОП ОСОБА_1. та просить покласти на відповідача судові витрати по справі.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали заявлений позов.

Представник відповідача подав суду Заперечення на позовну заяву № 30 від 17.02.2011 року, в якому зазначив, що боргу перед позивачем немає, звірки взаєморозрахунків між сторонами проведено не було.

Крім того, представник відповідача зазначив, що інформаційно-консультаційних послуг по забезпеченню основної діяльності підприємства позивачем не надавалися, документів, які підтверджують надання вказаних послуг позивачем не подано.

В запереченні № 50 від 11.03.2011 року відповідач зазначив, що на протязі 2009 року позивачу було виплачено 127286 грн. 10 коп., отже борг погашено.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та подав суду листа № 262 від 15.08.2011 року, в якому зазначив, що директор підприємства відповідача Говорун С.Д., який підписав договір, не мав на те повноважень, оскільки, наказом № 20-к від 24.03.2009 року, було призначено директором підприємства Цаплієнка Ю.В.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача та дослідивши докази по справі, суд встановив:

Між сторонами у справі 30.01.2008р. був укладений договір № 3 про надання інформаційних (консультаційних) послуг по забезпеченню основної діяльності підприємства, відповідно до умов якого (п.1.1. вищевказаного договору) замовник (відповідач) в порядку та на умовах, визначених договором, мав надати завдання, а виконавець (позивач) зобовязався відповідно до завдання замовника надавати йому за плату інформаційні (консультаційні) послуги по забезпеченню основної діяльності підприємства, а саме з питань правильності складання податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ “Ряснянське” за січень грудень 2008р.

Відповідно до п. 1.2. договору передбачено, що підтвердженням факту надання виконавцем замовнику інформаційних (консультаційних) послуг за договором є складання відповідних актів.

У відповідності до п. 4.1. договору замовник зобовязався сплатити виконавцеві плату у розмірі 5 000 грн. 00 коп. за один місяць. Після отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок товариства замовник додатково сплачує виконавцю суму в розмірі 30% від отриманої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вирахуванням суми, сплаченої виконавцю згідно акту про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань правильності складання податкових декларацій з податку на додану вартість товариства за період, за який проведено фактичне відшкодування податку на додану вартість.

30.01.2009р. сторонами було складено протокол узгодження суми оплати згідно договору № 3 від 30.01.2008р., відповідно до якого, за період з 01.по 30 січня 2009 року ТОВ «Ряснянське» отримало на поточний рахунок суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року у розмірі 7438 грн. 20 коп.

Матеріали справи свідчать, що сторони узгодили суму оплати за надані послуги в розмірі 2231 грн. 46 коп., що підтверджується протоколом узгодження суми оплати № 3 від 30.01.2009 року та актом від 03.06.2008 року.

За період з 01 січня 2009 року по 30 січня 2009 року відповідач отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 43814 грн. 45 коп., сторони узгодили суму оплати за надані послуги в розмірі 8 144 грн. 34 коп., що підтверджується протоколом узгодження суми оплати № 4 від 30.01.2009 року та актом від 23.10.2008 року.

За період з 01 лютого 2009 року по 28 лютого 2009 року отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 60124 грн. 60 грн., сторони узгодили суму оплати за надані послуги в розмірі 13037 грн. 38 коп., що підтверджується протоколом узгодження суми оплати № 5 від 02.03.2009 року та актом від 06.11.2008 року.

За період з 01 лютого по 02 березня 2009 року отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 78847 грн. 24 коп., сторони узгодили суму оплати за надані послуги в розмірі 18654 грн.17 коп., що підтверджується протоколом узгодження суми оплати № 6 від 02.03.2009 року та актом від 16.12.2008 року.

За період з 03 березня 2009 року по 26 березня 2009 року отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 87166 грн. 00 коп., сторони узгодили суму оплати за надані послуги в розмірі 21149 грн. 80 коп., що підтверджується протоколом узгодження суми оплати № 8 від 26.03.2009 року та актом від 19.01.2009 року.

Матеріали справи свідчать, що відповідач за період з 01 травня по 31 травня 2009 року отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 15063 грн. 28 коп. і позивачем 21.12.2009 року було направлено відповідачу лист вимогу з вимогою сплатити заборгованість в 7-ми денний строк від дня пред'явлення вимоги в розмірі 4518 грн. 98 коп. ( 30% від суми, отриманого відповідачем бюджетного відшкодування ПДВ відповідно до п.4.1.вищезазначеного договору ), але відповідачем розрахунків з позивачем проведено не було та направлено позивачу листа № 277 від 29.12.2009 року, в якому відповідач зазначив, що позивачем не було подано доказів, що підтверджують факт виконання робіт.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на момент подання позову до суду борг відповідача за надані позивачем послуги за вищезазначеним договором № 3 від 31.01.2008 року складає 73456 грн. 76 коп. ( 2231 грн. 46 коп. + 8144 грн. 34 коп. + 13037 грн. 38 коп. + 18654 грн. 17 коп. + 5720 грн. 63 коп. + 21 149 грн. 80 коп. + 4518 грн. 98 коп.).

Судом встановлено, що 19 січня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 3 про надання інформаційних ( консультаційних ) послуг з додатковою угодою від 21.01.2007 року, згідно умов якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу інформаційні (консультаційні ) послуги щодо правильного складання податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-грудень 2007 року, а відповідач сплатити позивачу суму у розмірі 30 % від отриманої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (п. 1.1 та 4.1 Договору).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач за період з 01 січня 2009 року по 30 січня 2009 року отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4 094, грн. 25 коп., сторони узгодили суму оплати за надані послуги в розмірі 1228 грн. 28 коп., що підтверджується протоколом узгодження суми оплати № 1 від 30.01.2009 року та актом від 29.05.2007 року. За період з 01 січня 2009 року по 30 січня 2009 року відповідач отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 989 грн. 28 коп., сторони узгодили суму оплати за надані послуги в розмірі 596 грн. 78 коп., що підтверджується протоколом узгодження суми оплати № 2 від 30.01.2009 року та актом від 29.04.2007 року.

Таким чином, борг відповідача за надані позивачем послуги за вищезазначеним договором № 3 від 19.01.2007 року складає 1825 грн. 06 коп. (1228 грн. 28 коп. + 596 грн. 78 коп.).

Судом встановлено, що 09 січня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1 про надання інформаційних ( консультаційних ) послуг з додатковою угодою від 10.01.2007 року, згідно якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу інформаційні (консультаційні ) послуги з питань правильності складання податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-грудень 2005 року, а відповідач сплатити позивачу суму у розмірі 30 % від отриманої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (п. 1.1 та 4.1 Договору).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач за період з 01 квітня 2009 року по 30 квітня 2009 року отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 24319 грн. 00 коп., сторони узгодили суму оплати за надані послуги в розмірі 2295 грн. 70 коп., що підтверджується протоколом узгодження суми оплати № 10 від 30.04.2009 року та актом від 29.04.2007 року. За період з 01 травня 2009 року по 31 травня 2009 року відповідач отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 21168 грн. 00 коп., сторони узгодили суму оплати за надані послуги в розмірі 1350 грн. 40 коп., що підтверджується протоколом узгодження суми оплати № 12 від 09.06.2009 року та актом від 07.04.2007 року.

За період з 01 травня 2009 року по 31 травня 2009 року відповідач отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 24248 грн. 00 коп., сторони узгодили суму оплати за надані послуги в розмірі 2274 грн. 40 коп., що підтверджується протоколом узгодження суми оплати № 13 від 09.06.2009 року та актом від 29.04.2007 року.

Таким чином, загальна сума вартості наданих послуг позивачем за вищезазначеними протоколами та актами складає 5920 грн. 50 коп.( 2295 грн. 70 коп. + 1350 грн. 40 коп. + 2274 грн. 40 коп.).

Матеріали справи свідчать, що 11 вересня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 6 про надання інформаційних (консультаційних ) послуг з додатковою угодою від 11.09.2006 року, згідно якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу інформаційні (консультаційні ) послуги щодо правильності складання податкових декларацій з податку на додану вартість товариства за січень-травень 2006 року, а відповідач сплатити позивачу суму у розмірі 30 % від отриманої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (п. 1.1 договору та абз. 2 Додаткової угоди від 28.11.2006 року).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач за період з 01 квітня 2009 року по 30 квітня 2009 року отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 26596 грн. 00 коп., сторони узгодили суму оплати за надані послуги в розмірі 2978 грн. 80 коп., що підтверджується протоколом узгодження суми оплати № 11 від 30.04.2009 року та актом від 06.10.2006 року.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач неодноразово посилається на те, що окрім протоколів узгодження суми оплати позивачем не надано доказів, які б свідчили про факт виконання робіт позивачем.

Проте, судом встановлено, що за умовами п. 1.2 вищезазначених договорів сторони визначили, що підтвердженням факту надання виконавцем замовнику інформаційних (консультаційних) послуг за договором є відповідні акти, що були подані позивачем в якості доказів. Згідно п.4.1. договорів сторони передбачили обовязок замовника після отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість додатково сплачувати виконавцеві суму у розмірі 30 % від отриманої суми бюджетного відшкодування за вирахуванням суми, сплаченої виконавцеві згідно акту, і такий обовязок відповідача (замовника) не пов'язаний із фактом підписання відповідних актів.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Договори № 3 від 30.01.2008р., № 3 від 19.01.2007р., № 1 від 09.01.2007р., № 6 від 11.09.2006 року підписані повноважними представниками сторін, оскільки до 26.03.2009 року офіційним керівником товариства був Говорун С.Д., тому мав право представляти інтереси товариства та укладати договори, які відповідають вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 901 ЦК України щодо змісту та форми договору.

Вказані договори не розірвані сторонами та не визнані недійсними в судовому порядку., що підтверджено рішенням господарського суду Сумської області від 20.06.2011 року по справі № 5021/940/2011 за позовом ТОВ «Ряснянське» до ФОП ОСОБА_1. про визнання недійсним договору № 3 від 30.01.2008 року, яким позивачеві було відмовлено в задоволенні позовних вимог та зазначено, що оспорюваний договір № 3 від 30.01.2008 року підписаний належними сторонами, тому відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, рішенням господарського суду Сумської області від 18.10.2010 року № 18/218-09, яке залишено в силі відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 року по справі № 18/218-09 за позовом ФОП ОСОБА_1. до ТОВ «Ряснянське» про стягнення 56035 грн. 04 коп. боргу за договорами № 3 від 19.01.2007 року та № 3 від 30.01.2008 року встановлено факт існування боргу, станом на 31.12.2008 року, в сумі 170913 грн. 84 коп.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на протязі 2009 року позивачеві було виплачено 127286 грн. 10 коп., відповідно до виписок банку та довідки, але згідно поданих банківських виписок неможливо дійти достовірного висновку на виконання яких саме договорів було здійснено зазначені виплати позивачу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів в обґрунтування наданих суду заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що загальна сума заборгованості відповідача за вищезазначеними договорами складає 84181 грн. 78 коп.(73456 грн. 76коп. + 1825 грн. 06 коп. +5920 грн. 50 коп. +2978грн. 80 коп.).

Згідно зі ст. 625 ЦК України за прострочку виконання грошового зобовязання відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Виходячи з положень даної норми та суми основного боргу 84181 грн. 78 коп. з відповідача підлягає стягненню 18 014 грн. 89 коп. інфляційних збитків та 3 % річних в сумі 5040 грн. 89 коп.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача становить 107237 грн. 56 коп., позовні вимоги в зазначеній сумі, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1 075 грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ряснянське”(42452, Сумська область, Краснопільський район, с.Рясне, вул. Перемоги, 3, код 30841386) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 84181 грн. 78 коп. основного боргу, 18 014 грн. 89 коп. інфляційних збитків, 3 % річних в сумі 5040 грн. 89 коп., 1 075 грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО

Повний текст рішення підписано: 22.08.2011 року.