Рішення № 17918289, 11.08.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.11 Справа № 5021/1693/2011. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Фурман К.С., розглянув матеріали справи № 5021/1693/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго »,

м. Суми

до відповідача : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,

м. Суми

про стягнення 16948,33 грн.

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 4325/02.08.11 від 02.08.2011 року ;

від відповідача: не з'явився

Суть спору : позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 16948,33 грн. заборгованості, а саме: борг в розмірі 15885,01 грн., пеню за несвоєчасні розрахунки в розмірі 546,85 грн., 3% річних в розмірі 105,82 грн., інфляційні в розмірі 410,65 грн.. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати повязані з розглядом даної справи.

Відділення звязку УДППЗ «Укрпошта» м. Суми повернуло до Господарського суду Сумської області конверт з ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.07.2011 року по справі № 5021/1693/201, який був надісланий на юридичну адресу відповідача ( 40004, АДРЕСА_1) в звязку з неповною адресою.

Відділення звязку УДППЗ «Укрпошта» м. Суми повернуло до Господарського суду Сумської області конверт з ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.07.2011 року по справі № 5021/1693/201, який був надісланий на фактичну адресу відповідача ( 40000, АДРЕСА_2) в звязку з тим , що відповідач за зазначеною адресою не знаходиться .

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документів.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зазначено, що місце проживання фізичної особи-підприємця : 40004, АДРЕСА_1

Оскільки про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином було зазначено в ухвалах суду , які надсилалися на вищезгадану адресу відповідача, то суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання у даній справі.

Відзиву на позов відповідач суду не надав. Керуючись ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив :

Між ТОВ «Сумитеплоенерго» (позивач) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір № 182-Т від 01.10.2008 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, згідно якого позивач надавав відповідачу теплову енергію в потрібних йому розмірах .

Згідно з пунктом 3.2 договору , розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорах кількості спожитої теплової енергії в гарячій воді , передбаченої на розрахунковий період .

Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, у період з лютого 2011 року по квітень 2011 року відповідач користувався послугами позивача з постачання теплової енергії , але на даний час не сплатив суму боргу за спожиту теплову енергію. Таким чином з лютого 2011 року по 20.06.2011 року відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 15885,01 грн., що підтверджується відомістю звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2011 року по 20.06.2011 року .

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Оскільки відповідач не подав до суду доказів сплати грошових коштів в розмірі 15885,01 грн. або обґрунтованих заперечень проти суми боргу , вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15885,01 грн. боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

Таким чином , позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 105,82 грн. та індексу інфляції в розмірі 410,65 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За порушення строків розрахунків за спожиту теплову енергію, у відповідності до п. 5.1.5. вищезазначеного Договору, передбачена відповідальність відповідача у вигляді пені .

У відповідності до умов договору та до вимог ст.ст. 1,3 Закону України від 22.11.1996р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені згідно обґрунтованого розрахунку позивача становить 546,85 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 546,85 грн., відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України ст. ст. ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження : 40004, АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (місцезнаходження : 40022, м. Суми, вул.2-га Залізнична,10 ; код ЄДРПОУ 33698892) основний борг в сумі 15885,01 грн. , пеню в розмірі 546,85 грн., 3 % річних в розмірі 105,82 грн., інфляційні в розмірі 410,65 грн., витрати по держмиту в сумі 169,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.