Рішення № 17915549, 25.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.11 Справа № 10/110/2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 63 548 грн. 75 коп.

Суддя Мінська Т.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - Перекупа А.М., голова правління;

від відповідача - ОСОБА_1, провідний юрисконсульт, довіреність № 01-026-1021 від 16.05.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за договором від 02.01.2008 № 027/1-75 у розмірі 63 548 грн. 75 коп., з яких: основний борг 61828 грн. 56 коп., інфляційні втрати 1298 грн. 40 коп., 3% річних 421 грн. 79 коп.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

02.01.2008 між Відкритим акціонерним товариством товариства "Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів" (Постачальником - Позивачем у справі) та Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" (Покупцем Відповідачем у справі) було укладено Договір № 027/1-75, згідно якого Позивач був зобов'язаний поставити продукцію, а Відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, Продукцію, асортимент, кількість і ціна якої вказані в Специфікаціях, які є невідємною частиною договору. Договір продовжено до 31.12.2011 додатковою угодою від 31.12.2010,

Згідно п.6.1. Договору розрахунки за даним договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача на умовах, обумовлених в Специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

24.06.2008 підписана специфікація № 3 до Договору 027/1-75 від 02.01.2008, за умовами якої Позивач поставляє продукцію короб грейферний на суму 155520 грн. 00 коп. оплата продукції здійснюється шляхом часткової попередньої оплати в розмірі 60 % суми, решта 40 % суми сплачується по факту поставки протягом 10 банківських днів після підписання двостороннього акту приймання.

12.06.2008 та 13.06.2008 Відповідач як попередню оплату згідно умов п. 6 Договору та п. 2, 4 Специфікації перерахував Позивачу грошові кошти в загальній сумі 70000 грн. 00 коп.

Згідно з умовами Договору і Специфікації Позивач здійснив за видатковою накладною № РН 0000001 від 18.03.2011 поставку короба грейферного на суму 155520 грн. 00 коп. Продукція отримана представником Відповідача за довіреністю КС№ 759 від 17.03.2011. Грошове зобовязання відповідача на суму 23691 грн. 44 коп. припинилось шляхом заліку зустрічних грошових вимог.

Позивач вважає, що у Відповідача виник обовязок оплатити 40 % вартості продукції до 28.03.2011. Отже за розрахунком Позивача заборгованість за вищевказану продукцію з урахуванням попередньої оплати та заліку зустрічних грошових вимог становить 61828 грн. 56 коп. Крім того, за період з 29.03.2011 по 19.06.2011 нараховані 3 % річних в сумі 421 грн. 79 коп., та інфляційні втрати за березень червень 2011 року, що становить 1298 грн. 40 коп.

Відповідач відзивом на позов № 026-67иск/11 від 23.08.2011 просить залишити без задоволення позов, посилаючись на те, що за умовами Договору і Специфікації не настав строк виконання зобовязання Відповідача по оплаті, тому що згідно п. 4 специфікації оплата залишку суми здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання двостороннього акту приймання, а такий акт приймання не оформлювався сторонами на даний час.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором встановлений строк оплати, отже зобовязання по оплаті в силу ст. 530 ЦК України має бути виконано в цей строк.

Згідно п. 4 специфікації № 3 від 24.06.2008 до Договору оплата решти 40 % суми сплачується по факту поставки протягом 10 банківських днів після підписання двостороннього акту приймання. Акт приймання сторонами не оформлявся, але факт передачі Позивачем Відповідачу продукції - короба грейферного на суму 155520 грн. 00 коп. 18.03.2011 підтверджується видатковою накладною № РН 0000001 від 18.03.2011, довіреністю КС № 759 від 17.03.2011.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача щодо необхідності визначення строку оплати з моменту оформлення акту приймання, з огляду на таке:

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, відносяться накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, товарно-транспортна накладна та інше.

Згідно п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 за N 99 та зареєстрована в Мін'юсті України 12.06.1996 за N 293/1318, товари на інші товарно-матеріальні цінності відпускаються тільки за довіреністю одержувача.

Надані Позивачем документи відповідають вищевказаним вимогам. Отже, Позивачем надано належні докази, що підтверджують факт передачі продукції Позивачем Відповідачу 18.03.2011. Видаткова накладна, підписана представником Відповідача за наявності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей є первинним документом, за своєю правовою природою аналогічним з актом приймання, про який йдеться в п. 4 Специфікації. Відповідач не довів, що вказаний акт приймання повинен мати будь-які інші ознаки, ніж визначені законом обовязкові реквізити первинного документу, що підтверджують факт передачі продукції Позивачем Відповідачу .

З огляду на вказане, Відповідачем повинен був провести остаточну оплату протягом 10 банківських днів з 18.03.2011.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При визначенні Позивачем дати прострочення виконання зобовязання невірно враховано 10 календарних днів, в той час як за умовами специфікації строк виконання обраховується в банківських днях. Отже, прострочення зобовязання Відповідача виникло з 04.04.2011., тому за період з 04.04.2011 по 19.06.2011 3 % річних становить 391 грн. 39 коп., та інфляційні втрати за квітень червень 2011 року становлять 1557 грн. 36 коп. (Позивачем заявлено вимоги щодо інфляційних втрат в сумі 1298 грн. 40 коп., суд не може вийти за межі позовних вимог).

Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення основного боргу 61828 грн. 56 коп., інфляційні втрати 1298 грн. 40 коп., 3% річних 391 грн. 39 коп.

В решті вимог слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", 94202 м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, 4, ідентифікаційний код 05441447 на користь Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Заводська, 2-Н, ідентифікаційний код 01235828, заборгованість у розмірі основного боргу 61828 грн. 56 коп., інфляційні втрати 1298 грн. 40 коп., 3% річних 391 грн. 39 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 635 грн. 18 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 89 коп.

3. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано 30.08.2011.

Суддя Т.М.Мінська