Рішення № 17914418, 02.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/201

02.08.11

За позовом Малого приватного підприємства “Феон” м. Києва

до Публічного акціонерного товариства “Київський річковий порт” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 183566,03 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Ткаченко В.В.,

від відповідача Письмак О.Є., Вус Р.С.

СУТЬ СПОРУ :

у липні 2011 року Мале приватне підприємство “Феон” звернулося в суд з указаним позовом.

На підставі ст. 25 ГПК України судом проведено заміну відповідача його правонаступником Публічним акціонерним товариством “ Київський річковий порт ”.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним і відповідачем договору поставки товару № 23/09/10-Ф-К від 23 вересня 2010 р. останній частково оплатив одержане дизельне паливо вартістю 211140 грн. у розмірі 20140 грн.

Також вказував, що між ним, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гідрошляхбуд” укладений договір № 14-188/10 від 8 грудня 2010 р., згідно з яким відповідач відступив йому право вимоги до Товариством з обмеженою відповідальністю “Гідрошляхбуд” у розмірі 37574,55 грн., яке останнє виконало у повному обсязі.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача по оплаті придбаного товару склав 153425,45 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 10127,52 грн., три проценти річних з простроченої суми 3248,04 грн., пеню 16765,02 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні заперечив проти позову в частині вимог про стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, посилаючись на помилкове визначення позивачем періоду прострочення оплати грошових сум.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 вересня 2010 р. між сторонами по справі укладено договір поставки товару № 23/09/10-Ф-К, згідно з яким позивач зобов’язався передати відповідачу дизельне паливо за ціною, вказаною в специфікації до договору, в кількості відповідно до поданої заявки, а останній –прийняти та протягом 7 банківських днів з моменту отримання товару оплатити його вартість.

Строк дії договору відповідно до умов п. 9.1 договору встановлений з моменту його підписання до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків до їх повного завершення.

Вказані обставини підтверджені поясненнями сторін, наявною у матеріалах справи копією згаданого договору.

Поясненнями сторін, наявною у справі накладною № РН-0299 від 29 вересня 2010 р., довіреністю на отримання товару № КРП-309 від 29 вересня 2010 р., платіжними дорученнями №№ 3301 від 8 жовтня 2010 р., 3358 від 13 жовтня 2010 р., 3416 від 19 жовтня 2010 р., 3476 від 22 жовтня 2010 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу товару за договором вартістю 211140 грн., а також часткової оплати останнім одержаного товару у розмірі 20140 грн.

Крім того, як слідує з матеріалів відповідно до умов укладеного між сторонами у справі та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гідрошляхбуд” договору № 14-188/10 від 8 грудня 2010 р. останнє виконало на користь позивача відступлене йому відповідачем право вимоги у розмірі 37574,55 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 153425,45 грн. боргу, 10127,52 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 3248,04 грн. три проценти річних з простроченої суми, 16765,02 грн. пені.

Доводи відповідача щодо моменту виникнення простроченого зобов’язання суперечать умовам спірного договору щодо строку оплати придбаного товару, не підтверджені доказами, тому є необгрунтованими.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Малого приватного підприємства “Феон” м. Києва задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Київський річковий порт” (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, код 03150071) на користь Малого приватного підприємства “Феон” (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 1, код 21634795) 153425,45 грн. боргу, 10127,52 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 3248,04 грн. три проценти річних з простроченої суми, 16765,02 грн. пені, 1835,66 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар