Рішення № 17913287, 10.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/18010.08.11 За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК"

про зобовязання усунути перешкоди у здійсненні прав учасника товариства та надання документів

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Паньковський С.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»про зобовязання відповідача усунути перешкоди в здійсненні прав учасника товариства і надати йому копії річних балансів, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства за 2009 та 2010 роки. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем прав позивача на отримання інформації про діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК", що є порушенням корпоративних прав ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.06.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що представником позивача не доведено, що він мав належний та достатній обсяг прав та повноважень на представництво ОСОБА_1, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК".

Розгляд справи переносився через незявлення у судове засідання повноважних представників сторін та невиконання ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі.

У судовому засіданні 10.08.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про органи управління юридичної особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК".

Зазначене підтверджується також статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК", у якому серед учасників товариства вказано також ОСОБА_1.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про господарські товариства», а також положень статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" не надав позивачу річних балансів, звітів товариства про його діяльність, протоколів ревізійної комісії та протоколів зборів органів управління товариства за 2009 та 2010 роки.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про господарські товариства»господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Статтею 140 Цивільного кодексу України передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

У відповідності до положень ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом, а також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Відповідно до п. 5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" учасники товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства, знайомитись з усіма документами.

Аналогічні норми закріплені і в Господарському кодексу України статтею 88 якого передбачено, що учасники господарського товариства мають право, серед іншого, одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2011 р. представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повідомити про фінансову діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" із наданням копій фінансових звітів за 2009 та 2010 роки.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в порушення норм чинного законодавства України відповідач повідомлень про фінансову діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" не надав.

З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення у формі постанови «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008 р. № 13 у п. 36 якого зазначається, що господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що довіреність на представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 є судовою довіреністю на представництво позивача виключно в судах та не надає ОСОБА_3 права здійснювати представництво та реалізацію корпоративних прав ОСОБА_1, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК», зокрема, на отримання фінансової звітності, яка є конфіденційною інформацією для сторонніх осіб, що не мають відповідних повноважень на отримання такої інформації.

Крім того відповідач зазначає, що заява представника ОСОБА_1, адресована ОСОБА_4, тоді як керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»є ОСОБА_5 та відповідно до п. 19.2.4. та п. 19.2.10. статуту товариства представляє його у відносини з третіми особами, організовує та забезпечує ведення бухгалтерського обліку та звітності товариства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

У відповідності до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Як вбачається матеріалів справи, довіреність від імені ОСОБА_1 від 12.06.2008 р., видана на імя ОСОБА_3 передбачає, серед іншого, право представляти позивача на зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК», представляти його інтереси у відповідності до норм статуту товариства, підписувати протоколи зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»та отримувати будь-які документи стосовно діяльності цього товариства.

Тож, наведене свідчить, що ОСОБА_1 уповноважив свого представника на представництво його інтересів як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК», зокрема, надав право на отримання документів стосовно діяльності товариства.

Що ж до тверджень відповідача про те, що представник ОСОБА_1 звернувся із заявою до неуповноваженої особи, суд відзначає, що як вбачається з матеріалів справи, заява про надання відомостей про фінансову діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" надіслана на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК», а тому підлягала розгляду у загальному порядку, а відтак та обставина, що заява була адресована виконуючій обовязки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»ОСОБА_4 не позбавляє посадових осіб відповідача обов?язку розглядати останню.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача в частині зобов?язання відповідача надати ОСОБА_1 копії річних балансів, звітів про фінансово-господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»за 2009 та 2010 роки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до вимог про зобовязання відповідача усунути перешкоди в здійсненні прав учасника товариства і надати йому протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства за 2009 та 2010 роки суд відмовляє у їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В силу вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Разом з тим, позивачем не доведено суду чинення відповідачем перешкод у здійсненні ОСОБА_1 прав учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»та не надано доказів звернення до відповідача із запитом про надання йому протоколів ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства за 2009 та 2010 роки, а відтак у даному випадку відсутнє порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК», на отримання інформації про діяльність товариства.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»(01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 2, код ЄДРПОУ 25390924) надати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_2) копії річних балансів та звітів про фінансово-господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»за 2009 та 2010 роки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»(01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 2, код ЄДРПОУ 25390924), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_2) 42, 50 (сорок дві грн. 50 коп.) грн. державного мита та 118, 00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Пригунова А.Б.

Повне рішення складено 15.08.2011 р.