Рішення № 17913072, 10.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/15610.08.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Київська Русь»

ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»

Провідшкодування понесених витрат в порядку регресу 26 100,09 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.04.2011 р.);

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10 серпня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Київська Русь» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (далі по тексту - відповідач) про відшкодування понесених витрат в порядку регресу за договором добровільного страхування наземного транспорту № 014/К-10 від 29.03.2010 року в розмірі 26 100,09 грн., з яких 24 990,00 грн. - суми основного боргу, 660,09 грн. пені та 450,00 грн. - вартості проведення товарознавчої експертизи пошкодженого автомобіля.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2011 року порушено провадження у справі № 9/156, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 10.08.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2011 року підтримав позовні вимоги, вимоги суду, викладені в ухвалі від 22.06.2011 року виконав частково.

У судове засідання 10.08.2011 року відповідач не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі від 22.06.2011 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Разом з тим, суд зазначає, що 10.08.2011 р., після розгляду справи по суті через канцелярію суду відповідачем було подано ряд документів, а саме: документи витребувані судом ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2011 р., клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланіт-IV» для дачі пояснень стосовно експлуатації автомобіля марки Skoda Fabia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи оцінювача ОСОБА_2 для дачі пояснень стосовно проведеної автотоварознавчої експертизи, - Звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 05.11.2010 року № 1469. Проте, вищезгадані клопотання залишено судом без розгляду, оскільки, останні були подані відповідачем після завершення розгляду справи по суті та оголошення вступної та резолютивної частин рішення суду у справі.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Київська Русь»(страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіт-IV»(страхувальник) був укладений договір добровільного страхування транспортних засобів 014/К-10 відповідно до умов якого страховик зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки Skoda Fabia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ Деснянського ГУ МВС України у м. Києві 28.10.2010 року о 09 год. 00 хв. в м. Києві на перехресті вул. Бальзака та вул. Цвєтаєвої сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Skoda Fabia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «Мersedes», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п. п., 2.3 «Б», 12.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Деснянського районного суду міста Києва від 19.11.2010 року у справі № 3- 10862/09.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Skoda Fabia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 05.11.2010 року № 1469, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Легіон», вартість матеріального збитку завданого власникові автомобіля Skoda Fabia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 37 285,12 грн.

Безумовна франшиза, згідно договору добровільного страхування транспортних засобів 014/К-10 від 29.03.2010 року, складає 650,00 грн.

Відповідно до умов вищевказаного договору позивач сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 36635,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 693 від 11.11.2010 року.

Також, позивачем були понесені додаткові витрати у розмірі 450,00 грн. на проведення товарознавчого дослідження автомобіля, яке було проведено Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Легіон»на замовлення позивача, що підтверджується платіжними дорученням від 12.11.2010 р. № 695.

Як вбачається з довідки ВДАІ Деснянського ГУ МВС України у м. Києві 28.10.2010 року о 09 год. 00 хв. в м. Києві на перехресті вул. Бальзака та вул. Цвєтаєвої сталося ДТП за участю за участю автомобіля марки Skoda Fabia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який застрахований у позивача та транспортного засобу «Мersedes», державний номер НОМЕР_2, застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Каштан»полісом № ВС/9095575 від 05.02.2010 р.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 19.11.2010 року у справі № 3- 10862/09 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави.

Автомобіль Skoda Fabia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований в позивача на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів 014/К-10 від 29.03.2010 року договору, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Київська Русь»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіт-IV».

Відповідно до Звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 05.11.2010 року № 1469 вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Skoda Fabia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 37 285,12 грн.

Страхове відшкодування позивачем було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ланіт-IV»в розмірі 36 635,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 693 від 11.11.2010 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Також, позивачем було оплачено 450,00 грн. на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 450,00, що підтверджується платіжним дорученням від 12.11.2010 р. № 695.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивач регресною вимогою № 066/11 від 11.03.2011 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 25 500,00 грн.

За твердженням позивача станом на 17.06.2011 року відповідачем не надано відповідь на регресну вимогу та не здійснено оплату.

Тобто, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

ОСОБА_3 застрахував свою цивільно-правову відповідальність у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Каштан», відповідно до умов договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9095575 від 05.02.2010 р. Поліс укладено на умовах визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 37.5 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9095575 від 05.02.2010 р. передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Таким чином, сума страхового відшкодування, яка підлягає сплаті відповідачем на користь позивача в порядку регресу становить 24 990,00 грн. (25 500,00 грн.-510,00 грн.=24 990,00 грн.).

Враховуючи вищезазначене, розглянувши позовну заяву та подані представником позивача документи, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 24 990,00 грн., а отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на проведення товарознавчої експертизи автомобіля Skoda Fabia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Нормою ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не передбачено право на відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження. Крім того, згідно п. 22.2 ст. 22 Закону, потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується, виключно шкода, заподіяна майну. У даному випадку, позивач просить стягнути з відповідача витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 450,00 грн., що не є шкодою, заподіяною майну в розумінні ст. 22 Закону.

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 660,09 грн. (за період з 16.04.2011 року по 17.06.2011 р.)

Відповідно до ч.1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Позивачем, здійснено розрахунок суми пені з врахуванням суми основного боргу 24 990,00 грн. та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження 450,00 грн.

Як зазначалось вище, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 450,00 грн., не є шкодою, заподіяною майну в розумінні ст. 22 Закону “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, а тому не підлягають відшкодуванню відповідачем. Отже, нарахування суми пені необхідно здійснювати лише з суми основного боргу, тобто 24 990,00 грн. за період з 17.04.2011р. по 07.06.2011р. (62 дні) на суму 24990,00 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

2499017.04.2011 - 17.06.2011627.7500 %0.042 %*657.96

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 657.96 грн.

За перерахунком суду розмір пені за вказаний період складає 657,96 грн., а а отже вимога про стягнення пені задовольняється судом частково згідно наведеного перерахунку.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник Відповідача в судове засідання жодного разу не зявився, про причини неявки належним чином суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито у сумі 256,50 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 231,93 грн. пропорційно задоволених позовних вимог підлягають стягненню з відповідача, оскільки саме його дії стали підставою для подання даного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 12, кв. 37, код ЄДРПОУ 32071894) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Київська Русь»(03035, ,м. Київ, Соломянська площа, буд. 2, оф. 703, ЄДРПОУ 31171581) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 24990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) гривень 00 копійок, 657 (шістсот п'ятдесят сім) гривень 96 копійок пені, 256 (двісті п'ятдесят шість) гривні 50 копійок державного мита, 231 (двісті тридцять одну) гривню 93 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

СуддяБондаренко Г.П. Рішення підписано 15.08.11 р.