Рішення № 17912972, 09.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/13809.08.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»в особі Миколаївської філії

до Приватного акціонерного товариства «Еталон»

про стягнення суми шкоди в порядку зворотної вимоги - 16533,85 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 1558-1/14 від 10.05.2011 р.)

Від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 80-2011 від 01.01.2011 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 09 серпня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», яке є правонаступником всіх прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»від 20.04.2011 р.) (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Еталон»(далі по тексту - відповідач) про стягнення страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G-0128301 від 15.02.2008 р. в розмірі 16 533,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G-0128301 від 15.02.2008 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки ЗАЗ TF 699Р, державний номер НОМЕР_2, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги (регресу) до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля АЗЛК 2140, державний номер НОМЕР_1, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7420856, позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 року порушено провадження у справі № 9/138, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 06.07.2011 року.

Представниками позивача та відповідача у судовому засіданні 06.07.2011 року виконано вимоги ухвали суду від 16.06.2011 р., надано додаткові матеріали по справі та усні пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 року у судовому засіданні оголошено перерву до 09.08.2011 р. для надання додаткових документів у справі, зокрема полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У судовому засіданні 09.08.2011 р. представник відповідача надав усні пояснення по справі, підтвердив факт наявності заборгованості, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані суду докази та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.02.2008 року Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(позивач) уклало з ОСОБА_3 (далі по тексту - Страхувальник) договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G-0128301, згідно з яким був застрахований автомобіль марки ЗАЗ TF 699Р, державний номер НОМЕР_2, що належить Страхувальнику на праві власності.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»від 20.04.2011 р. Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»є правонаступником всіх прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».

Згідно довідки Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області 30.05.2008 року о 03 год. 30 хв. в м. Миколаєві на перехресті проспекту Жовтневого та вул Південної сталось зіткнення транспортного засобу автомобіля марки ЗАЗ TF 699Р, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 із автомобілем АЗЛК 2140, державний номер НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_4.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою міськрайонного суду Миколаївської області від 24.06.2008 року у справі № 3-2382/2008 р.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу автомобіля марки ЗАЗ TF 699Р, державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до акту № 188 автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку складеного 15.08.2008 року спеціалістом автотоварознавцем Смаровозовим Ю.О. складає 17 140,35 грн.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Позивачем суму спричиненого збитку було зменшено на суму франшизи (0,2 відсотка від страхової суми за умовами договору добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G-0128301) та визначено розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача у сумі 16533,85 грн.

За страховим випадком ДТП, що сталось 30.05.2008 року за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 25483 від 16.08.2008 року, з урахуванням суми франшизи, за договором добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G-0128301 виплачено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 17043,85 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 992 від 28.08.2008 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 16 533,85 грн. (збитку, визначеного актом № 188 автотоварознавчого дослідження з урахуванням зменшення на суму франшизи) до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом - АЗЛК 2140, державний номер НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7420856 спричинено ДТП, що спричинило нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ЗАЗ TF 699Р, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина ОСОБА_4 який керував автомобілем АЗЛК 2140, державний номер НОМЕР_1 встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою міськрайонного суду Миколаївської області від 24.06.2008 року у справі № 3-2382/2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність вказаної особи в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля АЗЛК 2140, державний номер НОМЕР_1 була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/7420856).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно п. 12.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» розмір фрнашизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збитоак, заподіяний майну потерпілих. Відповідно до полісу ОСЦВВТЗ № ВА/7420856, франшиза скаладає 510,00 грн.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ЗАЗ TF 699Р, державний номер НОМЕР_2 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/7420856), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G-0128301 від 15.02.2008 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У звязку з вищевикладеним, позивачем 30.09.2008 р. було направлено претензію за вихідним номером 667 в якій запропоновано відповідачу відшкодувати суму майнової шкоди, в межах суми страхового відшкодування, в розмірі 16533,85 грн.

20.08.2009 р. позивачем було отримано відповідь на вищевказану претензію з проханням надати додаткові документи, а саме: належним чином оформлену копію заяви на виплату страхового відшкодування та довідку органів Державтоінспекції МВС України про дорожньо-транспортну пригоду для підтвердження причин та обставин страхового випадку.

02.10.2009 р. позивачем на адресу відповідача направлено витребувані документи, проте, до моменту розгляду справи по суті відповідач свої зобовязання по відшкодуванню су ми майнової шкоди в розмірі 16533,85 грн. не виконав.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, розглянувши позовну заяву та подані представником позивача документи, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 16 533,85 грн. (17043,85 грн. (виплачена сума) - 510грн. (фрнашиза) = 16533,85 грн.), а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Еталон»(03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-б, код ЄДРПОУ 20080515) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»(м. Київ, провулок Новопечерський 19/3, код ЄДРПОУ 20868166) 16533 (шістнадцять тисяч пятсот тридцять три) грн. 85 коп. суму спричиненого збитку в порядку зворотної вимоги, 165 (сто шістдесят пять) грн. 34 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 15.08.2011 року