Рішення № 17912167, 09.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/13009.08.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства

"Печерська Брама"

про стягнення заборгованості 944 228,44 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1 (дов. №135 від 31.03.2011р.)

Від відповідачане зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 09.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська Брама" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 944288,44 грн. заборгованості, з яких 841071,61 грн. основної заборгованості, 49911,76 грн. інфляційних втрат, 8634,34 грн. трьох відсотків річних та 44610,73 грн. пені, а також покладення на відповідача судових витрат.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем Договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №06917/2-06 від 25.09.2006р., щодо оплати за спожиті послуги. На підставі чого просить задовольнити позовні вимоги з посиланням на ст. ст. 230, 231 ГПК України, ст. ст. 526, 527, 625 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/130, розгляд справи призначено на 30.06.2011 року.

29.06.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі: платіжні вимоги-доручення у період з 01.08.2010р. по 01.05.2011р.; разшифровки рахунків абонента за період з 01.08.2010р. по 01.05.2011р.; копії актів про зняття показань з приладу обліку за період з 01.08.2010р. по 01.05.2011р.

30.06.2001 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у звязку зі знаходженням представника відповідача ОСОБА_3 у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2011 року розгляд справи відкладено на 09.08.2011 року, у звязку з з першою неявкою відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду та клопотанням про відкладення розгляду справи.

09.08.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку зі знаходженням представника відповідача ОСОБА_2 у відпустці.

В судовому засіданні 09.08.2011 року представником позивача надано усні пояснення та заперечення проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд відмовив в його задоволенні, враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання, строки передбачені ст. 69 ГПК України для вирішення спору та те, що відповідач, як юридична особа не був позбавлений права на направлення свого представника в судове засідання та враховучи те, що як вбачається з поданих клопотань у юридичному відділі відповідача працює мінімум дві особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.09.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал”) (далі по тексту Позивач; Постачальник за Договором) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м. Києві ради (далі по тексту Відповідач; Абонент за Договором) було укладено Договір №06917/2-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі по тексту - Договір).

Також між Сторонами 25.09.2006 року укладено додаткову угоду до договору №06917/2-06 від 25.09.2006 року про визначення обсягів поставленої холодної питної води, яка використовується для приготування гарячої. Договір №06917/2-06 від 25.09.2006 року доповнено пунктом 5.13, відповідно до яких порядок визнання обсягів поставленої питної води, використаної для приготування гарячої, визначається до показань приладу обліку, встановленому в центральному тепловому пункті (ЦТП), що фіксується представниками Відповідача та Позивача і розподіляються між споживачами послуг, які приєднанні до ЦТП, в процентному співвідношенні, залежно від кількості мешканців кожного будинку. Вищезазначений процентний розподіл закріплено додатком до даної угоди, який є її невідємною частиною.

З метою забезпечення якісного обліку питної води, використаної для приготування гарячої та відповідної кількості стоків, Відповідач один раз на квартал зобовязаний надати завірену належним чином повну і достовірну інформацію щодо кількості мешканців кожного окремого будинку, який приєднаний до мереж водопостачання та водовідведення і яким він користується на праві власності, оперативної власності, оперативного управління або який знаходиться у його оперативному управлінні.

Відповідно до п. 3.1 Договору, кількість води, що подається Позивачем та використовується Відповідачем визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Позивачем. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представниками Позивача та Відповідача.

Згідно п. 2.2.2 Договору, Відповідач розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у десятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. У разі неотримання поточного щомісячного документу, Відповідач здійснює оплату за надані послуги не пізніше пятого числа наступного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем за період з 01.08.2010 року по 01.05.2011 року було надано послуг на суму 4950389,97 гривень. Відповідачем надані послуги оплачено частково на суму 4109318,36 гривень. Отже борг Відповідача становить 841071,61 гривень.

Відповідно до пункту 2.1.6 Договору, Відповідач зобовязаний щоквартально, не пізніше 10-го числа, наступного за звітним кварталом місяця направити до Позивача повноважного представника з письмовою інформацією, щодо обєму спожитих ним послуг за останні три місяці, для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту. У разі невиконання даної умови договору, облік спожитих послуг за відповідний період приймається Відповідачем за даними Позивача, перерахунки за вказаний період не проводяться.

Відповідачем не надано суду жодних доказів звернення до Позивача щодо невідповідності нарахувань за надані послуги, актів звірки між сторонами на виконання пункту 2.1.6 Договору.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено що, коли у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 841 071,61 гривень.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 44610, 73 грн., 49 911, 76 грн. інфляційних втрат та 8634, 34 грн. 3% річних.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати за надані послуги, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 44610, 73 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на ст. 625 Цивільного кодексу України, а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобовязання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 8634,34 грн. та інфляційних збитків у сумі 49911,76 грн., підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м. Києві ради(01133, м. Київ, вул. Лихачова, 3; код ЄДРПОУ 34239762) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) 841071 (вісімсот сорок одна тисяча сімдесят одна) грн. 61 коп. основного боргу; 49911 (сорок девять тисяч девятсот одинадцять) грн. 76 коп. інфляційних втрат; 8634 (вісім тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 34 коп. трьох відсотків річних; 44610 (сорок чотири тисячі шістсот десять) грн. 73 коп. пені; 9442 (девять тисяч чотириста сорок дві) грн. 29 коп. витрат зі сплати державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення суду.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 15.08.2011р.