Рішення № 17911547, 12.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/20212.08.11 За позовом Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення

в особі Києво-Святошинської філії

до Державного науково-виробничого підприємства «Дельта»

про стягнення заборгованості в сумі 10000 грн.

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 4637/9-09 від 18.11.2010р.);

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 90 від 14.08.2011р.);

Ковтонюк О.О. директор;

12.08.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Концерн радіомовлення, радіозвязку та телебачення (надалі позивач) звернувся до суду в особі Києво-Святошинської філії з позовом про стягнення з Державного науково-виробничого підприємства «Дельта»(надалі відповідач) заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 10000 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору № 48 від 09.01.2007р. позивач надавав телекомунікаційні послуги, які підлягають оплаті. При виконанні договору відповідачем не були сплачені рахунки виставлені за серпень, жовтень 2008р. на загальну суму 10000 грн., яку позивач, з посиланням на положення Цивільного кодексу України просить стягнути в судовому порядку.

Відповідачем позову не визнано, відзив на позов наявний у матеріалах справи.

Клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі третьою особою Міністерства промислової політики України, а також заяву вказаної особи щодо вступу у справі третьою особою, судом, за його розглядом в судовому засіданні 18.07.2011р. відхилено.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Отже, третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суд приходить до висновку, що прийняття рішення з даного господарського спору не може вплинути на права або обовязки Міністерства промислової політики України щодо однієї із сторін, оскільки дослідження правовідносин відповідача з Міністерством промислової політики України ніяким чином не можуть підтвердити або спростувати наявність заборгованості Державного науково-виробничого підприємства «Дельта»перед позивачем, тому відсутні підстави для залучення профільного міністерства відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Зустрічний позов відповідача щодо визнання недійсним п. 4.1 договору № 48 від 09.01.2007р. в частині нарахування податку на додану вартість на загальну суму 12499, 95 грн. за період з 01.05.2007р. по 31.10.2008р. та про стягнення вказаних грошових коштів з Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення в особі Києво-Святошинської філії отриманих за договором № 48 від 09.01.2007р. як податок на додану вартість та 3535 грн. збитків, до спільного розгляду в межах даної справи не прийнятий, оскільки поданий відповідачем в порушення вимог ст. 60 ГПК України, після початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подачі зустрічного позову у справі № 22/202, тобто станом на 12.08.2011р., розгляд справи по суті вже був розпочатий, що підтверджується протоколом судового засідання від 18.07.2011р., матеріалами справи, а тому поданий зустрічний позов не може бути прийнятий до розгляду разом з первісним позовом, повернутий згідно ухвали від 12.08.2011р. № 05-5-22/9235.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2007р. ДП Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіозвязку, радіомовлення та телебачення, правонаступником якого, згідно наказу Міністерства транспорту та звязку України № 751 від 20.07.2006р., є позивач, укладено договір № 48 предметом якого сторони погодили надання телекомунікаційних послуг по технічному обслуговуванню антено-фідерного тракту (АФГ) та забезпечення функціонування обладнання замовника на СКЗ-Калинівка (с. Калинівка, Макарівського району, Київської області).

Спір у даній справі виник у звязку з несплатою послуг наданих по договору у серпні 2008р. та у жовтні 2008р., щодо яких позивачем складено та направлено для оплати рахунки № 549 від 31.08.2008р., № 687 від 31.10.2008р..

У п. 7.1 договору сторони визначили, що договір діє з 1 січня 2007р. по 31 грудня 2007р.; в разі відсутності заяви однієї із сторін за один місяць до закінчення дії договору, він вважається подовженим на річний термін і на тих самих умовах, що передбачені вище.

Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що наданні послуг здійснювалось у строк дії договору, а сам договір був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

Додатковою угодою № 1, що укладена 31.12.2008р. сторони погодили вартість послуг по договору в сумі 6150 грн., в тому числі ПДВ 1025 грн. на місяць.

Банківські виписки, що підтверджують здійснення оплати за договором у 2007р. (січень березень 2007р. у розмірі 3000 грн. на місяць, та квітень грудень 2007р. у розмірі 5000 грн. на місяць) та в періоді січень 2008р. липень 2008р., листопад, грудень 2008р. (в розмірі 5000 грн. на місяць) залучені до матеріалів справи разом із підписаними обома сторонами актами про виконання робіт, виставленими на оплату рахунками.

Таким чином, наведені обставини підтверджують чинність договору протягом 2008р., а вирішенню в судовому порядку підлягає питання щодо наявності обовязку відповідача оплатити послуги згідно виставлених рахунків за серпень, жовтень 2008р., виходячи з умов договору та норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Умови та порядок розрахунку по договору погоджено у розділі 4, згідно з п. 4.1 якого, вартість послуг згідно договору встановлюється за взаємною згодою в сумі три тисячі гривень на місяць у січні березні 2007р., пять тисяч гривень на місяць з 1-го квітня 2007р..

В силу положень п. 4.2 договору, послуги сплачуються замовником до 10 числа наступного за звітним на підставі отриманих платіжних документів виконавця банківським переказом.

Представленими до матеріалів справи банківськими виписками підтверджено здійснення оплати наданих послуг у січні 2008р. липні 2008р., листопаді, грудні 2008р. (в розмірі 5000 грн. на місяць), натомість доказів здійснення розрахунків за надані послуги за рахунками виставленими на оплату за серпень 2008р., жовтень 2008р. (№ 549 від 31.08.2008р., № 687 від 31.10.2008р.) відповідачем суду не надано, документів на спростування зазначеного факту суду не представлено, що є підставою для задоволення позовних вимог.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Дельта»(03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського 27, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 13685815) на користь Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення (ідент. код юрид. особи 01190043) в особі Києво-Святошинської філії (03179, м. Київ, пр-т. Перемоги 15 км, ідент. код 34927189) 10 000 грн. (десять тисяч гривень) основного боргу, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 15.08.2011