Рішення № 17910370, 29.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/12029.07.11 За позовом Обєднання підприємств «Український музичний альянс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревелін»

Провиплату відрахувань в сумі 33882,84 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 предст. (дов. б/н від 17.03.2011 р.)

Від відповідача не зявився

Суть спору:

Обєднання підприємств «Український музичний альянс»(далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревелін»(далі - Відповідач) 33882,84 грн., з яких 33800,00 грн. відрахування, 16,90 грн. проценти річні та 65,94 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач протягом четвертого кварталу 2010 року імпортував на митну територію України обладнання, із застосуванням якого можна здійснити передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права»відтворення, без сплати Позивачу як єдиній уповноваженій у цій сфері організації колективного управління.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 р. за вище зазначеною позовною заявою порушено провадження у справі № 12/120 та призначено розгляд справи на 17.05.2011 року об 11 год. 40 хв.

17.05.2011 року в судовому засіданні представник Позивача надав суду документи, вимога подання яких була встановлена ухвалою від 15.04.2011 року.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився. 16.05.2011 року відділом діловодства суду отримано від представника Відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 17.05.2011 року представник Позивача заявив клопотання про витребування доказів, а саме: просив суд витребувати у Регіональної інформаційної митниці (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-г) відомості про факти митного оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревелін»(ідентифікаційний код 35910464) товарів, визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 року, з кодом згідно з УКТЗЕД 8520, (крім товарних підкатегорій 8520 20 00 00 та 8520 90 10 00), 8521 (крім товарної підкатегорії 8521 1010 00), 8525 40, 8527 13, 8527 21, 8527 31, 8528, ввезених ним у митному режимі імпорту у четвертому кварталі 2010 року, із зазначенням: номеру вантажно-митної декларації; дати митного оформлення; коду товару згідно з УКТЗЕД; назви (опису) товару; вартості товару у гривнях, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревелін»(фактурної вартості).

Клопотання Позивача судом задоволено, ухвалено направити судовий запит до Регіональної інформаційної митниці.

Розгляд справи відкладено на 06.07.2011 року, Відповідача повторно зобовязано виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 року про порушення провадження у справі.

05.07.2011 року відділом діловодства суду отримана відповідь від Регіональної інформаційної митниці з інформацією в електронному вигляді.

05.07.2011 року відділом діловодства суду отримано клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 06.07.2011 року, представник Відповідача знову не зявився.

06.07.2011 року ухвалою суду розгляд справи відкладено на 29.07.2011 року.

15.07.2011 року відділом діловодства суду від представника Позивача отримано заяву про збільшення розміру позовних вимог, до якої доданий розрахунок відрахувань (відсотків) за ввезення ТОВ «Ревелін»обладнання, із застосуванням якого можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права», та документи, що підтверджують направлення ТОВ «Ревелін»заяви про збільшення позовних вимог та доданих до неї документів. Відповідно до збільшених позовних вимог Позивач просить стягнути з Відповідача 72690,32 грн., із них 24883,99 грн. відрахувань, 431,48 грн. трьох відсотків річних та 47374,85 грн. інфляційних збитків.

29.07.2011 року у судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням їх збільшення. Представник Відповідача в судове засідання 29.07.2011 р. знову не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в них матеріалами.

У судовому засіданні 29.07.2011 року оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Частиною третьою цієї статті передбачено, що цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права»встановлено, що допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 42 зазначеного Закону виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:

а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;

б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;

в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Частиною 5 ст. 42 Закону визначено, що розміри відрахувань (відсотків), які мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.

Порядок здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України № 780/123/561 від 24.11.2003 року.

Відповідно до пункту 7 названого Порядку під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 року, перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.

Розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 року.

Згідно з додатком до зазначеної Постанови розмір відрахувань становить 3% для обладнання та 5% для матеріальних носіїв. При цьому розмір відрахувань для імпортерів обладнання та (або) матеріальних носіїв встановлюється у відсотках їх вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Обєднання підприємств «Український музичний альянс»є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між субєктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується Свідоцтвом № 2/У від 20.12.2007 року, виданим Позивачеві Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, та листом названого Державного департаменту № 16-7/2150 від 01.04.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ревелін»у період з 11.11.2010 року по 27.12.2010 року імпортувало на митну територію України обладнання, із застосуванням якого можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, загальною фактурною вартістю 829 466,41 грн.

Зазначена обставина підтверджується наявними у матеріалах справи даними митної статистики щодо імпорту обладнання за відповідними кодами, наданими на запит суду Регіональною інформаційною митницею (на електронному носії) та Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Матеріали справи не містять відомостей, що відповідач під час ввезення на митну територію України обладнання сплатив необхідні відрахування у передбачених законодавством розмірах.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті відрахувань за імпортоване обладнання становить 24 883,99 грн. (829 466,41 грн. х 3/100 = 24 883,99 грн.).

Відповідно до статті 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобовязання згідно зі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як передбачено статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 431,48 грн.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок процентів річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а тому вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у розмірі 431,48 грн. відповідно за розрахунку Позивача.

Позивач просив стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 47374,85 грн.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок збитків від інфляції, суд задовольняє вказану вимогу частково, а саме у розмірі 1592,00 грн. Вимога Позивача по стягненню решти збитків від інфляції судом визнається необґрунтованою, а тому відхиляється.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником Позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 26907,47 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року «Про державне мито»розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, становить 1% ціни позову, але не менше 6 та не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як передбачено ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Таким чином, з Відповідача в доход Державного бюджету підлягає стягненню 269,07 грн. державного мита.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 96, 114 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревелін»(03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 124, ідентифікаційний код 35910464) на користь Обєднання підприємств «Український музичний альянс»(04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, приміщення 814, ідентифікаційний код 31815383) 24 883,99 грн. відрахувань, 431,48 грн. відсотків річних та 1592,00 грн. інфляційних збитків.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревелін»(03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 124, ідентифікаційний код 35910464) в доход Державного бюджету України 269,07 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Прокопенко Л.В.