Рішення № 17910293, 09.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/676-57/9209.08.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

доЖитлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-4" м. Києва

простягнення 58 411,53 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддяГулевець О.В.

СуддяДідиченко М.А.

СуддяПригунова А.Б.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача:ОСОБА_2 (Дов.)

У судовому засіданні 09.08.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-4" м. Києва про стягнення 58411,53 грн. (48758,33 грн. заборгованості на надані послуги та 10169,99 грн. збитків від інфляції).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2010р. у справі № 42/676 частково задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-4" м. Києва на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 29476,33 грн. боргу, 6147,76 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 356,24 грн. державного мита, 143,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010р. у справі № 42/676 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2010р. у даній справі, прийнято нове рішення, яким відмовлено Відкритому акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" в задоволенні позовних вимог.

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010р. у справі № 42/676.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2011р. у справі № 42/676 касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010р. у справі № 42/676 скасовано, а справу № 42/676 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2011р. суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 42/676 до свого провадження, присвоєно справі № 42/676-57/92 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 12.04.2011р.

12.04.2011р. розгляд справи № 42/676-57/92 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному.

12.04.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-4" м. Києва надійшли пояснення по справі.

26.04.2011р. в судовому засіданні представник Позивача - Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надав суду письмові пояснення по справі, згідно з якими підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2011р., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача, розгляд справи № 42/676-57/92 відкладено на 24.05.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 42/676-57/92.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2011р., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача, розгляд справи № 42/676-57/92 відкладено на 07.06.2011р.

25.05.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-4" м. Києва надійшли пояснення по справі, згідно з якими Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, заявивши про застосування позовної давності щодо заборгованості, нарахованої за період з 01.10.2006 року по 01.12.2006 року. В своїх поясненнях Відповідач також зазначив, що Позивачем було застосовано тарифи за неіснуючими (такими, що не пройшли державну реєстрацію) актами Київської міської державної адміністрації, як місцевого органу виконавчої влади; Позивачем не обґрунтовано відкриття ним Відповідачу другого (додаткового) рахунку та сум за цим рахунком, використання (споживання) Відповідачем води, використаної з метою підігріву для гарячого водопостачання; зазначив, що згідно пункту 3.13 Правил користування системи централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, за яким розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання та водовідведення за обсяг питної води, яка відпущена з системи водопостачання і водовідведення і використана на потреби гарячого водопостачання та інших потреб, здійснюється суб'єктами господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, а на балансі Відповідача такі пункти відсутні; також Відповідач вважає, що умови, викладені у пункті 3.5 договору, є нікчемними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2011р. призначено колегіальний розгляд справи № 42/676-57/92.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 07.06.2011 року призначено колегіальний розгляд справи № 42/676-57/92 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2011р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Дідиченко М.А, Пригунова А.Б., прийнято справу № 42/676-57/92 до свого провадження та призначено її розгляд на 05.07.2011р. за участю представників сторін.

В судовому засіданні 05.07.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 02.08.2011р.

02.08.2011р. в судовому засіданні представник Позивача надав суду клопотання про збільшення позовних вимог, згідно з яким просив стягнути з Відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-4" м. Києва 59802,36 грн. (48758,34 грн. заборгованості на надані послуги та 11044,02 грн. збитків від інфляції).

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог Позивача зазначених в клопотанні про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 02.08.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 09.08.2011р. Крім того, 02.08.2011р. ухвалою Господарського суду міста Києва по справі № 42/676-57/92 змінено найменування юридичної особи Позивача з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".

09.08.2011р. у судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги, викладені в клопотанні про збільшення позовних вимог, просив їх задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні 09.08.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2003 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 03265/4-08 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобовязується надавати Відповідачу (Абоненту) послуги з постачання питної води та водовідведення, а Відповідач (Абонент) зобовязується розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65.

Відповідно до пункту 2.2 Договору Відповідач (Абонент) сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг Відповідачем (Абонентом) здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію.

Кількість поданої води згідно п.п. 3.1., 3.2. Договору передбачено визначати за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником (Позивачем). Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника (Позивача) спільно з представником Абонента (Відповідача). Для абонентів із стабільним обємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал. Якщо водолічильники тимчасово знято представником Постачальника (Позивача) або їх зіпсовано не з вини Абонента (Відповідача), кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Кількість стічних вод згідно п. 3.3. Договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення обємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Строк оплати за Договором відповідно до умов п. 3.4. встановлений пять днів з дня представлення Позивачем платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до розділу 7 договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобовязання за Договором, тоді як Відповідач свої зобовязання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.10.2006р. по 01.10.2009р. у нього виникла заборгованість за надані послуги з постачання питної води в розмірі 48758,34 грн. (в т.ч. 26747,79 грн. - заборгованість по оплаті вартості питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення, 22010,55 грн. - заборгованість по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з уточненого розрахунку позовних вимог, Позивач нараховував Відповідачу плату за послуги з постачання води у період з 01.10.2006р. по 01.10.2009р. у розмірі 143105,10 грн.

Проте, судом встановлено, що з урахуванням наявних у матеріалах справи даних про виставлення Позивачем платіжних документів, вимоги щодо оплати послуг за Договором, наданих до 1 грудня 2006 року, заявлені з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, про застосування якого заявив Відповідач. Доказів поважності причин пропуску зазначеного строку суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, в звязку зі спливом строку позовної давності, про застосування якого заявив Відповідач, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача 7296,34 грн. боргу по оплаті послуг за Договором, наданих протягом жовтня-листопада 2006 року, а також 1057,47 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення.

Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованості по оплаті вартості питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення за період з грудня 2006 року по вересень 2009 року судом встановлено наступне:

У період з 01.12.2006р. по 01.10.2009р. Відповідачем спожито послуг за Договором у розмірі 62119,30 куб.м.

Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів постачання питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення протягом грудня 2006 - вересня 2009 років.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач нараховував Відповідачу плату за послуги з постачання питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення у період з 01.10.2006р. по 01.10.2009р. у розмірі 92204,27 грн. відповідно до тарифів, що були затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а саме:

"Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" від 30.10.2006р. № 1576 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМДА № 1786 від 15.12.2006р., в редакції розпорядження КМДА № 143 від 12.02.2007 - тарифи діють з 01.12.2006р.

"Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної і водовідведення холодної та гарячої води" № 640 від 30.05.2007р. тарифи діють з 01.12.2006р.;

"Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої" № 1127 від 28.08.2007р.;

"Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення" № 516 від 29.04.2009р.;

"Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення" № 980 від 31.08.2009р.

Відповідач заперечував щодо розміру застосованих Позивачем тарифів посилаючись на те, що вищевказані розпорядження КМДА № 1576, 143, 640, 1127 та 980 не зареєстровані в органах юстиції, вони відповідно не набрали чинності, а отже, у Позивача відсутні підстави для їх застосування.

Проте, заперечення Відповідача щодо чинності тарифів, на підставі яких Позивачем визначено вартість наданих за договором послуг є необґрунтованими, оскільки рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення (погодження) цін (тарифів), видані в межах його компетенції, не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

Згідно з частиною 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування" до системи органів місцевого самоврядування відносяться, в тому числі, сільські, селищні, міські ради, а також їх виконавчі органи.

Відповідно до підпунктів 2 пунктів "а" частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" та статті 10 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення у місті Києві віднесено до компетенції Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

В силу статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. При встановленні цін/тарифів на послуги, які виробляються суб'єктами природних монополій, регулювання діяльності яких здійснюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та Національною комісією регулювання електроенергетики України відповідно до законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який (яка) не підлягає встановленню Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України.

Виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація) при прийнятті розпоряджень щодо затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги діяв як орган місцевого самоврядування відповідно до власних (самоврядних) повноважень, передбачених Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про житлово-комунальні послуги".

Таким чином, доводи Відповідача про незастосування акта виконавчого органу місцевого самоврядування на підставі статті 4 Господарського процесуального кодексу України є помилковими, оскільки спірні акти прийнято в межах компетенції виконавчого органу місцевого самоврядування та у порядку, визначеному документом, що регламентує його діяльність; доказів визнання недійсним зазначених актів через брак форми чи з інших підстав Відповідач не надав.

Згідно з поданим Позивачем розрахунком, який в частині визначення вартості питної води для потреб холодного водопостачання та послуг водовідведення за період з грудня 2006 року по вересень 2009 року відповідає вимогам чинного законодавства, умовам Договору, проведений на підставі даних маршрутних листів і розшифровок рахунків Абонента (Відповідача), актів про зняття показань водолічильника, стверджується факт постачання Позивачем Відповідачу у вказані вище періоди питної води для потреб холодного водопостачання та послуг водовідведення вартістю 85701,72 грн.

За період з грудня 2006 року по вересень 2009 року Відповідачем сплачено грошові кошти за послуги згідно Договору у розмірі 59548,13 грн., що не заперечується сторонами.

Таким чином, стягненню з Відповідача підлягає заборгованість по оплаті вартості питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення за період з грудня 2006 року по вересень 2009 року в розмірі 26153,59 грн.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 6707,08 грн. - збитків від інфляції за порушення виконання грошового зобовязання по оплаті вартості питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи, Позивачем заявлено до стягнення 6707,08 грн. збитків від інфляції, розрахованих виходячи із суми заборгованості за період з 01.10.2006р. по 01.10.2009р в сумі 26747,79 грн.

Проте, враховуючи, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості по оплаті вартості питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення за задоволені частково, вимоги Позивача про стягнення збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.

За розрахунком суду розмір збитків від інфляції, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача на підставі ст. 625 ЦК України, становить - 6322,76 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованості по оплаті вартості холодної води, яка була поставлена Позивачем на теплові пункти для підігріву за період з грудня 2006 року по вересень 2009 року судом встановлено наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобовязання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Відповідно до п. 1.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 р. № 65 (далі - Правила № 65), ці Правила запроваджують порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарства або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств (надалі - Водоканал) та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України.

Пунктом 1.2. Правил № 65 встановлено, що дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу.

Згідно п. 12.17 Правил № 65 розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом.

Відповідно до п. 12.1 Правил № 65 встановлюється такий порядок відпускання води та приймання стічних вод для підприємств - шляхом укладання договору з Водоканалом.

Згідно п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N 936/15627, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.1, 3.7).

Договір № 03265/4-08 від 22.10.2003р., укладений між сторонами не передбачає обовязку Відповідача сплачувати послуги з постачання холодної води, що використовувалась для виготовлення гарячої, оскільки Договір укладений у 2003 році, а вимоги про плату послуги за гаряче водопостачання Позивач став предявляти Відповідачу (Абоненту) вже у процесі дії договору, не вимагаючи при цьому його зміни, уточнення або доповнення.

Доказів на підтвердження укладення договору на постачання питної води для виготовлення гарячої між сторонами, Позивачем не надано.

Крім того, в якості доказу по справі Відповідач надав суду Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810327 від 01.11.1999р., укладений між Відповідачем - ЖБК "Обчислювач-4" м. Києва та АЕК "Київенерго", предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у Позивача відсутні підстави для виставлення рахунків Відповідачу за постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої води, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини з приводу надання таких послуг.

За вказаних обставин, позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 22010,55 грн. вартості холодної води, яка була поставлена Позивачем на теплові пункти для підігріву не підлягають задоволенню.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача за порушення виконання грошового зобовязання по оплаті вартості холодної води, яка була поставлена Позивачем на теплові пункти для підігріву 4336,94 грн. - збитків від інфляції відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Проте, оскільки суд відмовив у задоволенні основної вимоги про стягнення заборгованості по оплаті вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, наслідком зазначеного є відмова і у задоволенні похідної вимоги про стягнення збитків від інфляції.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-4" м. Києва (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 14-В; ідентифікаційний код 21617785; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 26153 (двадцять шість тисяч сто пятдесят три) грн. 59 коп. заборгованості по оплаті вартості питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення, 6322 (шість тисяч триста двадцять дві) грн. 76 коп. збитків від інфляції, 324 (триста двадцять чотири) грн. 76 коп. державного мита та 128 (сто двадцять вісім) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддяГулевець О.В.

СуддяДідиченко М.А.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання рішення: 12.08.2011р.