Рішення № 17910165, 05.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/33105.08.11 За позовом:Товариство з обмеженою відповідальністю «Домашній гостинець «Крим»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»

Про: стягнення 5164 грн. 54 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_1 дов. № 1007/01 від 07.10.2010; Відповідача:не зявився

У судовому засіданні 05.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашній гостинець «Крим»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд» про стягнення боргу за договором поставки № 450736 від 01.01.2011 в сумі 5 164 грн. 54 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 порушено провадження у справі № 61/331, розгляд справи призначено на 24.06.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2011 відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на пятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 05.08.2011.

В судове засідання 05.08.2011 представник відповідача повторно не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Домашній гостинець «Крим»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(Покупець) був укладений договір поставки № 450736 від 01.01.2011 (надалі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується поставити товар у строки, обумовлені даним Договором, згідно замовлення Покупця, що є невідємною частиною Договору, а Покупець прийняти його й оплатити на умовах, обумовлених у додатку № 4 до даного Договору «Додаткові умови», що є невідємною частиною Договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач на виконання умов вищевказаного Договору за видатковими накладними поставив відповідачу товар на суму 5052 грн. 96 коп., а саме:

№ РН-00000003 від 11.01.2011 на суму 1068 грн. 19 коп.;

№ РН-00000004 від 11.01.2011 на суму 1068 грн. 19 коп.;

№ РН-0000014 від 13.01.2011 на суму 2916 грн. 58 коп.;

Відповідач прийняв товар, про що свідчать підписи представників відповідача на вищезазначених накладних, засвідчені штампами відповідача.

Згідно п. 6 додатку № 4 до Договору «Додаткові умови», Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 60 (шести десяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

Позивач пояснив суду, що поставив товар відповідачу за вищевказаними видатковими накладними, проте розрахунок за отриманий товар відповідач не здійснив, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 5052 грн. 96 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 5 052 грн. 96 коп. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати товару.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 8.9 Договору, у випадку прострочення оплати товару постачальник стягує з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого у строк товару за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно з розрахунку, наданого позивачем, розмір пені становить 111 грн. 58 коп. та підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд.154 А; код 35250305) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашній гостинець «Крим»(01015, м. Київ, вул. Московська, 37/2, кв. 67; код 33918833) 5 052 (пять тисяч пятдесят дві) грн. 96 коп. - основного боргу, 111 (сто одинадцять) грн. 58 коп. - пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.М. Івченко Дата підписання рішення: 10.08.2011