Рішення № 17909038, 10.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/200

10.08.11

За позовом Фірми «Союз –Віктан»ЛТД (Товариство з обмеженою

відповідальністю)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні

дистриб»юторські системи»

про стягнення 171 180,65 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача Хомяков С.М. –директор (наказ №245 від

Від відповідача не з»явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фірми «Союз –Віктан»ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб»юторські системи»171 180,65 грн. основного борг по орендній платі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2011р. порушено провадження у справі №36/200, розгляд справи призначено на 10.08.2011р. о 10 год. 10 хв.

В судовому засіданні 10.08.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору №0102а від 01.02.2010р. не сплатив позивачу орендну плату за період з лютого 2010р. по грудень 2010р. включно у зв’язку з чим вини борг в сумі 171 180,65 грн.

Відповідач в судове засідання повноважних представників не направив. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідач отримав 27.07.2011р. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

01.02.2010р. між Фірмою «Союз –Віктан» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю), як орендодавцем, та Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні дистриб»юторські системи», як орендарем, укладено договір №0102а оренди.

Відповідно до умов вищевказаного договору (пункт 1.1) позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування автотранспорт, перелік якого визначено сторонами в акті прийому – передачі від 01.02.2010р.

Термін дії договору встановлений три роки з моменту підписання акту прийому –передачі автотранспорту.

Відповідно до пунктів 3.2 даного договору розмір орендної плати за майно погоджується сторонами та вказується в додатку до даного договору. Відповідно до додатку №1 до договору загальний розмір місячної орендної плати становить –15 700 грн. з ПДВ.

Згідно п. 3. 3 договору відповідач зобов»язаний сплачувати орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця.

При розгляді справи судом встановлено, що між сторонами підписані акти виконаних робіт по договору №0102 а від 01.02.2010р. за період з лютого 2010р. по грудень 2010р. на загальну суму 171 180,65 грн.

Відповідач взяті на себе за вказаним договором зобов’язання не виконав. Заборгованість відповідача по орендній платі за період з лютого 2010р. по грудень 2010р. становить 171 180,65 грн.

За правовою природою укладені між сторонами договори є договорами найму (оренди).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов’язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт заборгованості відповідача перед позивачем за період з лютого 2010р. по грудень 2010р. в сумі 171 180,65 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки своїх зобов’язань за договором оренди відповідач не виконав в повному обсязі, доказів сплати заборгованості суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 171 180,65 грн.

В зв’язку з задоволенням позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальні дистриб‘юторські системи”(м. Київ, вул. Артема, 103 В літ “А”, код ЄДРПОУ 36411407) на користь Фірми “Союз-Віктан”ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38Б, кв. 12, код ЄДРПОУ 20749622) 171 180 грн. 65 коп. основного боргу, 1711грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

11 .08.2011р.