Рішення № 17908872, 09.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/19909.08.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО»

додержавної екологічної інспекції в Київській області

простягнення 5151, 04 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник ОСОБА_1 (довіреність № 03/03/11 від 03.03.2011 року)

від відповідача:не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з державної екологічної інспекції в Київській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 5151, 04 грн., 3719, 50 грн. сума основного боргу, 371, 95 грн. штраф, 380, 20 грн. пеня, 515, 59 грн. інфляційні втрати, 164, 16 грн. 3 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані відповідно до договору № 120 від 26.10.2009 року роботи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО»в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України подало клопотання, відповідно до якого просило змінити державну екологічну інспекцію в Київській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на належного відповідача державну екологічну інспекцію в Київській області.

Ухвалою суду від 24.05.2011 року замінено державну екологічну інспекцію в Київській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на належного відповідача державну екологічну інспекцію в Київській області.

29.04.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/199 та призначено її до розгляду на 24.05.2011 року.

Ухвалами Господарського суду міста Києва у звязку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача, розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні 09.08.2011 року подав заяву про відмову від позову в частині стягнення пені та штрафу, у звязку з чим просив суд провадження в цій частині припинити на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.08.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 26.10.2009 року було укладено договір підряду № 120, відповідно до умов якого Позивач зобовязався виконати за завданням Відповідача поточний ремонт та технічне обслуговування легкових автомобілів, а Відповідач зобовязався прийняти роботи та оплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У жовтні 2010 року Позивач виконав ремонт та технічне обслуговування автомобіля ВАЗ 21214 державний номерний знак НОМЕР_1 на суму 3719, 50 грн.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобовязань за договором підряду № 120 від 26.10.2009 року.

Відповідно до частини першої статті 318 Господарського кодексу України, частини першої статті 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду замовник зобовязаний не лише прийняти, а і оплатити виконану роботу.

Пунктом 3.2 договору підряду № 120 від 26.10.2009 року встановлено, що Відповідач повинен сплатити вартість робіт на умовах повної сплати протягом трьох календарних днів з дня отримання рахунку Позивача. Після закінчення виконання робіт Позивачем та сплати всіх необхідних платежів Відповідачем, сторони підписують акт виконаних робіт.

Відповідач, в порушення умов договору підряду № 120 від 26.10.2009 року не оплатив виконані роботи, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 3719, 50 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем не узгоджено у письмовій формі строк (термін) виконання Відповідачем зобовязання щодо оплати виконаних робіт, а тому умови сплати визначаються вимогами чинного законодавства, а саме частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник повинен виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

09.03.2010 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася Відповідачем без відповіді та без задоволення.

Оскільки факт виконання робіт з технічного обслуговування автомобіля ВАЗ 21214 державний номерний знак НОМЕР_1 підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 3719, 50 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовних вимог, суд встановив, що вимоги Позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню, тобто інфляційні втрати у розмірі 286, 40 грн. та 3 % річних у розмірі 115, 86 грн. за період з 18.03.2010 року по 31.03.2011 року, оскільки правомірним буде нарахування інфляційних втрат та 3 % річних з семиденного строку від дня отримання вимоги. Вимогу Відповідач отримав 10.03.2010 року, про що свідчить відбиток печатки Відповідача.

Враховуючи, що Позивачем подана заява про відмову від позову в частині стягнення штрафу та пені, провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 статті 80, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державної екологічної інспекції в Київській області (03022, м. Київ, вул.. Ломоносова, буд. 83-А, ідентифікаційний код 34978935) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО» (03134, м. Київ, вул. Миколи Трублаїні, б. 37-В, ідентифікаційний код 32919600) 3719 (три тисячі сімсот девятнадцять) грн. 50 коп. сума основного боргу, 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 40 коп. - інфляційні втрати, 115 (сто п'ятнадцять) грн. 86 коп. - 3 % річних, 81 (вісімдесят одна) грн. 62 коп. - державного мита та 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 84 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження в частині стягнення пені та штрафу припинити.

4. Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.