Рішення № 17908802, 01.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/29101.08.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»

про стягнення 50201,39 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 1.06.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 11.07.2011р.).

В судовому засіданні 1 серпня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»про стягнення грошових коштів в сумі 50201,39 грн. з них основного боргу 48339,97 грн., втрат від інфляції 1541,61 грн. та 3% річних 319,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 376-К від 29 квітня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 3.06.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 28.07.2011р.

28 липня 2011 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 1 серпня 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог та, з урахуванням поданих уточнень, просить суд стягнути з відповідача втрат від інфляції 1541,61 грн. та 3% річних 319,81 грн. Зменшення позовних вимог обґрунтовані тим, що відповідач сплатив на користь позивача заборгованість з основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 30397 від 26.07.2011р. та банківською випискою від 26.07.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 376-К (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами Договору.

Позивач зазначає, що в період з травня 2010 року по грудень 2010 року Продавець передавав товар, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 208173,34 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи), а Покупець приймав зазначений відповідних накладних товар.

Позивач вказує, що у встановлені Договором строки Покупець в повному обсязі за товар не розрахувався, при цьому, позивач зазначив, що Покупець частково оплатив товар на суму 159833,37 грн., внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, станом на 24.05.2011р. утворилась заборгованість за Договором в розмірі 48339,97 грн., тобто 208173,34 грн. (сума поставки товару) - 159833,37 грн. (часткова оплата боргу).

1 січня 2011 року між сторонами був складний акт звірки розрахунків з якого вбачається, що заборгованість Покупця перед Постачальником за Договором становить 55363,97 грн. (копія акту міститься в матеріалах справи).

В судовому засіданні представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог в якій останній зазначив, що відповідач сплатив на користь позивача заборгованість з основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 30397 від 26.07.2011р. та банківською випискою від 26.07.2011р. (копія платіжки та виписки містяться в матеріалах справи), у звязку з чим, позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача втрат від інфляції 1541,61 грн. та 3% річних 319,81 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 1.1. Договору встановлено, що Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами Договору.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що Покупець оплачує товари протягом 60 банківських днів з дня отримання товарів за умови, що Постачальник надасть належним чином оформленні податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставлених товарів.

Так, на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними на суму 208173,34 грн., а відповідач, в свою чергу, прийняв зазначений у видаткових накладних товар та лише частково його оплатив на суму - 159833,37 грн., чим не виконав взяті на себе зобовязання за Договором в частині оплати поставленого позивачем товару в повному обсязі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що відповідач оплатив існуючу у нього заборгованість за Договором - 26.07.2011р., суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочений період опалити товару жовтень-грудень 2010 року починаючи з 13.01.2011р. по 24.05.2011р.:

3% річних в розмірі 319,81 грн.;

втрат від інфляції 1541,61 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?»довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить 1861,42 грн.

Таким чином, судові витрати позивача в сумі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (ідентифікаційний код: 36148976, адреса: 01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, п/р 26000060285459 в КБ «Приватбанк»м. Київ, МФО 305299 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн»(ідентифікаційний код: 36805359, адреса: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, оф. 704, п/р 2600201301221 в ВАТ «БМ Банк», МФО 380913) грошові кошти: 3% річних в розмірі 319,81 грн. (триста девятнадцять гривень 81 копійку), втрат від інфляції 1541,61 грн. (одна тисяча пятсот сорок одну гривню 61 копійку) та судові витрати в сумі 338,00 грн. (триста тридцять вісім гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 10.08.2011р.