Рішення № 17908320, 02.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/23402.08.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дольче Віта”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новал”

про стягнення заборгованості 7059,84 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю від 26.03.2011 р.

від відповідача не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.08.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 4793,33 грн. заборгованості за поставлений товар, 409,70 грн. 3% річних, 1856,79 грн. інфляційних втрат, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/234, розгляд справи було призначено на 21.07.2011 р.

В судовому засіданні 21.07.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач своїх представників в судове засідання 21.07.2011р. не направив, вимоги ухвали суду від 11.07.2011 р. щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений за адресою вказаною у позові, яка відповідає даним витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (серія НОМЕР_1). Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р. розгляд справи було відкладено до 02.08.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

Відповідач своїх представників в судове засідання 02.08.2011 р. повторно не направив, витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 02.08.2011 р. від останнього до суду не надходило.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Протягом травня липня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД “Дольче Віта” (позивач) здійснювало поставку товару (морозиво, заморожені напівфабрикати) Товариству з обмеженою відповідальністю “Новал” (відповідач), що підтверджується видатковими накладними № ТД-0011887 від 12.05.08 р., № ТД-0013134 від 21.05.08 р., № ТД-0013820 від 27.05.08 р., № ТД-0014686 від 04.06.08 р., № ТД-0015015 від 06.06.08 р., № ТД-0015691 від 13.06.08 р., № ТД-0016514 від 20.06.08 р., № ТД-0016515 від 20.06.08 р., № ТД-0016751 від 24.06.08 р., № ТД-0016753 від 24.06.08 р., № ТД-0018470 від 07.07.2008 р. на загальну суму 5932,37 грн. (надалі Видаткові накладні).

Відповідач здійснив лише часткові розрахунки за поставлений товар, у зв»язку з чим 14.08.2008 р. сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків станом на 14.08.2008 р., згідно якого підтвердили заборгованість відповідача за поставлений згідно Видаткових накладних товар в сумі 5151,78 грн. Відповідно до наведеного акту звірки вбачається поставка товару саме за Видатковими накладними та підтверджується здійснення відповідачем часткових розрахунків за цей товар.

15.08.2008 р. позивач виставив відповідачу претензію № 99 про сплату заборгованості за поставлений товар протягом семи календарних днів з моменту отримання даної претензії. Відповідач отримав зазначену претензію 28.08.2008 р., що підтверджується реєстраційним номером, підписом та відтиском печатки відповідача на цій претензії.

Після отримання претензії № 99 від 15.08.2008 р. відповідач здійснив частковий розрахунок за отриманий товар, проте повністю спірний товар не оплатив.

17.02.2009 р. сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків станом на 17.02.2008 р., згідно якого підтвердили заборгованість відповідача за поставлений згідно Видаткових накладних товар у сумі 4793,33 р. Відповідно до наведеного акту звірки вбачається поставка товару саме за Видатковими накладними та підтверджується здійснення відповідачем часткових розрахунків за цей товар.

На момент подачі позову до господарського суду, відповідач поставлений товар на суму 4793,33 грн. не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в наведеній сумі, у зв»язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення коштів в сумі 4793,33 грн. (основний борг).

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини поставки, оскільки позивач, як продавець, поставив відповідачу товар (морозиво, заморожені напівфабрикати) згідно Видаткових накладних (№ ТД-0011887 від 12.05.08 р., № ТД-0013134 від 21.05.08 р., № ТД-0013820 від 27.05.08 р., № ТД-0014686 від 04.06.08 р., № ТД-0015015 від 06.06.08 р., № ТД-0015691 від 13.06.08 р., № ТД-0016514 від 20.06.08 р., № ТД-0016515 від 20.06.08 р., № ТД-0016751 від 24.06.08 р., № ТД-0016753 від 24.06.08 р., № ТД-0018470 від 07.07.2008 р.) на загальну суму 5932,37 грн. Наведені Видаткові накладні містять підписи уповноважених осіб сторін, відтиски печатки позивача та штампу відповідача, а тому приймаються судом у якості належних доказів поставки товару позивачем та отримання даного товару відповідачем.

Відповідач здійснив лише часткову оплату за поставлений товар, внаслідок чого у нього перед позивачем наявний непогашений борг в сумі 4793,33 грн.

Також судом встановлено, що оскільки сторонами не було визначено строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару згідно Видаткових накладних, обов'язок негайного виконання відповідачем зобовязання по оплаті поставленого позивачем товару встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обовязок по сплаті заборгованості в сумі 4793,33 грн. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку судом вважається претензія № 99 від 15.08.2008 р., яка була отримана відповідачем 28.08.2008 р., що підтверджується реєстраційним номером, підписом та відтиском печатки відповідача.

Як встановлено судом, відповідач заборгованість в сумі 4793,33 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, тобто до 05.09.2008 не погасив, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно Видаткових накладних існує непогашена заборгованість на суму 4793,33 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар позивачем, але не оплачений відповідачем - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 4793,33 грн.

Крім цього, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 409,70 грн. 3% річних, 1856,79 грн. інфляційних втрат за період з 05.09.2008 р. по 07.07.2011 р. (станом на день подання позову до суду).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що оскільки претензію № 99 від 15.08.2008 р. відповідач отримав 28.08.2008 р., то у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України він повинен був оплатити заборгованість у сумі 4793,33 грн. у строк до 04.09.2008 р., т.т. з 05.09.2008 р. почалося прострочення відповідачем зобов»язання по оплаті товару в сумі 4793,33 грн.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми 3% річних у розмірі 409,70 грн., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 408,16 грн. за період з 05.09.2008 р. по 07.07.2011 р. за розрахунком суду:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

4793.3305.09.2008 - 07.07.201110363 %408.16 Також, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми інфляційних втрат у розмірі 1856,79 грн., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 1835,85 грн. за період з 05.09.2008 р. по 07.07.2011 р. за розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

05.09.2008 - 07.07.20114793.331.3831835.856629.18

Отже, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню,а саме: 4793,33 грн. суми основного боргу, 408,16 грн. 3% річних, 1835,85 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Новал” (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Горького 90-92, код 323042426) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дольче Віта” (місцезнаходження: 02099, м Київ, Бориспільське шосе, 7Б, код 33631780) суму основного боргу 4793 (чотири тисячі сімсот девяносто три) грн. 33 коп., 3% річних 408 (чотириста вісім) грн. 16 коп., інфляційних втрат 1835 (одну тисячу вісімсот тридцять п»ять) грн. 85 коп., 101 (сто одну) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 235 (двісті тридцять п»ять) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 08.08.2011