Рішення № 17908297, 08.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/29708.08.11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Солес»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»

простягнення заборгованості.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Солес»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Квіза-Трейд»про стягнення 10546,77 грн., з яких: 6082,00 грн. основний борг, 2000,00 грн. штраф за прострочення постійно діючої заборгованості, 954,32 грн. пеня за неналежне виконання грошових зобовязань, 388,99 грн. три проценти річних, 1121,46 грн. інфляційні втрати.

Заявою від 04.07.2011 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 41805,42 грн., з яких: 5516,50 грн. основний борг, 34290,83 грн. штраф за прострочення оплати поставленого товару, 725,98 грн. пеня, 303,27 грн. три проценти річних, 968,84 грн. інфляційні втрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги позовної заяви, з урахуванням заяви про уточнення.

Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 08.08.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки від 18.11.2009 № 4600029086, з урахуванням положень протоколу розбіжностей до нього, (далі договір) позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджується підписаними сторонами видатковими та транспортними накладними.

Згідно п. 2.1. договору, постачальник (позичав) зобовязується поставляти сировину для кондитерської та хлібопекарської промисловості з метою її подальшої переробки покупцем (відповідач) разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобовязується приймати такий товар та своєчасно сплачувати його вартість.

В п. 6.1. договору встановлено, що при наданні постачальником всіх належним чином оформлених накладних та товаросупровідних документів протягом 3 банківських днів, з дати здійснення поставки товару, вказаній в транспортній накладній, в порядку визначеному в п. 4.5. цього договору, покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочки платежу, з дати поставки товару, вказаній в транспортній накладній, протягом 14 календарних днів.

Зобовязанням, згідно ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 626-629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобовязання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобовязання по договору у вигляді проведення оплати вартості поставленого позивачем товару виконав не в повному обсязі, у звязку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 5516,50 грн., що не спростовано належним чином відповідачем.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

У відповідності до п. 8.10. договору, у випадку несвоєчасної оплати за отриманий на умовах відстрочки платежу товар, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5516,50 грн. основного боргу, 34290,83 грн. штрафу за прострочення оплати поставленого товару, 303,27 грн. трьох процентів річних, 968,84 грн. інфляційних втрат обґрунтовані, законні, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).

Судом встановлено, що сторонами в договорі поставки від 18.11.2009 № 4600029086 не було встановлено пеню, а відтак підстави для її стягнення з відповідача відсутні, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код 30437110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солес»(01011, м. Київ, вул. Ластовського, 3-А, к. 15, код 23708061) 5516,50 грн. (пять тисяч пятсот шістнадцять грн. 50 коп.) основного боргу, 34290,83 грн. (тридцять чотири тисячі двісті девяносто грн. 83 коп.) штрафу, 303,27 грн. (триста три грн. 27 коп.) трьох процентів річних, 968,84 грн. (девятсот шістдесят вісім грн. 84 коп.) інфляційних втрат, 409,69 грн. (чотириста девять грн. 69 коп.) державного мита, 231,28 грн. (двісті тридцять одну грн. 28 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяС.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.08.2011