Рішення № 17908230, 04.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/25304.08.11

За позовом Публічного акціонерного товариства “Київенерго” в особі Структурного відокремленого

підрозділу “Енергозбут Київенерго”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр ефективної реклами”

про стягнення боргу за спожиту теплову енергію 3208,38 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю

від відповідача не зявилися

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.08.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 2756,17 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 103,53 грн. 3% річних, 348,68 грн. інфляційної складової боргу, 1302,96 грн. пені, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 було порушено провадження у справі № 47/253, розгляд справи було призначено на 27.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2011 розгляд справи було відкладено до 04.08.2011.

В судовому засіданні 04.08.2011 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, мотивуючи їх тим, що відповідач згідно умов договору № 8081007 від 30.10.2009 р . та додатком 1 до вказаного договору не виконав свої зобовязання перед позивачем та не оплатив спожиту теплову енергію згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору своєчасно та відповідно до умов даного договору. Внаслідок чого за період з 01.03.2010 р. по 01.06.2011 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2011 р. становить 2756,17 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу (додана до матеріалів справи), табуляграмами та відомостями обліку теплової енергії. Також відповідно ст. 625 ЦКУ представник позивача просив стягнути з відповідача 348,68 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 103,53 грн., 1302,96 грн. пені, 102,00 грн. витрат зі сплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач своїх представників в судове засідання 04.08.2011 р. не направив, не надав відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав, вимог суду викладених в ухвалах суду від 18.07.2011 р., 27.07.2011 р., не виконав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2009 р. між позивачем АЕК «Київенерго», як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр ефективної реклами”, як споживачем, було укладено договір № 8081007 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі договір № 8081007 від 30.10.2009 р.), згідно п .1.1 якого постачальник зобовязався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у договорі.

Умовами договору № 8081007 від 30.10.2009 р. сторони погодили, що при виконанні умов даного договору, а також вирішенні всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі Правила), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (2.1.); енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до даного Договору (п.2.2.1.); абонент зобовязується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії (2.3.1.).

Також сторонами договору № 8081007 від 30.10.2009 р. було погоджено :

- обсяги постачання теплової енергії (додаток №1);

- тарифи та порядок розрахунків (додаток № 3, 4), відповідно до яких розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн.) відповідно для опалення, для гарячого водопостачання, для опалення (п. 1 Додатку 3 до Договору), також сторони узгодили можливість змінення тарифів в період дії Договору (п. 3 Додатку 3 до Договору).

- умови припинення подачі теплової енергії (додаток №7);

Відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії за період з 01.03.2010 по 01.06.2011, позивачем нараховано відповідачу до сплати загалом 2756,17 грн. вартості послуг за спожиту теплову енергію згідно договору № 8081007 від 30.10.2009, споживання якої відповідачем підтверджується відомостями обліку про споживання теплової енергії за період з 01.03.2010 по 01.06.2011 та відповідними табуляграмами.

Відповідно до довідки про надходження коштів за спожиту відповідачем теплоенергію за договором № 8081007 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.10.2009, доданої позивачем до матеріалів справи, за період з 01.03.2010 по 01.06.2011 відповідачем на рахунок позивача було перераховано грошові кошти на загальну суму 1974,29 грн.

За твердженням позивача, заборгованість відповідач за спожиту теплову енергію у гарячі воді по договору № 8081007 від 30.10.2009 станом на 01.06.2011 складає 2756,17 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, табуляграмами та відомостями обліку споживання теплової енергії, а тому оскільки сума існуючої заборгованості станом на 01.06.2011 року не була сплачена відповідачем в повному обсязі, а лише частково, тому позивач звернувся до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача суми заборгованості в судовому порядку.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач належним чином не виконував свої обовязки по сплаті наданих йому позивачем згідно умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8081007 від 30.10.2009 та несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував заборгованість за надані позивачем послуги, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 2756,17 грн. основного боргу згідно договору № 8081007 від 30.10.2009, 103,53 грн. 3% річних, 348,68 грн. інфляційної складової боргу, 1302,96 грн. пені.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору № 8081007 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.10.2009, надав відповідачу послуги, які відповідачем не оплачені у повному обсязі за період з 01.03.2010 по 01.06.2011 в сумі 2756,17 грн., що підтверджується обліковими картками та довідкою про розрахунок основного боргу фактично спожитої теплової енергії за період з 01.03.2010 по 01.06.2011.

Заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 8081007 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.10.2009 станом на момент вирішення спору складає суму у розмірі 2756,17 грн. грн. і доказів її погашення суду станом на момент вирішення спору надано не було. Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору існує непогашена заборгованість в сумі 2756,17 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, прийняті відповідачем, але не оплачені у повному обсязі послуги - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в сумі 2756,17 грн.

Також, позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача за порушення умов договору № 8081007 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.10.2009 р. 103,53 грн. 3% річних, 348,68 грн. інфляційної складової боргу, 1302,96 грн. пені.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем послуг, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 2756,17 грн. згідно № 8081007 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.10.2009, вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат з урахуванням інфляційної складової боргу та 3% річних законними та обґрунтованими.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків витрат з урахуванням інфляційної складової боргу та 3% річних прострочення відповідачем виконання зобовязання по оплаті за надані послуги, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 103,53 грн. та 348,68 грн. інфляційної складової боргу.

Відповідно до п. 7 додатку № 4 до договору № 8081007 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.10.2009 встановлено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожен день, до моменту його повного погашення, але не більшу суму обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. N 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році», Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 54 ГПК позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1320,96грн. пені підлягають залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку суми пені в якому було вказано початок періоду заборгованості та вказано період за який стягується пеня.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1320,96 грн. пені позивачем не доведені, а тому позовні вимоги в цій частині суд залишає без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2756,17 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 103,53 грн. та 348,68 грн. інфляційної складової боргу.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр ефективної реклами»(код ЄДРПОУ 33295941, місцезнаходження: 03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 46В) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (код ЄДРПОУ 00131305; місцезнаходження: 01001 м.Київ, пл. Івана Франка,5) в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”(код ЄДРПОУ 26187763, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31) вартість спожитої енергії суму основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 2756 (дві тисячі сімсот пятдесят шість) грн. 17 коп., 103 (сто три) грн. 53 коп. 3% річних, 348 (триста сорок вісім) грн. 68 коп. інфляційної складової боргу, 72 (сімдесят дві) грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 167 (сто шістдесят сім) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Вимогу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” про стягнення 1320,96 грн. пені залишити без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повернути Акціонерній енергопостачальній компанії “Київенерго” (код ЄДРПОУ 00131305; місцезнаходження: 01001 м.Київ, пл. Івана Франка,5) в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”(код ЄДРПОУ 26187763, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31) з Державного бюджету України державне мито в сумі 13,21 грн., сплачене платіжним дорученням № 3974 від 29.06.2011.

5. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата складання повного тексту рішення 08.08.2011