Рішення № 17907778, 28.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/25328.07.11 Господарський суд м.Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Іванова О.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична лабораторія”, м.Київ

до Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень”

про: включення в число кредиторів

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (дов. №б/н від 01.03.2011р.);

від Відповідача не зявились.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична лабораторія”, м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень” в особі ліквідатора Бондар Ю.М. (далі Відповідач) про включення в число кредиторів.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на не включення Відповідачем до реєстру вимог кредиторів вимоги Позивача у розмірі 201627,73 грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір відступлення права вимоги (цесії) від 01.06.2010 р., Договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 03-01/133 від 30.12.2003 р., Довідку № 1681/1/03 від 30.12.2003 р., Лист ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” № 1707 від 28.01.2011 р., Виписку по особовим рахункам від 17.12.2010 р. та інші.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 509-517 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 55/253 від 01.06.2011 р., розгляд якої призначено на 23.06.2011 р.

В судове засідання, призначене на 23.06.2011 р. зявився представник позивача, який надав в матеріали справи заяву про зміну підстав позову, а саме зобовязати відповідача внести зміни до реєстру вимог кредиторів та визнати Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична лабораторія” кредитором Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень” на підставі Договору відступлення права вимоги від 01.06.2010 р., укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Запоріжжя”. Судом була задоволена подана заява, тому справа розглядається з врахуванням заяви про зміну предмету позову. Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. У звязку із поданою заявою представника позивача та неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 14.07.2011 р.

14.07.2011 р. в судове засідання зявився представник позивача, який надав в матеріали справи додаткові документи та клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. У звязку із неявкою представника відповідача та поданим клопотанням представника позивача, судом було винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.07.2011 р.

У судове засідання, призначене на 28.07.2011 р. зявився представник позивача, який підтримав та аргументував позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування відповідачів про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою правління Національного банку України N 39 від 22 лютого 2008 року “Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень” у ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” (вул. Чорновала, 12-А, м. Київ, Україна, ЄДРПОУ 21110655, МФО 320779).

Постановою Правління Національного банку України № 382 від 18.11.2008 р. ліквідатором Відповідача призначено Бондаря Юрія Миколайовича та запроваджено процедуру ліквідації Банку.

Оголошення про відкриття ліквідаційної процедури ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” було опубліковано в газеті “Голос України” № 41 (4291) від 01.03.2008 р.

Згідно ч.2 ст. 93 Закону України “Про банки і банківську діяльність” ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює, зокрема, такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів:

- визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги;

- відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження;

- складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України;

- сповіщає кредиторів про акцептування вимог.

Як випливає із виписки з реєстру акцептованих ліквідатором вимог кредиторів ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень”, 21.03.2008 р. кредиторські вимоги ТОВ “ВКП “Запоріжжя” включені до реєстру в розмірі 201627,73 грн. у 7 чергу задоволення вимог кредиторів.

01.06.2010 р. між Позивачем (Цесіонарій) та ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “Запоріжжя”(Цедент) укладено договір про відступлення права вимоги (Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Цедент передає, а Цесіонарій приймає право вимоги за Договором на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 03-01/33 від 30.12.2003 р., укладеного між Цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю “Європейський банк розвитку та заощаджень”.

Згідно з п.1.2. Договору, право вимоги до Боржника за Договором № 03-01/133 відступається Цесіонарію в обсязі 201627,73 грн., що становить собою залишок на поточному рахунку в національній валюті №26004003105699 станом на 25.02.2008 р.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України Сторони погодили, що до Цесіонарія переходять права Цедента за Договором № 03-01/133 з моменту укладення цього Договору.

Пунктом 1.4. Договору встановлено, що після укладення цього Договору, протягом 2 (двох) робочих днів, Цедент зобовязується передати Цесіонарію, за актом прийому-передачі, документи, що підтверджують право вимоги Цедента до Боржника, а саме:

1.Договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 03-01/133 від 30.12.2003 р.;

2.Довідка № 1681/1/03 від 30.12.2003 р., надана ТОВ “ВКП “Запоріжжя” про відкриття поточного рахунку №26004003105699.

Цедент відповідає перед Цесіонарієм за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання Боржником свого обовязку перед Цесіонарієм.(п. 2.1. договору).

Відповідно до п.3.2. Договору, цей Договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплений відповідними печатками і діє до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за цим Договором.

Отже, на підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що ТОВ “ВКП “Запоріжжя” правомірно та у встановленому законом порядку передало Позивачу право вимоги до Відповідача у сумі 201627,73 грн.

Листом від 27.04.2011 р. вих. № 110427 ТОВ “Юридична лабораторія” звернулось до ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” з повідомленням про відступлення права вимоги ТОВ “ВКП “Запоріжжя” Позивачу та внесення відповідних змін в реєстр акцептованих ліквідатором вимог кредиторів Відповідача.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п. 1. ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7.3. глави 7 розділу VI “Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” ліквідатор зобов'язаний, зокрема, скласти проміжний ліквідаційний баланс і перелік (реєстр) вимог кредиторів після розгляду вимог кредиторів.

Відповідно до п. 7.4. глави 7 розділу VI цього ж положення ліквідатор має право подавати клопотання Національному банку щодо внесення змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів у порядку, установленому цим Положенням;

Виходячи з викладеного, враховуючи, що факт заміни кредитора в зобовязані доведений, вимоги первісного кредитора ліквідатором ТОВ “ВКП “Запоріжжя” визнані та включені до реєстру вимог кредиторів ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень”, вимоги позивача в частині зобовязання ліквідатора визнати Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична лабораторія” кредитором ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” та виключити Виробничо-комерційне підприємство “Запоріжжя” з числа кредиторів Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень” обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Процедура затвердження змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів банку, що ліквідується врегульована законодавством, так згідно п. 9.4. глави 9 розділу VI “Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” затвердженого постановою правління НБУ від 28.08.2001р. № 369 ліквідатор вносить пропозиції щодо затвердження Національним банком змін до реєстру вимог не частіше ніж раз на квартал на підставі:

рішення суду, яке набрало законної сили та не оскаржене ліквідатором у встановленому законом порядку;

документів про спадкоємство за вимогами кредиторів, які визнані ліквідатором та включені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно п. 9.7. глави 9 розділу VI згаданого положення комісія Національного банку приймає рішення про затвердження змін до реєстру вимог за наявності позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу.

Відповідно до п.9.4. Постанови Національного банку України № 369 від 28.08.2001 року “Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” на підставі рішення суду, яке набрало законної сили та не оскаржене ліквідатором у встановленому законом порядку, ліквідатор вносить пропозиції щодо затвердження Національним банком змін до реєстру вимог.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобовязання Ліквідатора ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” включити кредитора ТОВ “Юридична лабораторія” до реєстру вимог кредиторів із сумою вимог у розмірі 201627,73 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання ТОВ “Юридична лабораторія”, м.Київ кредитором ВАТ “Європейського банку розвитку та заощаджень” на вимогу у сумі 201627,73 грн. необхідно відмовити, оскільки такі вимоги не відповідають способам захисту прав і законних інтересів, встановлених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 93 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична лабораторія” задовольнити частково.

2. Зобовязати Відкрите акціонерне товариство “Європейський банк розвитку та заощаджень” включити кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична лабораторія” код ЄДРПОУ 35509870, до реєстру вимог кредиторів із сумою вимог у розмірі 201627,73 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична лабораторія” витрати по сплаті державного мита в розмірі 42,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

У судовому засіданні 28.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 03.08.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева