Рішення № 17907457, 03.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/35603.08.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстальінвест»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Атом-Ексім»

Про: стягнення заборгованості в розмірі 286 337 грн. 87 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:ОСОБА_1 дов. № б/н від 28.07.2011 Відповідача:не зявився

У судовому засіданні 03.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстальінвест»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Атом-Ексім»про стягнення заборгованості в розмірі 286337 грн. 87 коп. із них: 265 900 грн. 00 коп. основного боргу, 20 437 грн. 87 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 порушено провадження у справі № 61/356, розгляд справи призначено на 03.08.2011.

В судовому засіданні 03.08.2011 представник позивача надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з позивача 265900 грн. 00 коп. основного боргу, 29160 грн. 94 коп. пені, разом 295060 грн. 94 коп.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351).

У судове засідання 03.08.2011 представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.05.2011.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донстальінвест»(Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Атом-Ексім»(Поставщик) укладено договір № 01/12 від 01.12.2009, відповідно до якого Постачальник зобовязався поставити Покупцю Товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобовязався прийняти й оплатити Товар в обумовлені цим Договором строки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 01/12 від 01.12.2009 сторонами по справі було визначено строк поставки товару, а саме грудень 2009.

У відповідності до п. 5.1. договору, Покупець (позивач) зобовязався сплатити вартість партії товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Поставщика (відповідача) на умовах 100% передоплати протягом двох банківських днів з моменту надання рахунку.

Як свідчить платіжне доручення № 609 від 04.12.2009 на суму 314900 грн. 00 коп., позивач на виконання вимог договору здійснив передоплату товару.

Відповідач платіжними дорученнями № 42 від 26.02.2010 на суму 20000 грн. 00 коп., № 47 від 05.03.2010 на суму 10000 грн. 00 коп., № 48 від 05.03.2010 на суму 10000 грн. 00 коп., № 65 від 30.06.2010 на суму 9000 грн. 00 коп. на загальну суму 49000 грн. 00 коп. повернув позивачу передоплату товару.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору не виконав своїх зобовязань та з урахуванням часткового повернення грошових коштів на суму попередньої оплати товару, не поставив на адресу позивача товар на суму 265900 грн. 00 коп.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

25.02.2010 позивачем було направлено лист на адресу відповідача про відмову від договору та вимогу повернути суму попередньої оплати товару, зазначена вимога залишилися без задоволення.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 265 900 грн. 00 коп. визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 29 160 грн. 94 коп., згідно уточненого позивачем розрахунку.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 Цивільного Кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 Цивільного Кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 Цивільного Кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 Господарського Кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що прострочення поставки товару дає право Покупцю стягнути з Поставщика пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, від загальної суми заборгованості за кожен день затримки поставки товару.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Розмір пені за розрахунком позивача, який перевірений судом, становить 29 160 грн. 94 коп., визнається судом обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Водночас суд, керуючись ст. 49 ГПК України, покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Атом-Ексім»(02156, м. Київ, вул. Братиславська, 8; код 36346899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстальінвест»(83001, Донецька обл., м. Донецьк, пл. Конституції, 4/139; код 35020937) 265900 (двісті шістдесят пять тисяч девятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 29 160 (двадцять девять тисяч сто шістдесят) грн. 94 коп. пені, 2950 (дві тисячі девятсот пятдесят) грн. 61 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко

Дата підписання рішення: 08.08.2011