Ухвала суду № 1790603, 22.04.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа №17/160 Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.

Категорія: 36 Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2008 р. Справа № 22-а-1404/2008

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С., Шевцова Н.В..

при секретарі Житєньовій Н.М.

за участю представників:

позивача - Колотій С.М.

відповідача - Бугаєнко А.А., Сластоненко С.С., Даниленко Я.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, ДПІ у м. Полтава, на постанову господарського суду Полтавської області від 02.11.2007р. по справі №17/160

за позовом ПП «Агрометром»

до ДПІ у м. Полтава

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві : від 31.05.2007 р. № 0000392310/0, за яким Приватному підприємству "Агрометком" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 608 311,02 грн., в тому числі 405 540,68 грн. основний платіж та 202 770,34 грн. штрафна (фінансова) санкція та від 16.06.2007 р. № 0000412310/0, за яким Приватному підприємству "Агрометком" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 266 110,83 грн., в тому числі 844 073,89 грн. основний платіж та 422 036,94 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Постановою господарського суду Полтавської області від 02.11.2007р. по справі №17/160 вимоги позивача задоволені. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 31.05.2007 р. № 0000392310/0, за яким Приватному підприємству "Агрометком" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 608 311,02 грн., в тому числі 405 540,68 грн. основний платіж та 202 770,34 грн. штрафна (фінансова) санкція та від 16.06.2007 р. № 0000412310/0, за яким Приватному підприємству "Агрометком" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 266 110,83 грн., в тому числі 844 073,89 грн. основний платіж та 422 036,94 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Полтавської області від 02.11.2007р. по справі №17/160 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 02.11.2007р. по справі №17/160 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 925/23-8/31391313 від 25.05.07 р., в якому зроблені висновки про порушення позивачем п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України

"Про податок на додану вартість", а саме : завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 405 540,68 грн. внаслідок включення до його складу ПДВ, сплаченого в ціні придбання ТМЦ від ТОВ "Будівельна компанія "Будпромінжинірінг", м. Київ та ТОВ "Ферум Інтернешнл Компані", м. Київ.

Крім цього, за висновками виїзної позапланової перевірки ПП "Агрометком" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.03 р. по 31.03.05 р., що набрали форму акту № 1019/23-8/31391313 від 08.06.07 р., податкова-відповідач констатувала порушення з боку позивача п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме : завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 844 073,89 грн. внаслідок включення до його складу ПДВ, сплаченого в ціні придбання ТМЦ від ПП "УкрРесурсПром", м. Київ.

Висновки відповідача ґрунтуються на протоколах допиту свідків, які згідно облікових даних ДПІ є директором і засновником контрагентів позивача - ТОВ "Будівельна компанія "Будпромінжинірінг", м. Київ та ТОВ "Ферум Інтернешнл Компані", м. Київ; висновком експерта-почеркознавця, наданого в рамках кримінальної справи № 07218007; рішенням Святошинського районного суду від 30.03.2006 р., яким визнано недійсними установчі документи та свідоцтво платника ПДВ одного з контрагентів позивача - ПП "УкрРесурсПром", яке скасовано апеляційним судом м. Києва (справа № 22-9266 від 19.01.2006 р.).

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи підставою для проведення вищевказаних позапланових перевірок стали : Постанова від 21.03.2007 р. заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Джуяна СВ. по кримінальній справі № 07218007 (акт перевірки № 925/23-8/31391313) та Постанова від 11.05.2007 р. слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Сєрякова О.А. по кримінальній справі №07218007 (акт перевірки № 1019/23-8/31391313).

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 06.07.2007 р. по справі № 4-256/07 - скарга ОСОБА_1 на постанову заступника начальника ВРКС у м. Полтаві СВ ПМ ДПА у Полтавській області капітана податкової міліції Тимчука Р.І. від 19.02.2007 року про порушення кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах невстановленими службовими особами приватного підприємства "Агрометром" за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КПК України - скасовано зазначену постанову від 19.02.2007 р. про порушення кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах невстановленими службовими особами приватного підприємства "Агрометром" за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КПК України та відмовлено в порушенні такої.

За результатами апеляційного перегляду дана постанова Київського районного суду м. Полтави залишена без змін ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області від 23.07.2007 р. по справі № 10-114 2007 р..

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача зазначили, що в подальшому все таки відбулися слідчі дії по цій справі і матеріали готуються для передачі в суд.

Колегія суддів вважає, що ця інформація не може бути використана у якості доказу по даній справі оскільки по - перше, апеляційному суду не надано доказів проведення слідства, по - друге, матеріали слідства самі по собі не можуть вважатись доказами, оскільки не підтверджені судовим рішенням (вироком), по - третє, предметом даного спору є наявність чи відсутність порушень податкового законодавства безпосередньо з боку позивача. Пояснення свідків, які згідно облікових даних ДПІ є директором і засновником контрагентів позивача - ТОВ "Будівельна компанія "Будпромінжинірінг", м. Київ та ТОВ "Ферум Інтернешнл Компані", м. Київ, стосуються діяльності зазначених підприємств і не мають відношення до предмета доказування, а тому, відповідно до п. 1 ст. 70 КАС України, не є належними доказами.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події : списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

При цьому слід зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Оскільки позивач отримав від своїх контрагентів на виконання умов договорів ТМЦ відповідно до видаткових накладних (арк. 25-27 акту № 925/23-8/31391313 від 25.05.2007р.та арк. 22-23 акту№ 1019/23-8/31391313 від 08.06.2007 р.), отримав від своїх контрагентів оригінали податкових накладних (арк. 25-27 акту

№ 925/23-8/31391313 від 25.05.2007 р. та арк. 22-23 акту № 1019/23-8/31391313 від 08.06.2007 р.), частково сплатив у безготівковому порядку вартість ТМЦ, в тому числі податок на додану вартість (арк. 26 та арк.. 28-29 акту № 925/23-8/31391313 від 25.05.2007 р.), то він правомірно відніс до податкового кредиту відповідних періодів суми ПДВ, що значились в податкових накладних, тобто діяв в межах положень вище зазначених підпунктів ст. 7 ЗУ „Про ПДВ".

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача підтвердили факт розрахунків позивача з контрагентами в безготівковій формі, а також той факт, що в складі вартості товарно - матеріальних цінностей був сплачений податок на додану вартість. Отже позивач виконав всі вимоги податкового законодавства. Крім цього в судовому засіданні було встановлено (і не спростовано відповідачем), що товари були отримані позивачем і в подальшому використані, що в сукупності з оплатою є доказом реальності господарських операцій.

Порушення вимог податкового законодавства партнерами позивача у вигляді несплати до бюджету податкових зобов'язань по господарським операціям не може бути підставою притягнення до відповідальності позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами. Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язок щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість". Таким чином проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, законодавець не ставить формування податкового кредиту придбавача ТМЦ у залежність від проведення податковими органами перевірок, а сумніви чи непідтвердження щодо сплати ПДВ до бюджету контрагентами не є підставою для виключення зі складу податкового кредиту покупця-позивача сум ПДВ, які є податковим зобов'язанням саме продавців ТМЦ в силу ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що контролюючий орган - ДПІ у м. Полтаві не довів правомірність своїх рішень.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

ухвалила:

Постанову господарського суду Полтавської області від 02.11.2007р. по справі №17/160 залишити без змін.

Апеляційну скаргу відповідача, ДПІ у м. Полтава, на постанову господарського суду Полтавської області від 02.11.2007р. по справі №17/160 залишити без задоволення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після виготовлення її повного тексту.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 25.04.2008 р.

Головуючий суддя підпис Філатов Ю.М.

Судді підпис   Водолажська Н.С.

підпис Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя Ю.М. Філатов