Рішення № 17905628, 23.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

23.08.2011

Справа №5002-22/2678-2011

за позовом – ТОВ «Еллада Дистриб’юшн», м. Севастополь, с. Кача, вул. Первомайська, 10; м. Севастополь, Камишове шосе, 15

до відповідача – ПП «Залізничне торгове об’єднання», м. Сімферополь, проспект Кірова, 1

про стягнення 49314,85 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ТОВ «Еллада Дистриб’юшн» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ПП «Залізничне торгове об’єднання», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 49314,85 грн., у тому числі: 48839,76 грн. основного боргу, 398,05 грн. пені, 77,04 грн. – 3% річних, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобов’язань за договором поставки № 1/SMF/1 від 01.01.2011 року не здійснив належним чином та у повному обсязі оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 48839,76 грн.

02.08.2011 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 53446,31 грн., у тому числі: 48839,76 грн. основного боргу, 2631,35 грн. пені, 526,20 грн. – 3% річних та 1448,98 грн. – збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 02.08.2011 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду та об’єднано раніше заявлені позовні вимоги, а саме: про стягнення заборгованості у розмірі 49314,85 грн., з яких: 48839,76 грн. основного боргу, 398,05 грн. – пені, 77,04 грн. – 3% річних з вимогами, викладеними у заяві від 02.08.2011 року, а саме: про стягнення з відповідача 1448,98 грн. – збитків від інфляції – в одне провадження.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

В матеріалах справи, а.с. 8-10, наявний договір поставки № 1/SMF/1 від 01.01.2011 року, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов’язується передати покупцю (відповідачу) на підставі заявок останнього, у власність продукцію згідно накладної, а покупець зобов’язується прийняти її та своєчасно здійснювати оплату у строки, встановлені даним договором.

Так, за накладними № SMF-00569478 від 23.12.2010 р., № SMF-00569894 від 24.12.2010 р., № SMF-00569906 від 24.12.2010 р., № SMF-00570512 від 28.12.2010 р., № SMF-00570540 від 26.12.2010 р., № SMF-00570566 від 28.12.2010 р., № SMF-00570637 від 28.12.2010 р., № SMF-00572692 від 11.01.2011 р., № SMF-00572828 від 11.01.2011 р., № SMF-00572831 від 11.01.2011 р., № SMF-00572841 від 11.01.2011 р., № SMF-00572941 від 11.01.2011 р., № SMF-00573416 від 13.01.2011 р., № SMF-00574623 від 18.01.2011 р., № SMF-00574624 від 18.01.2011 р., № SMF-00574647 від 18.01.2011 р., № SMF-00574648 від 18.01.2011 р., № SMF-00574703 від 18.01.2011 р., № SMF-00575186 від 20.01.2011 р., № SMF-00575982 від 25.01.2011 р., № SMF-00576014 від 25.01.2011 р., № SMF-00576108 від 25.01.2011 р., № SMF-00576113 від 25.01.2011 р., № SMF-00576655 від 27.01.2011 р., № SMF-00576831 від 28.01.2011 р., № SMF-00577559 від 01.02.2011 р., № SMF-00577995 від 03.02.2011 р., № SMF-00578760 від 08.02.2011 р., № SMF-00578840 від 08.02.2011 р., № SMF-00578948 від 08.02.2011 р., № SMF-00582958 від 25.02.2011 р., № SMF-00582970 від 25.02.2011 р., № SMF-00583384 від 28.02.2011 р., № SMF-00583388 від 28.02.2011 р., № SMF-00584912 від 08.03.2011 р., № SMF-00584946 від 08.03.2011 р., № 165479 від 14.04.2011 р., № 168539 від 19.04.2011 р., № 168627 від 19.04.2011 р., була поставлена продукція на загальну суму 48839,76 грн.

Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що вказані накладні, на підставі яких відповідачу поставлявся твар, не містять посилання на договір поставки № 1/SMF/1 від 01.01.2011 року, у зв’язку з чим суд вважає, що позивачем не доведений факт постачання товарів саме відповідно до умов вказаного договору.

Як вказувалось раніше, позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 48839,76 грн. з відстрочкою платежу на п’ять банківських днів, як то передбачено пунктом 4 кожної з накладних.

Однак, відповідачем не була сплачена вартість отриманої від позивача продукції, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 48839,76 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 48839,76 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.08.2011 року, просить суд стягнути з відповідача 2631,35 грн. пені, 526,20 грн. – 3% річних та 1448,98 грн. – збитків від інфляції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 5 умов, що містяться у накладних, за недотримання строків оплати товару згідно пункту 4, покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми невнесеного платежу.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити, що види забезпечення виконання зобов'язання визначені статтею 546 Цивільного кодексу України. Так, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 2 статті 207 правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Видаткові накладні, на підставі яких здійснювалась поставка товарів з боку ПП «Залізничне торгове об’єднання» не скріплені печаткою відповідача, повноваження осіб, які підписували ці накладні як від імені позивача, так і від імені відповідача, на укладення цивільно-правових договорів не підтверджені та не доведені, отже господарський суд виходить з того, що підписання цих видаткових накладних не тягне за собою виникнення між сторонами спору договірних відносин щодо застосування неустойки за порушення строків виконання грошового зобов’язання, відповідно до умов, викладених в видаткових накладних.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2631,35 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача суми основного боргу, 3% річних та збитків від інфляції.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ПП «Залізничне торгове об’єднання» (м. Сімферополь, проспект Кірова, 1, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 36228464) на користь ТОВ «Еллада Дистриб’юшн» (м. Севастополь, с. Кача, вул. Первомайська, 10; м. Севастополь, Камишове шосе, 15, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35526000) заборгованість в сумі 50814,94 грн., у тому числі: 48839,76 грн. основного боргу, 526,20 грн. – 3% річних та 1448,98 грн. – збитків від інфляції.

3. Стягнути з ПП «Залізничне торгове об’єднання» (м. Сімферополь, проспект Кірова, 1, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 36228464) на користь ТОВ «Еллада Дистриб’юшн» (м. Севастополь, с. Кача, вул. Первомайська, 10; м. Севастополь, Камишове шосе, 15, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35526000) 508,14 грн. державного мита.

4. Стягнути з ПП «Залізничне торгове об’єднання» (м. Сімферополь, проспект Кірова, 1, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 36228464) на користь ТОВ «Еллада Дистриб’юшн» (м. Севастополь, с. Кача, вул. Первомайська, 10; м. Севастополь, Камишове шосе, 15, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35526000) 224,38 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 2631,35 грн. пені – відмовити.

Повне рішення складено 25.08.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.