Рішення № 17905575, 18.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

18.08.2011Справа №5002-15/6033-2010

За позовом Кримської республіканської установи «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» (98676, АР Крим, м. Алупка, вул. Дворцове шосе, 10; ЄДРПОУ 22250938)

До відповідача 1 Фонду комунального майна Алупкінської міської ради (98676, АР Крим, м. Алупка, вул. Красногвардійська, 32; ЄДРПОУ 25150864)

До відповідача 2 Приватного підприємства «Алеандр» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 227, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 80; ЄДРПОУ 32906172)

Третя особа Алупкінська міська рада (98676, АР Крим, м. Алупка, вул. Красногвардійсь-ка, 32)

За участю Прокуратури Автономної Республіки Крим

Про визнання недійсним договору

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність від 20.07.2011

Від відповідачів не з'явилися

Від третьої особи ОСОБА_2, представник, довіреність від 04.01.2011

Прокурор Шехірєва Н.Ю., посвідчення №11016

Обставини справи: Кримська республіканська установа «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до Фонду комунального майна Алупкінської міської Ради та Приватного підприємства «Алеандр», у якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.10.2008, укладений між Фондом комунального майна Алупкінської міської Ради та Приватним підприємством «Алеандр», нежилої будівлі літ. А загальною площею 397,8 кв.м., зареєстрований нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу АР Крим.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17.12.2010 порушено провадження у справі №5002-15/6033-2010 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Алупкінську міську раду.

14.02.2011 від прокуратури АР Крим до суду надійшов лист про вступ прокурора в процес по даній справі.

14.02.2011 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення по справі, в яких Алупкінська міська рада вважає твердження позивача про недійсність спірного договору необґрунтованими.

Прокурор у своїх поясненнях від 14.03.2011 №05/1-13236011 просить суд позов задовольнити

Ухвалою господарського суду АР Крим від 14.03.2011 провадження у справі було зупинено та призначено судову землевпорядну експертизу проведення якої було доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз на вирішення якої було поставлене наступне питання: чи знаходиться нерухоме майно загальною площею 397,8 кв.м., яке придбане згідно договору купівлі-продажу від 23.10.2008 №4022 на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні Кримської республіканської установи «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 07.04.1995 серії КМ №0000026 ?

13.05.2011 на адресу суду надійшов висновок №1101 судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі №5002-15/6033-2010, в якому зазначено, що нерухоме майно, яке придбане згідно спірного договору, не знаходиться на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні Кримської республіканської установи «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 07.04.1995 серії КМ №0000026.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.05.2011 провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду.

31.05.2011 від позивача до суду надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач вказує, що частина будівель знаходилась на території його земельної ділянки, однак позовні вимоги підтримує.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 31.05.2011 провадження у справі №5002-15/6033-2010 зупинено, у звязку із направленням матеріалів справи до Прокуратури АР Крим для проведення перевірки.

04.08.2011 на адресу суду надійшли матеріали проведеної перевірки, з яких вбачається, що нерухоме майно, яке придбане згідно спірного договору, не знаходиться на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні Кримської республіканської установи «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 07.04.1995 серії КМ №0000026.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.08.2011 провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду.

Представник третьої особи представив суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи. Суд залишає дане клопотання без задоволення з огляду на закінчення строків розгляду даної справи передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Кримська республіканська установа «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» є правонаступником Алупкінського державного палацо-паркового музею-заповідника (пункт 1.2 Статуту, а.с.28-36, т.1).

Згідно державного акту на право постійного користування серії КМ №0000026 від 07.04.1995, у Кримської республіканської установи «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» у постійному користуванні знаходиться земельна ділянка історико-культурного призначення площею 30,9482 га. (а.с.15, т.1).

Постановою Кабінету міністрів України №1761 від 27.12.2001 Алупкінський державний палацо-парковий музей-заповідник внесений до переліку пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (а.с.17, т.1).

Згідно охоронного зобовязання Республіканського комітету по екології та природним ресурсам АР Крим №ОПСП-001 від 29.11.2002, на території Алупкінського палацово-паркового музею-заповідника забороняється будь-яка діяльність, не повязана з виконанням покладених на нього задач та загрожуюча його збереженню (а.с.14, т.1).

Актом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим від 15.04.2009 виявлено самовільне зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0,0072 га., яка знаходиться в постійному користуванні Кримської республіканської установи «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 07.04.1995 серії КМ №0000026, шляхом побудови дерев'яного настилу в т.ч. дерев'яних будинків Приватним підприємством «Алеандр» (а.с.16, т.1).

Кримська республіканська установа «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» дізналася, що 23.10.2008 між Фондом комунального майна Алупкінської міської ради та Приватним підприємством «Алеандр» укладено договір купівлі-продажу комунального майна окреме індивідуально визначене майно нежитлова будівля літ. А загальною площею 397,8 кв.м., яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, м. Алупка, шосе Палацове, 20в (а.с.10-13, т.1).

Позивач вказує, що даний договір порушує його права, як землекористувача земельної ділянки, яка знаходиться у його постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування серії КМ №0000026 від 07.04.1995, оскільки придбане згідно договору майно знаходиться на його земельній ділянці.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання угоди недійсною.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статтею 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише доказів, що представлені позивачем.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши всі представлені сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами:

-підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

-державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

-прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Так, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов та наявність чи відсутність порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу. Відсутність порушення чи оспорення тягне за собою відмову у задоволенні заявлених вимог як і відсутність відповідного матеріального права чи охоронюваного законом інтересу.

У звязку з чим, ухвалою господарського суду АР Крим від 14.03.2011 по справі було призначено судову землевпорядну експертизу на вирішення якої було поставлене наступне питання: чи знаходиться нерухоме майно загальною площею 397,8 кв.м., яке придбане згідно договору купівлі-продажу від 23.10.2008 №4022 на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні Кримської республіканської установи «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 07.04.1995 серії КМ №0000026 ?

13.05.2011 на адресу суду надійшов висновок №1101 судової будівельно-технічної експертизи, в якому зазначено, що нерухоме майно, яке придбане згідно спірного договору, не знаходиться на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні Кримської республіканської установи «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 07.04.1995 серії КМ №0000026.

Однак, не зважаючи на висновок експерта, позивач продовжував наполягати на задоволенні позову.

У звязку з чим, ухвалою господарського суду АР Крим від 31.05.2011 матеріали справи направлені до Прокуратури АР Крим для проведення перевірки.

04.08.2011 на адресу суду надійшли матеріали проведеної перевірки, з яких вбачається, що нерухоме майно, яке придбане згідно спірного договору, не знаходиться на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні Кримської республіканської установи «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 07.04.1995 серії КМ №0000026.

До матеріалів перевірки прокурором був наданий акт Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим від 01.08.2011, яким встановлено, що за адресою: АР Крим, м. Ялта, м. Алупка, шосе Палацове, 20в розташовані дерев'яні будинки ПП «Алеандр» та межеві знаки з 351 по 355 Кримської республіканської установи «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник». На момент перевірки, дерев'яні будинки знаходяться за межами земельної ділянки Кримської республіканської установи «Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник» (а.с.2, т.2).

Як вже зазначалося, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов та наявність чи відсутність порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу. Відсутність порушення чи оспорення тягне за собою відмову у задоволенні заявлених вимог як і відсутність відповідного матеріального права чи охоронюваного законом інтересу.

Позивачем не приведено суду доказів порушення його прав як землекористувача, на які він посилався, як на підставу для визнання недійсності договору, у звязку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, позивачем не надано, в той час, як відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати покладаються на позивача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 23.08.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.