Постанова № 17905375, 30.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 р. Справа № 5021/861/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКоробенка Г.П.,

суддівПоліщука В. Ю. (доповідач),

Куровського С.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:Терещенко В.О. представник ліквідатора ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" арбітражного керуючого ОСОБА_1 (довіреність від 01.07.2011 року)

від відповідача-1:не з'явились;

від відповідача-2:не з'явились;

від відповідача-3:ОСОБА_2 представник (довіреність № 1262 від 18.04.2011 року);

від третьої особи:не з'явились;

розглянувшикасаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Сумський м'ясокомбінат",

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22 червня 2011 року,

у справі№ 5021/861/2011 Господарського суду Сумської області,

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Сумський м'ясокомбінат" (м. Суми),

до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамітекс" (м. Суми),

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" (м. Суми),

3.Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (м. Дніпропетровськ),

третя особа:Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3. (м. Суми),

провизнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

У квітні 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Сумський м'ясокомбінат" (далі за текстом ВАТ "Сумський м'ясокомбінат") звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамітекс" (далі за текстом ТзОВ "Керамітекс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс"), Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (далі за текстом ПАТ "Банк Кредит Дніпро"), третя особа: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ТзОВ "Керамітекс", визнання недійсними договорів іпотеки, укладених між ТзОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро", та витребування з чужого незаконного володіння ТзОВ "Сумський м'ясокомбінат" нерухомого майна, одержаного останнім внаслідок укладення договорів купівлі продажу нерухомого майна з ТзОВ "Керамітекс".

21.04.2011 року позивач звернувся до Господарського суду Сумської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та просив заборонити ПАТ "Банк Кредит Дніпро" вчиняти будь-які дії, пов'язані з реалізацією спірного нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.04.2011 року (суддя Коваленко О.В.) заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано обґрунтованістю поданої позивачем заяви, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.05.2011 року виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 26.04.2011 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року (головуючий суддя Шевель О.В., судді: Бородіна Л.І., Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу ПАТ "Кредит Банк Дніпро" задоволено; ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.04.2011 року (з урахуванням ухвали від 13.05.2011 року про виправлення описки) про вжиття заходів забезпечення позову скасовано; у задоволенні заяви ТзОВ "Сумський м'ясокомбінат" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено. Постанову господарського суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що подана позивачем заява є передчасною, а ухвала місцевого господарського суду винесена за відсутності законодавчо встановлених підстав для забезпечення позову.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року скасувати, ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.04.2011 року (з урахуванням ухвали від 13.05.2011 року про виправлення описки) залишити без змін. В обґрунтування вимог касаційної скарги ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" послалось на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст. 43 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.08.2011 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ліквідатора ВАТ "Сумський м'сокомбінат" прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

За Розпорядженням Заступника секретаря судової палати Васищака І.М. від 29.08.2011 року № 03.09-05/394 розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Поліщук В.Ю., Куровський С.В. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції представник позивача касаційну скаргу підтримав, просив постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року скасувати, ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.04.2011 року (з урахуванням ухвали від 13.05.2011 року про виправлення описки) залишити без змін.

Представник ПАТ "Банк Кредит Дніпро" проти касаційної скарги заперечила, вважає постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року законною та обґрунтованою, просила залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Інші учасники судового провадження не скористались правом, наданим ст. 22 ГПК України, щодо участі представників у судовому засіданні касаційної інстанції. Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Відзиву на касаційну скаргу не надали.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Виходячи з вимог ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

По переконанню колегії суддів касаційної інстанції, за змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Звертаючись до місцевого господарського суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач послався на те, що фактичне виконання рішення суду, у разі задоволення позову, можливе лише у випадку повернення нерухомого майна належному власнику позивачу. Позивач вказує, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2011 року у справі № 5005/2346/2011, яке набрало законної сили, на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" присуджено до стягнення з ТзОВ "Сумський м'ясопромисловий комплекс" заборгованість за кредитним договором № 030909-КЛ від 03.09.2009 року, в той час як саме виконання зобовязань за цим договором і було забезпечено спірним договором іпотеки. За вказаних обставин, позивач вважає, що банк, як іпотекодержатель спірного нерухомого майна, набув право звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому, у разі відчуження банком спірного майна, ймовірність невиконання рішення суду у даній справі є очевидною. Окремо позивач наголошує на тому, що станом на даний час він знаходиться в процедурі ліквідації, та, у разі, якщо спірне майно буде продано банком, він буде позбавлений можливості задовольнити більшість вимог кредиторів, в тому числі і державних органів. Задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову місцевий господарський суд погодився з такими доводами, визнав їх обґрунтованими та такими, що є достатніми для вжиття заходів до забезпечення позову.

За визначенням ст. 66 ГПК України, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до імперативних норм ст. ст. 66, 67 ГПК України, обов'язок доказування наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладаються на особу, яка подає заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно зі ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою місцевого господарського суду від 26.04.2011 року накладено арешт на нерухоме майно, власником якого є ТзОВ "Сумський м'ясопромисловий комплекс", а саме: будівлю гаражу, під літерою "Ж", загальною площею 1227,7 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/1; будівлю депо, під літерою "У", загальною площею 69,7 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/2; будівлю прирельсової, під літерою "Ч", загальною площею 351,7 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/3; будівлю санбійні, під літерою "Э", загальною площею 178,9 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/4; контору бази, під літерою "Э2", загальною площею 117,1 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/5; будівлю парокотельні, під літерою "Е", загальною площею 771,4 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/6; будівлю перед забійного утримання, під літерою "Э1", загальною площею 1277,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/7; будівлю побутового корпусу, під літерою "Е'-ІV", загальною площею 1521,8 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/8; будівлю контори двоповерхової, будівлі клубу, під літерою "М-ІV", загальною площею 2096,9 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/9; будівлю мехмайстерні, під літерою "П-1", загальною площею 368,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/10; м'ясожировий корпус, під літерою "В-ІІІ", загальною площею 5034,8 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/11; ковбасний цех, під літерою "Б-ІІІ", загальною площею 5973,0 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/12; будівлю підсобного господарства, під літерою "І-Ч", загальною площею 2746,7 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103; сушку для ковбас, під літерою "Б'", загальною площею 296,6 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103; заборонено ПАТ "Банк Кредит Дніпро" вчиняти будь-які дії, пов'язані з реалізацією нерухомого майна, що є предметом оскаржуваних іпотечних договорів № 030909-І-1 від 03.09.2009 року, укладених між ТзОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро", посвідчених за № № 2361, 2362, 2363, 2364, 2365, 2365, 2366, 2367, 2368, 2369, 2370, 2371, 2372, 3249.

Апеляційним господарським судом з матеріалів справи встановлено, ковбасний цех, під літерою "Б-ІІІ", загальною площею 5973,0 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська,103/12, на який місцевим господарським судом накладено арешт ухвалою від 26.04.2011 року, не є предметом спірного іпотечного договору.

Окрім цього, по 4-х обєктах нерухомого майна господарським судом першої інстанції вказано ознаки нерухомого майна, які не відповідають ознакам такого майна, що є предметом іпотеки та про які внесено відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна (різняться відомості щодо площі таких обєктів). Так, апеляційним господарським встановлено невідповідність ухвали місцевого господарського суду від 26.04.2011 року фактичним обставинам справи, оскільки цією ухвалою вирішено питання про накладення арешту на будівлю побутового корпусу, під літерою "Е'-ІV", загальною площею 1521,8 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/8 (замість фактичної площі 1519,4 м2); будівлю контори двоповерхової, будівлі клубу, під літерою "М-ІV", загальною площею 2096,9 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/9 (замість фактичної площі 2101,7 м2); м'ясожировий корпус під літерою "В-ІІІ", загальною площею 5034,8 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/11 (замість фактичної площі 5027,5 м2); будівлю підсобного господарства, під літерою "І-Ч", загальною площею 2746,7 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103 (замість фактичної площі 2740,5 м2).

Поряд з цим, апеляційним господарським судом також відзначено, що у якості підстави для вжиття заходів до забезпечення позову позивач вказав на наявність рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2011 року у справі № 5005/2346/2011, яке набрало законної сили, яким присуджено до стягнення з ТзОВ "Сумський м'ясопромисловий комплекс" на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованість за кредитним договором № 030909-КЛ від 03.09.2009 року. При цьому, апеляційним господарським судом правомірно відзначено, що вказаним рішенням дійсно присуджено до стягнення з ТзОВ "Сумський м'ясопромисловий комплекс" на користь банку заборгованість за кредитним договором № 030909-КЛ від 03.09.2009 року, тобто, до стягнення присуджено саме грошові кошти, а не спірне нерухоме майно.

Як свідчать матеріали справи, виконання зобовязань за кредитним договором № 030909-КЛ від 03.09.2009 року дійсно забезпечено договором іпотеки № 030909-І/1 від 03.09.2009 року, предметом якого є спірне нерухоме майно. Однак, п. 5.2 вказаного іпотечного договору встановлений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки: здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, ін. Тобто, спірним іпотечним договором передбачено право банку та певний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, та, як вбачається із матеріалів справи, станом на час подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та прийняття оскаржуваної ухвали, таке право банком у встановленому порядку не реалізовано. Ця обставина також встановлена судом апеляційної інстанції. При цьому, апеляційним господарським судом також з'ясовано, що ПАТ "Банк Кредит Дніпро" не звертався ані до суду, ані до нотаріуса з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки; тобто, відповідне право станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції не реалізував у передбаченому договором та законом порядку.

За наведених вище підстав, апеляційний господарський суд дійшов висновку про передчасність поданої позивачем заяви про забезпечення позову, а відтак відсутність передбачених законодавством підстав для її задоволення.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що, згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Проте, ухвала господарського суду першої інстанції від 26.04.2011 року цим вимогам не відповідає, оскільки не містить мотивованої оцінки доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову (з посиланням на фактичні обставини та належні докази на їх підтвердження), а також суперечить ст. 43 ГПК України, положеннями якої встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, по переконанню колегії суддів касаційної інстанції, господарським судом першої інстанції не проведено та не надано оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, обґрунтованості імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття саме таких заходів, а також щодо запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Місцевий господарський суд мав з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову, що визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами, відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд, не погоджуючись з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, дійшов правомірного висновку про скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 26.04.2011 року (з урахуванням ухвали від 13.05.2011 року про виправлення описки) та відмову у задоволенні заяви ТзОВ "Сумський м'ясокомбінат" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1115, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумський м'ясокомбінат" без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 червня 2011 року у справі № 5021/861/2011 Господарського суду Сумської області залишити без змін.

Головуючий суддяГ.П. Коробенко Судді:В.Ю. Поліщук С.В. Куровський