Постанова № 17890520, 23.08.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12:10год. 23 серпня 2011 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1438/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Маренича І.В.

секретаря судового засідання Столяра О.О.

за участю представника позивача Співака Р.М.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності доОСОБА_3про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій в сумі 2279,02 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначив що 22 березня 2011 року працівниками Сокирянської районної виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена перевірка правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового витрачання коштів субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач), якою встановлено порушення ч. 1 ст. 51, ч. 6 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі Закон № 2240-ІІІ).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю та пояснив, що на момент проведення перевірки його довірителя - субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 лікарняні листки були відсутні, оскільки були здані до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але документального підтвердження їх здачі не було.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 22 березня 2011 року працівниками Сокирянської районної виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена перевірка правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового витрачання коштів відповідача, якою встановлено порушення ч. 1 ст. 51, ч. 6 ст. 35 Закон № 2240-ІІІ.

За результатами проведеної перевірки Сокирянською районною виконавчою дирекцією обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до ст. 30 Закону № 2240, прийнято рішення від 22.03.2011 року № 25 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4 - ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі рішення від 22.03.2011 за № 25 до відповідача за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування було застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 2279,02 грн., в тому числі не прийнято до зарахування витрати на допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 1519,35 грн. та накладено штраф у розмірі 50%, що складає 759,67 грн. Даним рішенням відповідача було зобов'язано в десятиденний термін від дня отримання рішення зарахувати вищезазначені суми до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та відобразити їх у звіті про нараховані страхові внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (Ф4 - ФСС з ТВП).

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення рішення від 22.03.2011 року № 25 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4 - ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування отримане Відповідачем 29.03.2011 року.

У встановленому законом порядку вищезазначене рішення не оскаржене.

Ненадходження коштів до Фонду перешкоджає своєчасному фінансуванню та наданні соціальних виплат та послуг відповідно до Закону № 2240, а також реалізації державної політики сфері соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням, чим прямо порушуються інтереси держави.

Згідно ст.ст. 21,30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ страхувальник, у встановленому порядку, отримує кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на матеріальне забезпечення застрахованих осіб та несе відповідальність за порушення встановленого порядку їх використання.

Відповідно до ст. 22 Закону № 2240 відповідач зобов'язаний в десятиденний термін перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, також фінансові санкції.

Відповідно до стаття 51 закону №2240 документи, необхідні для призначення матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: - підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом. Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи, зазначені в абзаці п'ятому статті 37 цього Закону, додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу. Суд не приймає до уваги надані представником відповідача в якості доказів копії корінців листків непрацездатності видані працівниці ОСОБА_4, оскільки: Лікарняний листок, як документ суворої звітності, виконує три основні функції, служить підставою для одержання грошової допомоги в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, тобто є документом фінансового характеру.

Лікарняний лист є єдиним документом, на підставі якого виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності.

Підставою для виплати лікарняних, є заповнений зворотній бік листка непрацездатності, куди керівником структурного підрозділу вносяться необхідні відомості про число пропущених робочих днів, що підлягають оплаті, і зі своїм підписом передає лікарняний лист у відділ кадрів для внесення в нього відомостей про трудовий стаж працівника.

Лікарняні листи зберігаються в бухгалтерії нарівні з грошовими документами.

Таким чином, листи непрацездатності містять відомості, що є необхідними для оплати днів непрацездатності та повинні зберігатися в бухгалтерії підприємства

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 11, 72 Кодекс адміністративного судочинства України, позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2,3,6-12,17,18,71,94,157,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 2560053 в ЧОД АТ «Райфайзен банк Аваль», МФО 356464, код ЄДРПОУ 26034835) заборгованість зі сплати фінансових санкцій в сумі 2279,02 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 29 серпня 2011 р.

Суддя Маренич І.В.