Постанова № 17890398, 29.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2011 р. Справа № 2а- 9799/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Лисенко Д.О.,

представник відповідача - Христофоров О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробничого обєднання "Сільгосптехніка" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд з урахуванням уточнень визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000211510/0 від 06.05.2011 року про сплату 1188,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробничого обєднання "Сільгосптехніка" направив податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000211510/0 від 06.05.2011 року про сплату 1188,14 грн. штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по податку на прибуток застосованих за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VІ із змінами та доповненнями, п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". На думку позивача вказане податкове повідомлення - рішення є незаконним, оскільки при прийнятті даного податкове повідомлення - рішення Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області керувалась нормами Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який на момент прийняття податкового повідомлення - рішення втратив свою чинність, у зв'язку з набранням чинності Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що підрозділом 9 Перехідних положень Податкового Кодексу України, щодо місцевих податків і зборів, передбачено, що зарахування до бюджетів місцевих податків і зборів, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надміру, таких податків і зборів, які сплачуються у першому кварталі 2011 року за останній звітній (податковій) період 2010 року, та сум, які сплачуються у рахунок погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, здійснюються у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року. На думку відповідача вказана норма чітко зазначає про межі дії закону в часі, тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче обєднання "Сільгосптехніка" знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів) у Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції у Харківській області

Як вбачається з матеріалів справи, що 19.04.2011 року фахівцем Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області проведена камеральна перевірка платника податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче обєднання "Сільгосптехніка" з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань податку на прибуток за період з 30.12.2005 р. по 21.02.2011 р., за результатами якої складений акт від 19.04.2011р. за №577/1510/19469107.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями, який був чинним до 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, ТОВ "Закомельське" науково-виробниче обєднання "Сільгосптехніка" несвоєчасно сплатило узгоджені податкові зобов'язання з податку на прибуток за 11 місяців 2005 року.

Відповідно до п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена до 31.12.2010 року згідно п.п17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями та відповідно до ст.126 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки від 19.04.2011р. за №577/1510/19469107 Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000601800/0 від 09.11.2010 року, на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, п.п17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями за затримку на 1775 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 2376,28 позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 50% - 1188.14 грн.

Позивач із податковим повідомленням-рішенням не погодився і оскаржив їх згідно з процедурою адміністративного оскарження. Податковими органами скарги позивача залишені без розгляду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість викладених в акті від 19.04.2011р. № 577/1510/19469107 висновків суб'єкта владних повноважень та винесеного на їх підставі спірного податкового повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваженнями є сукупність прав та обовязків державного органу, його посадових осіб, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій.

Згідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», положеннями якого керувався відповідач при застосуванні штрафних санкцій, встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд зазначає, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втратив чинність.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилась 19.04.2011 року, спірне податкове повідомлення - рішення було винесено 06.05.2011 року, тобто всі дії податковим органом, щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) та забезпечення правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків відбувались у 2011 року на момент набрання чинності Податковим кодексом України.

Однак, відповідачем у висновку акту перевірки від 19.04.2011р. № 577/1510/19469107 та в податковому повідомленні - рішенні відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по податку на прибуток застосованих за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток визначена відповідно до п.п17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями у вигляді застосування до позивача штрафу в розмірі 50% - 1188.14 грн. за затримку на 1775 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 2376,28 грн.

Суд не погоджується з таким висновком зазначеному в акті перевірки щодо застосування п.п17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, оскільки на момент складання акту перевірки та винесення спірного податкового повідомлення - рішення Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність. Отже, слід було застосовувати норми Податкового кодексу України, який був чинний на момент складання акту перевірки та винесення спірного податкового повідомлення -рішення.

А відповідно до положень ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, на момент прийняття оскаржуваного рішення чинними нормами права не передбачено застосування до платників податків штрафу в розмірі 50% погашеної суми податкового боргу за затримку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до підрозділу 10 Перехідних положень Податкового Кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем незаконно було прийняте повідомлення-рішення № 0000211510/0 від 06.05.2011 року щодо застосування до позивача штрафу в розмірі 50% погашеної суми податкового боргу за порушення граничних строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання.

Щодо посилання відповідача на підрозділ 9 Перехідних положень Податкового Кодексу України, щодо місцевих податків і зборів, що зарахування до бюджетів місцевих податків і зборів, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надміру, таких податків і зборів, які сплачуються у першому кварталі 2011 року за останній звітній (податковій) період 2010 року, та сум, які сплачуються у рахунок погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, здійснюються у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Статтею 10 Податкового кодексу України визначено перелік місцевих податків та зборів, з якої вбачається що податок на прибуток не відноситься до місцевих податків та зборів, а належать до загальнодержавних податків та зборів, тому суд не бере до уваги посилання відповідача на підрозділ 9 Перехідних положень Податкового Кодексу України, відповідно до якого визначаються особливості повернення сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також місцевих податків і зборів і може враховуватись при вирішенні питань щодо сплати загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій щодо винесення податкового повідомлення - рішення № 0000211510/0 від 06.05.2011 року про сплату 1188,14 грн.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче обєднання "Сільгосптехніка" є правомірними, законними та обґрунтованими, а тому податкове повідомлення - рішення № 0000211510/0 від 06.05.2011 року винесене Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче обєднання "Сільгосптехніка" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 06.05.2011 року № 0000211510/0. <Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяЧудних С.О.

Повний текст постанови виготовлено 31 серпня 2011 року.