Постанова № 17890209, 15.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 серпня 2011 р. № 2-а- 7707/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І.С.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача адміністративно - господарські санкції за не зайнятті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 5795,00 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 114,84 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 20 Закону України ( в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-IV) "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (на далі Закон) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2010 рік відповідач за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайнятого інвалідом повинен був сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 5795,00 грн. Також, відповідачу була нарахована пеня в розмірі 114,84 грн.

Позивач в судове засідання свого представника не направив та надав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив справу розглядати без участа свого представника.

Відповідач, в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутністю не надавав.

Згідно з ст.35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Суд вважає, що не явка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання ), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Згідно ч.3 ст.20 Закону сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до ч.3 ст.20 Закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, а в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до Положення "Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів", працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" формою звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, є форма № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" подається роботодавцями до державної служби зайнятості щомісячно.

У графі 15 цього Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. З огляду на викладене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органу працевлаштування про створені роботодавцем робочі місця для працевлаштування інвалідів. Цей звіт є водночас і запитом про направлення до роботодавця інвалідів для працевлаштування, оскільки центр зайнятості, отримавши інформацію від інвалідів насамперед про їх бажання працювати, а від роботодавця про намір та можливості працевлаштувати інвалідів, не тільки має змогу, а й зобовязаний відреагувати на можливості конкретного роботодавця забезпечити інвалідів певною працею та бажання конкретних інвалідів реалізувати своє право на працевлаштування з врахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, наявних у них кваліфікації та знань.

Як видно з листа Зміївського районного центру зайнятості № 398 від 20.05.2011 року протягом 2010 року відповідач не інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів за формою 3-ПН.

Відповідно до форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2010 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Фермерського господарства ОСОБА_1 у 2010 році становила 10 осіб, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів складав 1 робоче місце.

Таким чином, всупереч викладеним вимогам, відповідач не виконав обовязок щодо своєчасного інформування державної служби зайнятості про готовність прийняти інваліда на певну посаду, про що свідчить звіт по формі № 10- ПІ, відповідно до якого у 2010 році інваліди на підприємстві не були працевлаштовані, а отже, відповідачем не виконано норматив 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

Суд вважає, що саме з вини відповідача, який своєчасно не повідомив Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакансій для інвалідів, інваліди не були направлені для працевлаштування до Фермерського господарства ОСОБА_1 у 2010 році.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було зараховано пеню в розмірі 114,84 грн. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи те, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що відповідач не надав до суду доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин суд знаходить позов щодо стягнення з відповідача адміністративно- господарської санкції за незайняте робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів у 2010 році в сумі 5795 грн. та пені в розмірі 114,84 грн. обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові збір віднести за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_1 (63433, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., кім. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач -р/р 31219230700003, код 24134567 МФО 851011 УДК у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2010 р. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5909,84 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот дев'ять гривень 84 коп.) .

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19 серпня 2011 року.

Суддя І.С.Чалий