Постанова № 17890183, 16.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

16.08.2011р.                                                                       справа № 2а- 9547/11/2070                               

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Прокурора Ленінського району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

до Державного Підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод"

простягнення заборгованості, - встановив:

          Прокурор Ленінського району міста Харкова в інтересах держави в особі ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з відповідача, ДП Міністерства оборони України "Харківський механічний завод", заборгованість в сумі 100.664,69 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що всупереч вимогам закону платник податків не виконав податкового обов’язку за самостійно узгодженими податковими зобов’язаннями. Заборгованість складає 100.664,69 грн. і підлягає стягненню в судовому порядку.

          Позивач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Харкова повністю погодився з мотивами, викладеними прокурором в адміністративному позові, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державне підприємство Міністерства оборони України "Харківський механічний завод", письмових заперечень проти позову не подав.

          Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

          Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи заявлена суб’єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на податкових деклараціях з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності: від 26.01.2010р. та від 28.01.2011р., в яких Державне підприємство Міністерства оборони України "Харківський механічний завод" була самостійно обрахована сума податку за 2010 та 2011рр.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості до 31.12.2010р. був визначений положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і Законом України "Про плату за землю", а після 01.01.2011р. - визначений Податковим кодексом України.

          Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього закону для подання податкової декларації.

          Частиною 1 ст.17 Закону України "Про плату за землю" було визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податкові декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкові декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абз.1 п.57.3 ст.57); у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абз.2 п.57.3 ст.57).

Пунктом 113.1 ст.113 Податкового кодексу України передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

          Із зібраних судом по справі документів слідує, що визначені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України “Про плату за землю”, ст.287 Податкового кодексу України строки оплати податкового зобов’язання у спірних правовідносинах стосовно заявленої до стягнення суми коштів збігли.

          Доказів оплати відповідачем спірної суми заборгованості або виконання обов’язку по оплаті в інший спосіб матеріали справи не містять.

З долученої до матеріалів справи картки особового рахунку, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом – Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов’язку з боку відповідача вбачається наявність заборгованості в розмірі, заявленому до стягнення.

          Існування передбачених ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" або ст.ст.37 і 38 Податкового кодексу України підстав, з якими закон пов'язує припинення обов'язку платника податків по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) з матеріалів справи не вбачається.

          За таких обставин, вимога суб’єкта владних повноважень про стягнення заборгованості визнається судом обґрунтованою.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб’єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Додатково суд відзначає, що оскільки правовідносини з приводу оплати спірної суми заборгованості частково склались до 01.01.2011 р., то суд не знаходить правових підстав для застосування при вирішенні спору норм Податкового кодексу України стосовно визначення повноважень податкових органів на звернення до суду, позаяк приписи означеного акту законодавства не містять положень, в силу яких органи державної податкової служби України повинні стягувати заборгованість, яка виникла до 01.01.2011 р., виключно за правилами цього кодексу. При вирішенні спору суд зважає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у суб’єкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

При цьому, суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позові мотиви представництва інтересів Держави узгоджуються зі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.

          Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

          Адміністративний позов Прокурора Ленінського району міста Харкова в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод" про стягнення заборгованості –задовольнити.

          Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод" (місцезнаходження - 61177, місто Харків, вул. Залютинська, буд.6, ; ідентифікаційний код - 08248877) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 100.664 (сто тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 69 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                                                 Сліденко А.В.