Постанова № 17889445, 01.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2011 року 2а-3361/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі-позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лицарський замок», у урахуванням уточнення позовних вимог, про стягнення адміністративно-господарських санкцій у 134622 грн. 48 коп. та пеню в розмірі 4280 грн. 58 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, будучи підприємством, яке використовує найману працю, відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року N 875-XII зі змінами та доповненнями (далі –Закон N 875-XII) зобов’язаний самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого цим нормативно-правовим актом. Відповідач, маючи середньооблікову чисельність працюючих інвалідів меншу, ніж визначено Законом N 875-XII, а саме 15 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, на підставі вказаного Закону зобов’язаний був у термін до 16.04.2011 р. сплатити Київському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 134 622 грн. 48 коп.

Крім того, відповідач за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, згідно із Законом №875-XII, повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі 4280 грн. 58 коп.

Відповідач заперечень проти позову не подав. В судовому засіданні 01.09.2011 представник позивача визнав позовні вимоги в повному обсязі, проте, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, просив зменшити суму пені.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Позивач в позовній заяві посилається на порушення відповідачем вимог ч.1 ст. 19 Закону №875-XII, в якій визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Вимоги позивача про притягнення відповідача до відповідальності та застосування до нього адміністративно-господарських санкцій ґрунтуються на звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ від 11.07.2011 р. за 2010 рік, поданим відповідачем до Фонду соціального захисту інвалідів, з якого випливає, що на підприємстві відповідача повинно працювати 19 інвалідів, проте працює лише 4. Оскільки, з визначеного законом нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів вільним є 15 робочих місць, позивачем зроблено висновок про порушення вимог закону стосовно працевлаштування інвалідів. Суму адміністративно-господарських санкцій позивач доказує відповідними розрахунками виходячи із середньої річної заробітної плати працівника на підприємстві відповідача.

Також, відповідно до вказаного звіту форми 10-ПІ від 11.07.2011 р. відповідачем самостійно нараховано суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 169689 грн. 90 коп.

На підставі поданих до позовної заяви розрахунків заборгованості судом встановлено, що частину адміністративно-господарських санкцій відповідачем сплачено, а саме: 35067 грн. 42 коп. Отже, заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій відповідача становить 134622 грн. 48 коп.

Крім того, за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нараховано пеню в розмірі 4280 грн. 58 коп.

Сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій визначена актом перевірки від 18.07.2011 р. №59.

Враховуючи викладене, загальна сума заборгованості відповідача на даний час становить 138903 грн. 06 коп.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 Закону №875-XII.

Частиною 1. ст. 18 Закону №875-XII передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З наведених норм ст.ст. 18, 19 Закону вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування інвалідів, але виходячи з вимог ст. 18 Закону.

У ст. 18 Закону №875-XII зазначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства та звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство на якому є відповідні вакансії).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення»формою звітності про наявність вакантних місць на підприємстві є форма № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», яка подається підприємствами щомісячно до державної служби зайнятості.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, відповідач інформацію про наявність вакансій, звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках (форми 3-ПН) із зазначенням вакансій для працевлаштування інвалідів протягом 2010 року до Васильківського міськрайонного центру зайнятості не подавав, що підтверджується довідкою Васильківського міськрайонного центру зайнятості від 08.08.2011 р. б/н.

Позивач, посилаючись на порушення з боку відповідача правил господарської діяльності, встановлених Законом №875-XII, надав суду необхідні та достатні докази того, що підприємством відповідача не вчинено передбачених чинним законодавством дій і не створено умов для виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, зокрема, відповідачем порушено ч. 3 ст. 18 Закону №875-XII в частині не надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Таким чином, суд встановив, що передбачені законом обов'язки по забезпеченню працевлаштування інвалідів відповідачем не виконані шляхом вжиття всіх залежних від нього заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів на його підприємстві протягом 2010 року.

Стаття 20 Закону №875-XII визначає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частинами 1, 3 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Так, ч. 3 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи, що нарахування пені нормативно врегульовано, суд не вбачає підстав для зменшення її розміру.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму боргу, підтверджену матеріалами справи, в розмірі 138903 грн. 06 коп. до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог та вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» (код ЄДРПОУ 03754024) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 134622 (сто тридцять чотири тисячі шістсот двадцять дві) грн. 48 коп. та пеню в розмірі 4280 (чотири тисячі двісті вісімдесят) грн. 58 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                           Спиридонова В.О.

Постанова у повному обсязі виготовлена 02 вересня 2011 року.