Постанова № 17888982, 23.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/10054/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріКішенковій Г.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 23.06.2011 року),

відповідач не зявився;

від прокуратури не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн., -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2011 року Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході проведення перевірки в Територіальному управлінні Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області додержання вимог законодавства щодо надання субєктами підприємницької діяльності послуг з регулярних пасажирських перевезень встановлено, що позивачем на Приватного підприємця ОСОБА_2 накладено штрафні санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 1700 грн.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №222612 від 11.03.2011 року. в якому зазначено про порушення відповідачем при наданні послуг з перевезення, а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами розгляду вказаного акту 11.04.2011 року винесено постанову №118799 про застосування до Приватного підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідачу направлялась вищевказана постанова для добровільного виконання. Однак, до теперішнього часу, відповідачем фінансові санкції не сплачено.

Тому просить стягнути з відповідача фінансові санкції в сумі 1700 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Прокурор у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та прокурора на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 березня 2011 року державними інспекторами Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області була здійснена перевірка транспортного засобу марки «Mercedes-bens 313 CDI», державний номер НОМЕР_1, за результатами якої складено Акт №222612 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, якою встановлено порушення відповідачем Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 11 квітня 2011 року Т.в.о. начальником Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області винесено постанову №118799 про застосування фінансових санкцій відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до Приватного підприємця ОСОБА_2 в розмірі 1700 грн.

Винесена субєктом владних повноважень постанова надсилалися на адресу відповідача, для добровільного відшкодування у відповідності з п. 28 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року.

Однак сума фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. до теперішнього часу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Згідно статті 121 Конституції України, на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в судах у випадках, визначених Законом. Право на звернення прокурора або його заступників до суду в інтересах держави передбачене п.6 ч.2 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року із змінами та доповненнями, та ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України.

Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор виступає в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області.

Відповідно до Положення про Головну Державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року №1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та звязку України і йому підпорядковується.

Згідно з пунктом 4 вищевказаного Положення Головна Державна інспекція на автомобільному транспорті відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Головна Державна інспекція на автомобільному транспорті має право перевіряти додержання субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Згідно пункту 8 вказаного Положення, Головна Державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністерством транспорту та звязку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті.

Таким чином, територіальний орган Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті при прийнятті рішення про застосування до субєкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як орган державної виконавчої служби у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як субєкт владних повноважень.

У відповідності до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон) урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень; державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення; видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов; державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.

Статтею 60 Закону передбачене, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, у вигляді штрафу. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Цією ж статтею передбачено, що порядок стягнення санкції у вигляді штрафу, за порушення викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою про застосування фінансових санкцій №118799 від 11.04.2011 року до Приватного підприємця ОСОБА_2 застосовані фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 1700 грн.

Постанова субєкта владних повноважень відповідачем у добровільному порядку виконана не була та не оскаржувалась. Сума штрафу відповідачем не сплачена.

Виходячи з наведеного та вимог законодавства несплачена сума штрафу підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони субєкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є субєктом владних повноважень, не стягується.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн., - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державного бюджету м. Донецька (р/р 31112106700002, ГУДК Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 23977045, код 21081100) фінансові санкції у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 23 серпня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено 28 серпня 2011 року.

Суддя Фещук А.В.