Постанова № 17888977, 26.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2010 р. справа № 2а/0570/14096/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голубової Л.Б.

при секретаріБарабаш Т.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко»

до відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління

юстиції

про визнання незаконною вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1 , зобовязання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження згідно виконавчого листа, виданого 28 вересня 2009 року по справі № 2-1172, скасування штрафних санкцій, накладених державним виконавцем за невиконання вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1, визнання дій начальника відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції О.О. Ільїна щодо винесення вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1 незаконними

за участю:

від позивача: ОСОБА_2, за дов. від 17 серпня 2011року №52,

від відповідача: Ільїн О.О.. за посвід. НОМЕР_1

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання незаконною вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1, зобовязання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження згідно виконавчого листа, виданого 28 вересня 2009 року по справі № 2-1172, скасування штрафних санкцій, накладених державним виконавцем за невиконання вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1, визнання дій начальника відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції О.О. Ільїна щодо винесення вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1 незаконними.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач протиправно виніс вимогу державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1 щодо повернення 198 громадянам, колишнім пайщикам КСП «Будьоного» майна (належних їм частин будівель) на загальну суму 349190,10 гривень на підставі виконавчого листа Волноваського районного суду № 2-1172, виданого 28 вересня 2009 року. В обґрунтування позовних, представником позивача надано копію платіжного доручення № 155 від 07 жовтня 2009 року про сплату 349190,10 гривень згідно виконавчого листа по справі № 2-1172, тобто суму, яку відповідач вдруге зобовязує сплатити позивача за виконавчим провадженням з виконання виконавчого листа по справі № 2-1172. За невиконання вимог державного виконавця позивача до позивача двічі, постановами від 12 серпня 2011 року та 19 серпня 2011 року було застосовано штрафи, відповідно, у сумі 680 гривень та 1360 гривень.

Позивач в судовому засіданні надав пояснення, аналогічним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач не заперечує, що кошти згідно виконавчого листа по справі № 2-1172 повністю перераховані позивачем 07 жовтня 2009 року і містяться на розрахунковому рахунку відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції, однак незначна частина громадян пайщиків не бажає їх отримувати.

Відповідачем письмові заперечення не були надані, але начальник відповідача пояснив, що із заявленими позивачем вимогами не згодний, хоча з боку позивача виконавчий лист по справі № 2-1172 був виконаний повністю у 2009 році.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко» є юридичною особою, має код ЄДР 32362833 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 181870 (а.с. 72). Позивач є виробником сільськогосподарської продукції, що підтверджується довідкою статистики та статутом підприємства (а.с. 71, 74-85).

29 вересня 2011 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Волноваського районного суду № 2-1172, виданого 28 вересня 2009 року про зобовязання позивача повернути майно, передане йому згідно акту прийому-передачі від 01 квітня 2003 року 198 громадянам, що є колишніми пайщиками КСП імені Будьоного на загальну суму 349190,10 гривень (а.с. 19-27).

У виконавчому листі Волноваського районного суду № 2-1172, перелічено майно позивача, яке складає єдиний майновий комплекс підприємства: будівлі (коровник, зерносховище, маслоцех, механічна майстерня, допоміжні приміщення та обладнання, яке приймає участь у підприємницькій діяльності сільськогосподарського виробника. Майно, належне громадянам-пайщикам не зазначене в натурі, а вказано у відсотках.

Відповідно до вимог статті 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Згідно із статтею 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до статті 183 Цивільного кодексу України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

З наведених правових підстав, оскільки у виконавчому листі Волноваського районного суду № 2-1172 майно, належне до передачі громадянам - пайщикам не зазначене в натурі, а вказано у відсотках та складає єдиний майновий комплекс підприємства, судом передбачено, що у разі відсутності (знищення, пошкодження, продажу, тощо) переданого ТОВ «АП Данко» 01 квітня 2003 року майна і неможливістю передати громадянам пайщикам в натурі стягнути кошти з відповідача у межах ціни позову, тобто, на суму 349190,10 гривень (а.с. 24).

На виконання виконавчого листа Волноваського районного суду № 2-1172 платіжним дорученням № 155 від 07 жовтня 2009 року позивач сплатив 349190,10 гривень та у добровільному порядку виконав судове рішення.

Даний факт визнається сторонами, відповідач не заперечує, що кошти згідно виконавчого листа по справі № 2-1172 повністю перераховані позивачем 07 жовтня 2009 року і містяться на розрахунковому рахунку відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції, однак незначна частина громадян пайщиків не бажає їх отримувати.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За вказівкою статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до статті 1,2 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Правовою основою діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

У своїй діяльності відділ державної виконавчої служби керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України і Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

За приписами статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», основним завданням відділу є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно із вимогами статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом встановлено, що перелічені вище вимоги Закону України «Про виконавче провадження» були виконані як з боку відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції так і з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко».

Вимоги виконавчого документу позивачем добровільно були виконані 07 жовтня 2009 року, однак це не завадило відповідачеві винести 08 серпня 2011 року вимогу № 498-1, якою вимагати повторну сплату сум, визначених у виконавчому листі Волноваського районного суду № 2-1172 та накласти на позивача штрафи за невиконання вимоги державного виконавця постановами від 12 серпня 2011 року та 19 серпня 2011 року, оскільки незначна частина громадян, зі слів представника відповідача, не бажає отримувати грошову компенсацію належних їм як пайщикам пайової частки майна, визначеного судом у відсотках.

Листом від 16 жовтня 2009 року № 74 позивач повідомив відповідача про ліквідацію частини основних засобів підприємства та надання їх в заставу, до іпотеки, надавши копії актів списання, договорів застави основних засобів та іпотеки (а.с.35-55).

Суд не бере до уваги дане обґрунтування заперечень відповідача, оскільки судом було передбачено можливість відшкодування суми позову у грошовому еквіваленті.

Крім того, відповідно до пункту 8 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення. Передбачена законодавством така можливість звернення державним виконавцем до суду не була використана з боку відповідача. На дату розгляду даної адміністративної справи відповідач не звертався до суду із заявою про роз'яснення рішення.

З боку ж позивача, вимоги, покладені на нього діючим законодавством та судовим рішенням були виконані, що доведено матеріалами справи.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування обмежені в своїй діяльності підставами, межами та способами, передбаченими Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи, зокрема, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідач здійснював свої повноваження не в межах та не у спосіб, встановлений Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко» до відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання незаконною вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1, зобовязання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження згідно виконавчого листа, виданого 28 вересня 2009 року по справі № 2-1172, скасування штрафних санкцій, накладених державним виконавцем за невиконання вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1, визнання дій начальника відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції О.О. Ільїна щодо винесення вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1 незаконними підлягають задоволенню.

З огляду на вищенаведене, на підставі положень статті 19 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко» до відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання незаконною вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1, зобовязання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження згідно виконавчого листа, виданого 28 вересня 2009 року по справі № 2-1172, скасування штрафних санкцій, накладених державним виконавцем за невиконання вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1, визнання дій начальника відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції О.О. Ільїна щодо винесення вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1 незаконними задовольнити.

Визнати дії начальника відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції О.О. Ільїна щодо винесення вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1 незаконними.

Визнати незаконною вимогу державного виконавця відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції від 08.08.2011 року № 498-1.

Зобовязати відділ державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження згідно виконавчого листа, виданого Волноваським районним судом Донецької області 28 вересня 2009 року по справі № 2-1172.

Скасувати постанови начальника відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції від 12 серпня 2011 року про накладення штрафних санкцій у сумі 680 гривень та від 19 серпня 2011 року про накладення штрафних санкцій у сумі 1360 гривень за невиконання вимоги державного виконавця від 08.08.2011 року № 498-1.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 26 серпня 2011 року в присутності представників позивача та відповідача.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.