Постанова № 17888917, 29.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

29.08.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/6173/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Парненко В.С.

при секретарі Орлові О.В.

за участю:

представник позивача Сагайдак А.В., Сагайдак А.В.

представник відповідачаБойко О.П., Донець І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «НЕОН-СТІЛ»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 рокуПП «НЕОН-СТІЛ» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську (надалі - Відповідач), в якому просить (з урахуванням уточнень) визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0100272301/2 та №0100282301/2 від 11.02.2011 року винесені на підставі Акту перевірки від 04.02.11 №366/23/35862166.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на думку позивача факти, що були встановленні у акті перевірки від 04.02.11 № 366/23/35862166 є неправомірними та незаконними, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та які суперечать визначенню найменування перевірки у Податковому кодексі України та не можуть братись до уваги, а винесені податкові повідомлення рішення від 11.02.11 р. № 0100272301/2 та № 0100282301/2 на підставі незаконного Акту перевірки винесені з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що оскаржуване Позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 07.04.2008 року та перебуває на податковому обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Дніпропетровську.

Судом встановлено, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Дніпропетровську з 17.08.2010 по 01.09.2010 року була проведена планова виїзна перевірка ПП «Неон - Стіл», код за ЄДРПОУ 35862166, з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 08.04.08 по 30.06.10 років.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено Акт перевірки від 01.10.2010 № 8301/23/35862166 на підставі якого прийнято два податкових повідомлення рішення :

1)Від 08 жовтня 2010 №0100272301 на загальну суму - 283851,74 грн., з якої основний платіж складає 199479,98 грн., штрафні санкції - 84371,76грн.

2)Від 08 жовтня 2010 № 0100282301 на загальну суму - 200474 грн. , з якої основний платіж складає 133649,33 грн., штрафні санкції - 66824,67грн.

Підприємство, погоджуючись з результатами перевірки, провело процедуру адміністративного оскарження винесених податкових повідомлень-рішень.

На підставі направлення від 26.01.11 №64, виданого Лівобережною МДШ м.Дніпропетровська Черненко Юлією Сергіївною - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, інспектором податкової служби І рангу, згідно із п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у зв'язку із розглядом скарги директора ПП „Неон-Стіл" ОСОБА_5 від 14.12.10 №б/н на податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДШ м. Дніпропетровська від 08.10.10 №0100272301/0, №0100282301/0 Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області та на підставі наказу Лівобережної МДШ від 26.01.11 №131 проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства „Неон-Стіл" (скорочене найменування ПП „Неон-Стіл") з питань, що стали предметом оскарження.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 04.02.2011 року № 366/23/35862166, відповідно до якого підприємством не надано необхідних документів, які б спростовували факти зазначені в акті перевірки від 01.10.10 №8301/23/35862166.

Позивач звернувся до ДПА у Дніпропетровській області з повторною скаргою на податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ від 08 жовтня 2010 року № 0100272301/0 та № 0100282301/0 про визнання зобовязань підприємства з податку на прибуток та податку на додану вартість.

ДПА у Дніпропетровській області рішенням від 10.02.2011 року № 4039/10/25-008 скасувала податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ від 08.10.2010року №0100272301/0 в частині 179522,98 грн. податку на прибуток і 58228,76 грн. штрафної санкції; скасувала податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ від 08.10.2010року №0100282301/0 в частині 110 643,33 грн. ПДВ і 55321,67 грн. штрафної санкції.

Рішенням ДПА України про результати розгляду скарги від 20 квітня 2011 року скаргу ПП «Неон-Стіл» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ від 08 жовтня 2010 року № 0100272301/0 та № 0100282301/0 (від 9 грудня 2010 № 0100272301/1 та № 0100282301/1) без змін.

Лівобережною МДПІ остаточно сформовано податкові повідомлення-рішення від 11 лютого 2011 року № 0100272301/2 та № 0100282301/2 . В даних рішеннях податкової висвітлено наступні порушення:

1)податкове повідомлення-рішення № 0100272301/2 з податку на прибуток за основним платежем на суму 19957 грн., за штрафними санкціями 26143 грн.- порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України 22.05.1997 р. № 283/97 - ВР (зі змінами та доповненнями) (посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого - встановлено та відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань).

2)податкове повідомлення-рішення № 0100282301/2 з ПДВ за основним платежем на суму 23006 грн., за штрафними санкціями 11503 грн. - порушення п. п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 «Про податок на додану вартість (зі змінами та доповненнями), (посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено та відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань) у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання.

Пунктом 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пп. 78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Відповідно до п. 81.1 ст.81 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У відповідності до п. 1.2. Наказу Державної податкової адміністрації від 10.08.2005 №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", (який був чинним на момент проведення перевірки та складання акту перевірки) плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Судом встановлено, що письмовим повідомленням від 29.07.2010 №25559/10/23-121, врученим 06.08.2010 директору ПП „НЕОН-СТІЛ", позивач проінформований про проведення планової виїзної перевірки. 16.08.2010 року директором ПП „НЕОН-СТІЛ" до податкового органу подано заяву, в якій посадова особа підприємства просить в зв'язку з відсутністю офісного приміщення провести виїзну планову перевірку в приміщенні податкового органу (а.с. 113). Зазначений факт був підтверджений представниками сторін в судовому засіданні. Крім того, в даному випадку місце проведення перевірки не змінює тематику перевірки.

Що стосується виявлених перевіркою порушень податкового законодавства суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Перевіркою встановлено неправильне обчислення ПП „НЕОН-СТІЛ" в деяких періодах приросту (убутку) балансової вартості товарів, визначення якого передбачено пунктом 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року №283/97-ВР (далі - Закон №283), а саме на підставі журналів-ордерів по бухгалтерському рахунку 28, видаткових та прибуткових накладних за 2009 рік перевіркою виявлено:

-заниження рядку 01.2 „приріст балансової вартості запасів" на загальну суму 261 289 грн., в тому числі 2 квартал 2009 року - на 280 грн., 4 квартал 2009 року - на 261 009 грн. та завищення на 12 939грн., в тому числі З квартал 2009 - на 280 грн., 1 квартал 2010 - на 12 659грн.;

-заниження рядку 04.2 „убуток балансової вартості запасів" на загальну суму 168 523 грн., а саме: 1 квартал 2010 року - на 155 864 грн., 2 квартал 2010 року - на 12 659 грн.

При цьому, в адміністративному позові позивач зазначає, що по декількох операціях закупівлі металопрокату, проведених наприкінці 2009 року, первинні документи від постачальників були отримані після закінчення граничних термінів подання річних податкових декларацій. Внаслідок цього сальдо рахунку 281 (балансова вартість запасів) станом на 31 грудня 2009 року було відкориговане (збільшене) після отримання зазначених документів.

За правилами п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

За умовою пункту 5.9 статті 5 Закону №283 платник податку на прибуток веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №283 валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для її подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №283 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності із Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом ДПА України від 29 березня 2003 року №143 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за №271/7592, у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток відображається сума передбачених підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №283 витрат на придбання товарів (результатів робіт, послуг) за договорами, що передбачають перехід права власності до покупця (договори поставки, купівлі-продажу, міни та ін). Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі по тексту Закон України №996) господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Відповідно п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення є первинними документами.

Пунктом 1 статті 9 Закону України №996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Виходячи з наведеного, підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції є наявність первинних документів.

Слід також зазначити, що приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників, оформлюється товарно-транспортною накладною (форма №1-ТН), з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером (форма М-4) або актом про приймання матеріалів (форма М-7).

З огляду на наведені положення нормативно-правових актів, видаткова накладна, виписана постачальником не є єдиним достатнім документом для проведення оприбуткування товарів.

Судом встановлено, що в ході позапланової перевірки, яка була проведена на вимогу ДПА у Дніпропетровській області за наслідком розгляду повторної скарги ПП „НЕОН-СТІЛ" стосовно дослідження врахування підприємством вартості товарів у рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток, виявлено, що встановити факт заниження задекларованих підприємством показників у рядку 04.1 декларацій неможливо, оскільки підприємством до перевірки не надано необхідні для цього документи (договори, дані бухгалтерського обліку, які підтверджують рух ТМЦ, їх використання (або невикористання) у господарській діяльності та ін.).

Отже, суд приходить до висновку, що порушення позивачем вимог пункту 5.9 статті 5 Закону №283 мало місце.

З приводу завищення позивачем податкового кредиту суд встановив наступне.

Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська зроблено висновок про недотримання ПП «НЕОН-СТІЛ» вимог підпунктів 7.2.3 пункту 7.2, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "'Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168) та завищення податкового кредиту у звязку з тим, що до складу податкового кредиту вересня 2008 року позивачем віднесено 11 844, 27 грн. податку на додану вартість згідно факсової копії податкової накладної ТОВ «Леман Україна» № 3652/5 від 06.09.2008 року (т. 1 а.с. 166).

Як встановлено підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 зазначено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Крім того, статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту вересня 2008 року 11 844, 27грн. податку на додану вартість згідно факсової копії податкової накладної ТОВ «Леман Україна» № 3652/5 від 06.09.2008 року. Даний факт представником ПП «НЕОН-СТІЛ» в судовому засіданні не заперечувався.

Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська зробила висновок про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за вересень 2009 року на 9 557, 59 грн. по операціях із СО «Славсант». Причиною завищення була наявність дублікатів податкових накладних, які у цьому звітному періоді повторно (вперше - у липні 2009 року) включені до податкового кредиту, оскільки СО «Славсант» вдруге виписані податкові накладні внаслідок виявленої неточності в документах у найменуваннях металопродукції, що також не заперечувалося представником позивача.

Окрім того, в судовому засіданні представник позивача не зміг підтвердити первинними документами податковий кредит сформований за липень 2009 року по операціях із СО «Славсант».

Податковим органом також встановлено, що після повернення 23.09.09 ТОВ „Транс Агентство Метал" оплати в сумі 9 622, 48 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 603, 75 грн.), ПП «НЕОН-СТІЛ» не проведено відповідне коригування податкового кредиту.

За умовою пунктів 20, 22, 23, 25 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону №168 постачальник товарів (послуг) у двох примірниках (оригінал надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).

Позивач не зміг спростувати факт завищення ним податкового кредиту з ПДВ за вересень 2009 року на 9 557, 59 грн. ( в т.ч. ПДВ - 1 603,75 грн.) по операціях із ТОВ «Транс Агентство Метал», оскільки позивачем не проведено коригування податкового кредиту у зв'язку із поверненням грошових коштів.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метоюподальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України № 168/97, визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Однак, відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України № 168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Абзацем 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97 встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом України № 168/97 передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даним Законом не передбачено.

За визначенням пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону №168 податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена Згідно з цим Законом.

Отже, законодавчі підстави для збільшення податкового кредиту ПП «НЕОН-СТІЛ» на суми ПДВ за податковими накладними, які самостійно не враховані підприємством у попередніх періодах, відсутні оскільки на факт відмови відповідних постачальників своєчасно видати податкову накладну за процедурою, визначеною підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168.

Крім того, позивач заяву зі скаргою до Лівобережної МДШ м.Дніпропетровська не подавав та підтвердження зв'язку відповідних витрат із господарською діяльністю, а також факт неврахування сум ПДВ у відповідних або наступних звітних періодах підприємством не надано.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що дії податкового органу є правомірними, а факти, що були встановленні у акті перевірки від 04.02.11 № 366/23/35862166 законними, та такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову приватного підприємства «НЕОН-СТІЛ» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 15 серпня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >В.С. Парненко

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >